ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 712/11057/21
провадження № 51-934 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Червінської М. П.,
прокурора Нескородяного А. М.,
в режимі відеоконференції
захисника Гудзя О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310002452, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого: 1) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік; 2) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2021 року за ст. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці.
На підставі ч. 1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2021 року, за яким ОСОБА_1 був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки і остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 4 місяці.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 березня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 07 липня 2021 року, близько 17:50 год, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, повторно, таємно викрав належний ОСОБА_2 гаманець, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1344, 50 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок та ухвалу судів в частині призначеного покарання, застосувавши положення ст. 75 КК України. Зазначає, що визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, має на утриманні неповнолітнього сина, відшкодував заподіяну потерпілій шкоду, яка будь-яких претензій до нього не має, а тому, враховуючи все зазначене, вважає, що у суду є достатньо підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, надіслала заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на безпідставність наведених у ній доводів, просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Прокурор під час касаційного розгляду також вважав, що підстав для задоволення касаційних вимог засудженого немає, а тому просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Під час касаційного розгляду захисник Гудзь О.С. підтримав подану засудженим касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.