Постанова суду № 2-123/11 від 07.09.2022 про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя О. Р. щодо незняття арешту з...

Постанова

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 2-123/11

провадження № 61-4885св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кузь Олександр Родіонович,

заінтересована особа (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Купер Прайс",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя Олександра Родіоновича на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2020 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя О. Р. щодо незняття арешту з коштів боржника, зобов`язання зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунку в банку, заінтересована особа (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Купер Прайс" (далі - ТОВ "Купер Прайс").

Вимоги скарги мотивовано тим, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Хрещатик" заборгованість за кредитним договором від 01 грудня 2006 року № 368-ппвід у сумі 1 162 537,00 грн, в тому числі сума простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції становить 768 002,31 грн, пеня за прострочення погашення кредиту 117 148,49 грн, відсотки за користування кредитом на суму 229 861,70 грн, пеня за несплату нарахованих відсотків на суму 47 524,50 грн.

У провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р. перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження № 59371827 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 11 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р. від 18 червня 2019 року відкрито виконавче провадження №59371827.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кузь О. Р. 11 липня 2019 року виніс постанову, якою звернув стягнення на заробітну плату ОСОБА_1, яку вона отримує в АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", шляхом відрахування на користь стягувача ТОВ "Купер Прайс" у розмірі 20 відсотків від виплати загальної суми боргу.

Крім цього, 18 червня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кузь О. Р. виніс постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 у АТ " Альфа-Банк" МФО 300346, код ЄДРПОУ 23491211, у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, у розмірі 1 727 201,92 грн .

Постановою приватного виконавця від 18 червня 2019 року накладено арешт на майно (кошти) боржника а саме: на рухоме та нерухоме майно, кошти, у тому числі на рахунках в банківських установах, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, і інше майно (майнові права), з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, у розмірі 1 727 201,92 грн.

Боржник звернула увагу на те, що зараховані на картковий рахунок грошові кошти у вигляді заробітної плати, з якої підприємством вже було вирахувано 20 відсотків та перераховано приватному виконавцю для погашення боргу за виконавчим документом у межах виконавчого провадження № 59371827, є її особистими грошовими коштами, звернення стягнення на які заборонено приписами статті 70 Закону України "Про виконавче провадження", і які призначені боржнику для забезпечення мінімально необхідних потреб у повсякденному житті. 15 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р. із заявою про скасування (зняття) арешту з грошових коштів на картковому рахунку НОМЕР_2 (старий номер рахунку НОМЕР_3 ), що відкритий в філії ТВБВ №10026/741 м. Бровари, б-р Незалежності, 9-а, Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", на ім`я ОСОБА_1 . Як зазначає ОСОБА_1, приватний виконавець її заяву не розглянув та арешт з грошових коштів, які містяться на картковому рахунку, знятий не був, що свідчить про неправомірну бездіяльність приватного виконавця щодо незняття арешту з грошових коштів, які знаходяться на картковому рахунку.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя О. Р. у виконавчому провадженні № 59371827, щодо нескасування (зняття) арешту з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_4 (старий номер рахунку НОМЕР_3 ), відкритого в філії ТВБВ № 10026/741 м. Бровари, б-р Незалежності, 9-а, Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", на ім`я ОСОБА_1 ;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя О. Р. зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_4 (старий номер рахунку НОМЕР_3 ), відкритому в філії ТВБВ № 10026/741 м. Бровари,

б-р Незалежності, 9-а, Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", на ім`я ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2020 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя О. Р. у виконавчому провадженні № 59371827, щодо не скасування (зняття) арешту з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_4 (старий номер рахунку НОМЕР_3 ), відкритого в філії ТВБВ № 10026/741 м. Бровари,

б-р Незалежності, 9-а, Головного управління по місту Києву га Київській області АТ "Ощадбанк", на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузь О. Р. зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_4 (старий номер рахунку НОМЕР_3 ), відкритого в філії ТВБВ № 10026/741 м. Бровари, б-р Незалежності 9-а, Головного управління по місту Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що після утримання із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника визначеної частки, такі доходи є власністю боржника, звернення стягнення на які не допускається (заборонено) згідно із положеннями статей 68-70 Закону України "Про виконавче провадження", і які призначені боржнику для забезпечення мінімально необхідних потреб в утриманні себе та членів своєї сім`ї.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 надала документи на підтвердження того, що арешт накладено приватним виконавцем на кошти, зараховані на рахунок, що призначений для отримання заробітної плати. Виписка за рахунком також підтверджує зарахування на нього виключно заробітної плати заявника.

