ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 276/1768/19
провадження № 51- 5586 км 21
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Антонюк Н.О., Бущенка А.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Яцка П.М. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12019060140000316, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз - вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців, звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.187 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 21 травня
2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ст. 71 КК до призначеного ОСОБА_1 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2019 року та визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02 вересня 2019 року близько 12:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переліз через дерев`яний паркан до будинку на АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном проник на територію вказаного домоволодіння, погрожуючи вбивством потерпілій ОСОБА_2, завдав останній кулаками двох ударів по голові й одного удару по тілу потерпілої та пред`явив вимогу, передати йому наявні в неї грошові кошти, на що потерпіла відповіла відмовою, при цьому ОСОБА_1 забрав у ОСОБА_2 дерев`яну палицю, яку вона використовувала для ходьби і завдав нею потерпілій двої ударів по правому передпліччю та одного удару по тілу, заподіявши легкі тілесні ушкодження, після чого викрав грошові кошти в сумі 2 310 грн та залишив місце вчинення злочину.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 і призначення нового розгляду
в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі обвинуваченого через м`якість.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд першої інстанції не врахував вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину проти власності, зухвалість та спосіб його вчинення, за який санкцією ч. 3 ст. 187 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, не звернув уваги на відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючих обставин: рецидив злочину, вчинення ОСОБА_1 злочину у стані алкогольного сп`яніння щодо особи похилого віку, у ході досудового розслідування та під розгляду справи обвинувачений не відшкодував потерпілій завданої шкоди, ураховуючи те, що викрав у потерпілої кошти, а саме отриману нею пенсію, та в судовому засіданні ОСОБА_2 наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання. Вказує, що суди не врахували негативної характеристики ОСОБА_1 за місцем проживання, того, що він раніше неодноразово був судимий, у тому числі й за вчинення корисливих злочинів, не перебував на обліку у психіатра, перебуває на обліку в нарколога, вину визнав частково.
Зважаючи на це прокурор уважає, що призначене обвинуваченому покарання, яке за своїм розміром є близьким до мінімального, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 187 КК, не відповідає вимогам статей 50, 65 КК та є явно несправедливим.
Посилається на те, що, залишаючи без змін вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд залишив без уваги зазначені обставини та відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора, чим порушив вимоги ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), належним чином не перевірив доводів і не дав на них вичерпних відповідей.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу прокурора, просила її задовольнити.
Захисник просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд кримінального провадження, але в судове засідання вони не з`явилися.