ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 810/2958/17
адміністративне провадження № К/990/16601/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 (суддя Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2022 (судді: Коротких А.Ю. (головуючий), Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі №810/2958/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.06.2017 №0002251309, №0002261309, № 0002291309, № 0002301309, № 0002311309.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Підприємцем вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку Підприємця.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2022, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Рішення суду вмотивовано тим, що висновки акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства зроблено контролюючим органом без врахування первинних документів, даних податкового обліку та звітності платника податків, що підтверджують здійснення господарських операцій. Суди констатували, що під час перевірки контролюючим органом не перевірялися первинні документи, які підтверджують фактичне придбання товарів, а саме: акцизні накладні, що видані позивачем за результатами продажу товарів (травень-грудень 2016); сертифікати відповідності та паспорти якості на товари; книги обліку розрахункових операцій; банківські виписки за січень-грудень 2026 року; податкові накладні що виписані та зареєстровані позивачем протягом серпня - жовтня 2016 та квитанції про їх прийняття відповідачем; договори поставки нафтопродуктів; видаткові накладні. Проте всі вказані первинні документи були надані позивачем суду першої інстанції, приєднані до матеріалів справи, досліджені судом та встановлено, що такі документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2022 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.05.2017 № 298/10-36-13-09/ НОМЕР_1, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:
- пп. 2, 6, 8, 9 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України в частині невірного відображення отриманого доходу; п.167.1 ст. 167, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в частині заниження позивачем суми чистого доходу в сумі 584220,61 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 105159,71 грн;
- п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в частині заниження чистого оподаткованого доходу в сумі 584220,61 грн, що призвело до заниження військового збору в сумі 8763,31 грн;
- п. 2 ч.1 ст.7, ст.. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині заниження чистого доходу з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 584220,61 грн, що призвело до заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з сум доходу на який нараховується єдиний внесок в сумі 88341,00 грн;
- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в частині заниження суми податкового зобов`язання на загальну суму 512002,06 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 102400,42 грн;
- ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині проведення розрахунків без застосування РРО на суму 512002,06 грн та в частині реалізації товару по безготівковій та готівковій формі розрахунків, який відсутній у обліку оприбуткування на загальну суму 552297,61 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.06.2017 № 0002251309, № 0002261309, № 0002291309, №0002301309, № 0002311309.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судами не досліджено зібрані у справі докази, зокрема дані Єдиного реєстру податкових накладних, додатку 4 до податкової декларації позивача про майновий стан і доходи за 2016 рік, не досліджено фактичний зміст операцій, обсяги руху активів на підставі первинних документів, що були надані позивачем, судами досліджено лише відповідність оформлення таких документів згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", проте суті господарських операцій, які засвідчують такі документи, судами взагалі не досліджувалось.
Скаржник також зазначає, що висновки акту перевірки про допущені позивачем порушення зроблено на підставі аналізу звітності позивача, банківських виписок, даних книги обліку доходів і витрат, податкових накладних, Єдиного реєстру податкових накладних, видаткових накладних, актів здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг), рахунки фактури, фіскальні чеки. Також контролюючим органом було використано інформацію надану безпосередньо позивачем про залишки товарно - матеріальних цінностей.
Контролюючий орган вказує на те, що судами взагалі залишено поза увагою, не встановлено обставин та не надано жодної правової оцінки завищенню Підприємцем витрат шляхом включення до таких суми сплаченого акцизного податку, що є порушенням підпункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.
З урахуванням зазначеного відповідач наголошує, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог Підприємця не ґрунтуються на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи.
9. Позивач не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Згідно вимог пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пункту 177.3 статті 177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (підпункт 177.4.1); витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством (підпункт 177.4.2); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом (підпункт 177.4.3); інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (підпункт 177.4.4).
Також згідно вимог пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".