ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 813/757/15
адміністративне провадження № К/9901/36055/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (головуючий суддя Гудим Л.Я., судді: Довгополов О.М., Шинкар Т.І.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник податків, Підприємець, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 грудня 2014 року №0018621702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 1 168 963,71 грн., в тому числі: за основним платежем - 779 309,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 389 654,57 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємець зазначав, що при проведенні перевірки ним було надано перевіряючим усі належним чином оформлені документи, які підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Алвор", ТОВ "Лоренс Трейд", ТОВ "РОС-БЕСТ", ТОВ "Екотехнік-СТР", ТОВ "Домін Груп", однак всупереч положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ґрунтуючись виключно на власних припущеннях, контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що подані документи про реалізацію товару не містили достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, а відтак мала місце передача товарів невстановленим юридичним чи фізичним особам за період перевірки на загальну суму 4 675 854,84 грн. (в тому числі податку на додану вартість - 779 309,14 грн.); разом з тим, податкові зобов`язання з ПДВ декларувались ним по першій події у відповідні періоди і сплачувались, тому повторне визначення йому сум податкового зобов`язання є таким, що суперечить законодавству.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 03 грудня 2014 року №0018621702.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, встановивши обставини справи та дослідивши наявні в її матеріалах докази, прийшов до висновку, що позивач, здійснивши продаж товарів контрагентам ТОВ "Алвор", ТОВ "Лоренс Трейд", ТОВ "РОС-БЕСТ", ТОВ "Екотехнік-СТР", ТОВ "Домін Груп", в подальшому з дотриманням передбачених ПК України вимог належним чиним задекларував та сплатив податкові зобов`язання з ПДВ, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції погодився із твердженнями та мотивацією контролюючого органу про вчинення позивачем порушень, встановлених у акті перевірки, й, як наслідок, визнав оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте у відповідності до вимог законодавства. При цьому, апеляційний суд, взявши до уваги положення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України та ту обставину, що господарські операції з продажу товарів між позивачем та його контрагентами (ТОВ "Алвор", ТОВ "Лоренс Трейд", ТОВ "Рос-Бест", ТОВ "Екотехнік-СТР", ТОВ "Домін Груп") не здійснювались, дійшов переконання про заниження ним податкового зобов`язання з податку на додану вартість у 2013 році, січні-лютому 2014 року на суму 779 317,57 грн. за рахунок невключення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним особам чи фізичним особам.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ним норм матеріального та порушення процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року.
В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків суду попередньої інстанції та вирішення ним спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Так, позивач вказує на залишення судом поза увагою тієї обставини, що у правовідносинах з контрагентами (ТОВ "Алвор", ТОВ "Лоренс Трейд", ТОВ "РОС-БЕСТ", ТОВ "Екотехнік-СТР", ТОВ "Домін Груп"), на підставі яких ним формувались дані податкового обліку, він був саме продавцем товарів й належним чином задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 779 309,14 грн., проте податковий орган, з позицією якого погодився й апеляційний суд, не визнаючи реальність господарських операцій як таких, фактично повторно зобов`язав Підприємця сплатити цю ж суму податку.
Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що посадовими особами ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по господарським відносинам з ТОВ "Алвор", ТОВ "Лоренс Трейд", ТОВ "Рос-Бест", ТОВ "Екотехнік-СТР", ТОВ "Домін Груп" за 2013 рік та січень-лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 27 листопада 2014 року №1/17-20/3286702976, яким, в свою чергу, встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 779 309,14 грн. внаслідок невключення до об`єкту оподаткування операцій з безоплатної поставки товарів невстановленим юридичним та фізичним особам.
При проведенні перевірки позивача відповідач використовував акти: ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 22 квітня 2014 року №26-51-22-05/38473896 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Рос-Бест" за період діяльності липень 2013 року - лютий 2014 року"; ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 03 квітня 2014 року №208/2204/38473292 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Екотехнік-СТР" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період діяльності листопад - грудень 2013 року", від 12 лютого 2014 року №102/26-51-22-05/38473292 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Екотехнік-СТР" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період діяльності 01 січня 2013 року по 31 січня 2014 року"; ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 18 вересня 2013 року №499/22-03/38698441 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Алвор" за період з 01 травня 2013 року по 31 серпня 2013 року"; ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 27 грудня 2013 року №1313/26-58-22-08-11/38393212 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лоренс Трейд" за період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2013 року"; ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Домін Груп" за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року", у яких, в свою чергу, зазначено про відсутність ТОВ "Рос-Бест", ТОВ "Екотехнік-СТР", ТОВ "Домін Груп" за їх місцезнаходженням, а також про відсутність у ТОВ "Алвор", ТОВ "Лоренс Трейд", ТОВ "Рос-Бест", ТОВ "Екотехнік-СТР", ТОВ "Домін Груп" трудових ресурсів, виробничих активів, основних засобів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що унеможливлює провадження ними відповідної господарської, економічної діяльності, у зв`язку із чим вказаним підприємствам зменшено визначені ними, зокрема, у 2013 році суми податкового кредиту.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 03 грудня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0018621702 про збільшення позивачеві грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 168 963,71 грн. (основний платіж - 779 309,14 грн., штрафна (фінансова) санкція - 389 654,57 грн.).
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, Підприємець звернувся до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до підпунктe 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
В пункті 185.1 статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 ПК України).
Згідно із пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV визначає, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.