ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 753/13199/19
провадження № 51-2590 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Короля В.В., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Демиденка А.І.(в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Феодосії, АР Крим, який проживає
за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 127621 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 170000 грн - моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 лютого 2019 року приблизно о 16:32, керуючи автомобілем "Фольксваген Транспортер", державний номер НОМЕР_1, рухаючись із просп. Миколи Бажана на вул. Ревуцького у м. Києві та виконуючи маневр повороту в напрямку нерегульованого пішохідного переходу, обладнаного велосипедною доріжкою, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 "Пішохідний перехід", 4.12 "Доріжка для велосипедистів" та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 "Зебра", 1.15 "Позначає місце, де велосипедна доріжка перетинає проїзну частину" Правил дорожнього руху, порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 "б", 10.1, 10.4 та 10.5 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з велосипедом "АРДІС" під керуванням ОСОБА_3, який, порушуючи вимоги п. 1.10 термін "Пішохідний перехід" Правил дорожнього руху, в цей час почав перетинати проїзну частину з`їзду на вул. Ревуцького.
У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у лікарні.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі зі змінами та доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить їх змінити, пом`якшити призначене йому покарання та застосувати положення ст. 75 КК України. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при призначенні покарання не врахував у повній мірі всіх обставин, що його пом`якшують - активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття у вчиненому, часткове відшкодування потерпілій завданої шкоди, та даних про його особу - наявність на утриманні двох малолітніх дітей та матір, яка після перенесеної хвороби потребує постійного догляду, позитивні характеристики, міцні соціальні зв`язки, фінансовий стан родини. Посилається також на те, що ПрАТ "СК "Провідна", де була застрахована його цивільно-правова відповідальність як власника транспортного засобу, відшкодувала потерпілій ОСОБА_4 моральну та матеріальну шкоду в розмірі 100152 грн.
Від потерпілої ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення, в яких вона просить судові рішення стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу свого підзахисного, просив її задовольнити, пом`якшити призначене ОСОБА_1 покарання та застосувати положення ст. 75 КК України.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, просив залишити судові рішення стосовно ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги засудженого про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворість, то колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідней достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.