Постанова
Іменем України
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 431/7001/18
провадження № 61-20325св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - фізична особа - підприємець ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Коваль О. А., та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 29 червня 2016 року між ним та відповідачем укладено договір № ТН 1206, згідно з умовами якого ОСОБА_2 надано комплекс товарів та послуг з догляду за шкірою обличчя, а остання зобов`язалась прийняти цей комплекс згідно з актом приймання-передачі та сплатити за нього суму у розмірі 17 370,00 грн.
Вказував на те, що він свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідач не розрахувалась, внаслідок чого в останньої утворилась заборгованість у розмірі 7 800,00 грн, яка складається із 7 240,00 грн вартості товару та 560 грн фактично отриманих послуг.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 7 800,00 грн.
У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ФОП ОСОБА_1 при укладенні договору застосував нечесну підприємницьку практику, а саме: ввів покупця в оману, не забезпечив можливість свідомого вибору і компетентного вибору клієнта. Умови договору є нерівними, суперечать законодавству, внаслідок чого їй завдано шкоду здоров`ю.
Вказувала на те, що договір від 29 червня 2016 року не містив асортименту товару і вимог до його якості, комплекс послуг і косметика були нав`язані клієнту. Після першої демонстративної процедури у клієнта виникла алергічна реакція та завдано їй шкоди здоров`ю, внаслідок чого вона була вимушена звернутись до дерматолога, що підтверджується довідками з Центральної поліклініки МВС України від 23 січня 2017 року.
Вчиняючи даний правочин, вона сподівалась на отримання комплексу процедур відповідної якості без шкоди здоров`ю та отримати відповідний комплекс косметики, однак їй не було надано повного комплексу процедур та косметики, що було обумовлено договором, та було нанесено шкоду здоров`ю від продукції фірми "НІКАРІ". Комплекс товарів не містив документів, що підтверджують якість і безпечність продукції, не містив перекладу його інгредієнтів, тому договір був укладений під впливом помилки, обману і психологічного тиску.
Також зазначила на несправедливість умов договору щодо звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця, у тому числі у разі пошкодження здоров`я споживача, що порушує положення статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
При цьому договір містить несправедливі умови щодо переступки боргу іншій особі без відома покупця; право споживача розірвати договір або замінити продукцію и укласти договір з іншим суб`єктом господарювання; неможливість повернення товару у разі порушення пломб пакування.
Крім того, косметична продукція не містить ціни кожної одиниці товару у специфікації, не має ознак маркування та їй не було видано касовий, товарний чек і квитанцію на доставку.
Вказувала на те, що через негативні наслідки для здоров`я, зумовлені придбанням товару неналежної якості, вона зазнала моральних страждань.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просила визнати недійсним договір від 29 червня 2016 року № ТН 1206 про надання товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя та стягнути з ФОП ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 листопада 2019 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про визнання договору недійсним прийнято до спільного розгляду з позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 7 800,00 грн та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Задовольняючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, установивши, що ФОП ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № ТН 1206 від 29 червня 2016 року виконав, а саме передав майно, зазначене у специфікації, у власність ОСОБА_2, а відповідачка прийняла у власність вказаний комплекс товарів, відповідно до пункту 2.1 договору, однак від виконання своїх зобов`язань ухиляється, платежі, встановлені в договорі, не сплачує, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 7 240 грн вартості товару, а також 560,00 грн вартості фактично отриманої послуги, яка не сплачена ОСОБА_2 .
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним з підстав, передбачених статтею 203 ЦК України, оскільки умови договору були погоджені сторонами при його укладанні та визнані такими, що не є несправедливими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первинного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, належним чином не встановив обставини справи, не врахував, що ФОП ОСОБА_1 при укладенні договору застосував нечесну підприємницьку практику, зокрема, ввів її в оману. Оскаржуваний договір і додатки до нього не містять окремо вартості товару, вартості послуг та вартості поставки. Вона сплатила за отриманий товар (пробники), але не має сплачувати за те, чого не отримала і що не відповідає якості товару.
ФОП ОСОБА_1 не надав суду докази того, що їй надано товар належної якості, адже про всі сертифікати якості стало відомо лише в судовому засіданні, а до цього цих сертифікатів ніхто не бачив, і термін придатності товару вже спливав навіть на момент його продажу.
Крім того, з тексту договору не вбачається, які послуги скільки коштують, а суд стягнув з неї кошти за товар і послуги, які вона не отримала.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18), від 29 січня 2020 року у справі № 201/12634/16 (провадження № 61-8430сво19) та у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 444/484/15-ц (провадження № 61-10156св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862св18), від 18 березня 2020 року у справі № 183/2122/15 (провадження № 61-12128св19), від 10 червня 2020 року у справі № 133/474/15-ц (провадження № 61-35603св18), від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 61-3918св19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2022 року ФОП ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунула недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 червня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2 (клієнт) укладено договір № ТН 1206, за умовами якого продавець зобов`язується надати клієнту комплекс товарів та послуг по догляду за шкірою обличчя, а клієнт зобов`язується прийняти цей комплекс по догляду згідно акту приймання-передачі та сплатити за нього визначену договором грошову суму.
Згідно з пунктом 4.1.3 договору, продавець зобов`язаний в разі виникнення у клієнта додаткової необхідності роз`ясненні впродовж терміну придатності придбаного комплексу по догляду надавати усні роз`яснення (консультації) щодо ефективного та безпечного використання комплексу по догляду.
Відповідно до пункту 4.1.4 цього договору продавець зобов`язаний надати клієнту необхідну, доступну та достовірну інформацію про комплекс по догляду до моменту підписання цього договору.
Загальна вартість комплексу по догляду за цим договором складає 17 370,00 грн.
Вказана сума складалась з 9 240,00 грн - вартість набору косметики та 8 130,00 грн - вартість косметичних послуг.
При оплаті комплексу по догляду частинами клієнт в день підписання вносить перший платіж у розмірі 2 000,00 грн. Залишок вартості в розмірі 15 370,00 грн клієнта сплачує рівними частинами в сумі 1 537,00 грн не пізніше 29 квітня 2017 року (пункти 5.1, 5.3, 5.4, 5.6 договору).
До договору додано специфікацію товару (Перелік № 1), що включає набір косметики і послуги (комлекс).
Виконання зобов`язань ФОП ОСОБА_1 за договором підтверджується пунктом 2.4 цього договору, в якому обумовлено, що зобов`язання продавця по передачі в розпорядження покупцеві згідно акту приймання-передачі та підписанні даного договору.
Зазначений договір, Перелік № 1, а також Акт приймання-передачі особисто підписані ОСОБА_2 . Підписавши документи, сторони погодились, що до клієнта переходить право власності на комплекс, а при передачі продавець надає необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар та послуги в наочній формі, що доводиться до клієнта (пункти 2.1, 2.2 Договору).
Відповідач внесла перший платіж у розмірі 2 000,00 грн, у подальшому не з`являлась за послугами і не оплачувала товар.
Згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи косметичної продукції "HIKARI" від 05 листопада 2015 року № 05.03.02-03/49715, об`єкт експертизи відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/ показникам, та сертифікат відповідності вимогам держстандартів засобів косметичних по догляду за шкірою "HIKARI" державної системи сертифікації УкрСЕПРО на підставі випробувань ВЛ ТОВ "Випробувально-Дослідний Центр "Укрстандарт".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.