ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 759/8733/20
провадження № 51-4792км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Піх Ю. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 7 вересня 2021 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадина Азербайжанської Республіки, уродженця м. Баку Республіки Азербайжан, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 рокуОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.; за ч. 1 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 7 вересня 2021 року апеляційну скаргу прокурора на вищевказаний вирок щодо ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує на те, що рішення апеляційного про повернення апеляційної скарги з підстав, зазначених в ухвалі є помилковим, оскільки чинний КПК не містить вимоги щодо клопотання про повторне дослідження доказів, а саме безпосереднього переліку доказів, оскільки таке клопотання вирішується після відкриття апеляційного провадження.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя як один з основоположних принципів верховенства права гарантований Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК.
Суд першої інстанції дії ОСОБА_1, який 8 березня 2019 року приблизно о 18:30, перебуваючи в приміщенні розважального закладу "КОСМОЛОТ" (вул. Тулузи, 1 в м. Києві), умисно заподіяв потерплому ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, перекваліфікував з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 1 ст. 125 КК.
Крім цього дії ОСОБА_1, який 09 травня 2020 року приблизно 18:00, перебуваючи у дворі будинку № 46 по вул. Зодчих у м. Києві, діючи з корисливих мотивів відкрито викрав чуже майно, а саме належний потерпілому ОСОБА_3 мобільний телефон, перекваліфікував з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 1 ст. 186 КК.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просив скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Прокурор вказував на те, що судом першої інстанції не взято до уваги ряд доказів, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні розбійних нападів на потерпілих, а іншим доказам, на думку прокурора, надано невірну оцінку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 липня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху через її невідповідність вимогам 396 КПК і встановлено строк для усунення недоліків.
Своє рішення суд мотивував тим, що ставлячи питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК на ч. 2 ст. 187 КК, прокурор не зазначає про необхідність дослідження доказів, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити обґрунтованість доводів викладених у апеляційній скарзі.