Постанова
іменем України
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 642/1138/20
провадження № 51-5221 км 21
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12019220510003141 від 30 грудня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 грудня 2019 року приблизно о 12:00, перебуваючи в приміщенні магазину "Свіжина", під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, наніс останньому один удар лівою рукою в ділянку підборіддя, чим заподіяв йому тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя в момент нанесення, та відносяться до середнього ступеню тяжкості.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що апеляційний суд, залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував, доводи, викладені у скарзі, не перевірив, а допущені місцевим судом порушення не усунув та, як наслідок, постановив незаконне рішення, яке суперечить вимогам ст. 419 КПК України.
Так, на переконання засудженого, суд апеляційної інстанції, перевіряючи доводи його апеляційної скарги в частині неправильності вирішення цивільного позову, залишив поза увагою посилання сторони захисту на те, що потерпілим не було надано суду жодних доказів на підтвердження необхідності стягнення на його користь відшкодування моральної шкоди. При цьому зазначає, що визначена судом грошова сума морального відшкодування у розмірі 50 000 грн негативно впливає на матеріальне забезпечення сім`ї засудженого, зокрема і його малолітнього сина, який перебуває у нього на утриманні, а також є явно непропорційною критеріям справедливості та розумності, оскільки ОСОБА_1 у зв`язку зі станом здоров`я позбавлений можливості працювати.
Крім того, у своїй касаційній скарзі засуджений стверджує, що під час апеляційного розгляду було порушено його право на захист та доступ до правосуддя, а саме, порушуючи вимоги п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України, суд здійснив судовий розгляд за його відсутності. При цьому засуджений зауважує, що завчасно подав до суду заяву, в якій зазначав про неможливість його участі у судовому засіданні від 26 серпня 2021 року з поважних причин, а саме у зв`язку з хворобою, на підтвердження чого надав суду відповідні докази. Разом з тим засуджений наголошує, що внаслідок вищенаведеного порушення він був позбавлений можливості надати суду пояснення та докази, які, на його переконання, могли б вплинути на наслідки розгляду його апеляційної скарги, зокрема і в частині зміни розміру відшкодування моральної шкоди.
Також засуджений вказує, що захисник Левков В.М. не подавав до суду клопотання про розгляд кримінального провадження без його участі, а тому висновки апеляційного суду щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності захисника у зв`язку з наявністю такого клопотання, є безпідставними.
На зазначену касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_2 подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вказаних у скарзі доводів, просив рішення апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Єременко М.В. касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 підтримав частково, просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п.1 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч 1. ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, з-поміж іншого зазначає, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку щодо можливості здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого та його захисника.
Колегія суддів погоджується з такими доводами засудженого, виходячи з наступного.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК України.