Постанова
Іменем України
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 177/31/21
провадження № 61-4702 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Селянське (Фермерське) господарство "Кристал",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17 січня
2022 року у складі судді Березюк М. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у складі колегії суддів:
Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, надалі уточненим, до Селянського (Фермерського) господарства "Кристал" (далі - СФГ "Кристал"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07 серпня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка, площею 6,7349 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221882200:03:001:0165.
20 квітня 2009 року між нею та СФГ "Кристал", укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років. Вказаний договір зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
18 лютого 2020 року зі змісту витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № 1212966322020 вона дізналася, що 28 квітня 2016 року Криворізька районна державна адміністрація здійснила реєстрацію речового права на спірну земельну ділянку СФГ "Кристал" зі строком дії 10 років.
Позивач зазначала договір оренди земельної ділянки від 07 серпня
2015 року укладений з порушенням чинного законодавства та є недійсним, оскільки на день укладення оспорюваного договору, договір оренди земельної ділянки від 20 квітня 2009 року, укладений між нею та відповідачем, був чинним, тобто мала місце подвійна реєстрація договорів оренди щодо земельної ділянки. На думку позивача, вказане стало наслідком неправомірних дій державного реєстратора, який зареєстрував вказаний договір без відома власника земельної ділянки, а також не запросив відомості про земельну ділянку у Відділу у Криворізькому районі Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та не здійснив безпосереднього доступу до відомостей Державного земельного кадастру, до якого були внесені відомості про первинний договір оренди земельної ділянки.
Крім того, на обґрунтування позову позивач вказувала на відсутність між ними письмової згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 20 квітня 2009 року, а також згоди на його розірвання.
Крім того, позивачка стверджувала, що не укладала з відповідачем додаткових угод до договору оренди від 20 квітня 2009 року та не укладала договору оренди від 07 серпня 2015 року.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 07 серпня 2015 року, укладений між нею та СФГ "Кристал", щодо земельної ділянки, площею 6,7349 га, кадастровий номер 1221882200:03:001:0165, розташовану на території Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва.
Крім того, просила суд визнати поважними причини пропуску для звернення до суду з вказаним позовом та поновити його.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області
від 17 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СФГ "Кристал" 12 000 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позову, а саме із того, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 07 серпня 2015 року укладений
у письмовій формі, містить підписи сторін, пройшов процедуру державної реєстрації. Позивач на час його укладення мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, а її волевиявлення було спрямоване на укладення договору оренди. У змісті договору зазначено місцезнаходження земельної ділянки, станом на 28 квітня 2016 року земельна ділянка була сформована та їй присвоєно кадастровий номер, а чинне законодавство не містить заборони укладення між сторонами нового договору оренди землі, за умови наявності іншого договору оренди між сторонами щодо тієї ж саме земельної ділянки, якщо при цьому не порушуються права інших осіб на земельну ділянку.
Крім того, апеляційним судом зазначено, що, у разі доведення факту непідписання стороною відповідного договору оренди земельної ділянки, такий договір не підлягає визнанню недійсним, а порушене право підлягає захисту шляхом повернення земельної ділянки власнику, але позивач цього не довела.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає те, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року
у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16 (провадження № 14-25цс19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 177/31/21 із Криворізького районного суду Дніпропетровської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи дійшли помилкового висновку стосовно того, що чинне законодавство не містить заборони укладення між сторонами нового договору оренди землі за умови наявності іншого договору оренди між ними щодо тієї саме земельної ділянки, якщо при цьому не порушуються права інших осіб на зазначену земельну ділянку. Це суперечить як нормам матеріального права так і умовам первісного договору оренди землі від 20 квітня 2009 року. Крім того, посилається на відсутність додаткової угоди на поновлення первинного договору оренди земельної ділянки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.