Такі доходи у вигляді заробітної плати є власністю боржника, на які згідно із законом не допускається звернення стягнення та які призначені як джерело єдиного існування боржника, а тому накладання арешту приватним виконавцем на такі грошові кошти є протиправним, що порушує права та інтереси боржника.

Приватний виконавець на порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" не зняв арешт з грошових коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У березні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кузь О. Р. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що у постанові приватного виконавця від 19 червня 2019 року про накладення арешту на грошові кошти (перевірити) ОСОБА_1 зазначено про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на її рахунках, а також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Ця постанова була надіслана для виконання до банківських установ, зокрема до АТ "Ощадбанк", сторонам виконавчого провадження, та боржником не оскаржувалась.

На момент виконання постанови про накладення арешту на кошти боржника АТ "Ощадбанк" не повідомило виконавця про цільове призначення зарахування коштів на рахунок боржника, відкритий у цьому банку.

Постанову приватного виконавця від 19 червня 2019 року про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 АТ "Ощадбанк" виконало у повному обсязі, не повідомивши при цьому приватного виконавця про те, що на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 у АТ "Ощадбанк", зараховується заробітна плата, на яку не може бути накладено арешт відповідно до статей 68-70 Закону України "Про виконавче провадження".

Надані боржником довідки АТ "Київоблгаз" та АТ "Ощадбанк" по суті підтверджують лише наявність відкритого у банку рахунку без зазначення того, що цей рахунок має спеціальний режим використання та звернення стягнення на кошти на цьому рахунку заборонено законом.

На порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 265 ЦПК України вказаного суди не врахували та в постанові не зазначили.

Суди не дослідили правову природу рахунку UА 193226690000026200501827972, який по суті є поточним рахунком. Зазначене свідчить про неврахування судами положень пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492.

Суди неправильно застосували приписи статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав для зняття арешту з коштів боржника.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя О. Р. інші учасники справи до суду не подавали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кузя О. Р. і витребувано з Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 2-123/11.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р. від 18 червня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59371827(а. с. 9-

13).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р. від 18 червня 2019 року накладено арешт на майно (кошти) боржника а саме: на рухоме та нерухоме майно, кошти, у тому числі на рахунках в банківських установах, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, і інше майно (майнові права), з чого б воно не складалося та де б воно не знаходилося, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, у розмірі 1 727 201,92 грн (а. с. 16-17) .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р. від 19 червня 2019 року накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках у банківських установах (зазначено 20 банківських установ ) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, у розмірі 1 727 201,92 грн (а. с. 81-82) .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р. від 11 липня 2019 року звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1, яку вона отримує в АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз", шляхом відрахування на користь стягувача ТОВ "Купер Прайс" у розмірі 20 відсотків від виплати загальної суми боргу (а. с. 34-36).

Встановлено, що згідно з наказом АТ "Київоблгаз" від 22 червня 2010 року № 52-К ОСОБА_1 прийнята на роботу до товариства, з яким з 23 червня 2010 року перебуває у трудових правовідносинах.

Згідно з довідкою АТ "Київоблгаз" від 06 березня 2020 року № 8-62 в межах зарплатного проекту ОСОБА_1 був відкритий рахунок в АТ "Державний ощадний банк України" IBAN НОМЕР_2 для перерахування коштів у вигляді заробітної плати. Також АТ "Київоблгаз" зазначило, що на підприємстві заробітна плата виплачується у безготівковій формі на картки співробітників, готівкові розрахунки з заробітної плати не проводяться (а. с. 18).

Відповідно до довідки АТ "Ощадбанк" від 31 березня 2020 року ОСОБА_1 має банківський рахунок для зарахування заробітної плати НОМЕР_2 (старий номер рахунку НОМЕР_3 ), № картки НОМЕР_5, відкритий в філії ТВБВ № 10026/741 м. Бровари, б-р Незалежності, 9-а, Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (а. с. 19).

Відповідно до фактичних даних, що містяться у виписках за картковим рахунком НОМЕР_2 (старий номер рахунку НОМЕР_3 ), відкритого у філії ТВБВ № 10026/741 м. Бровари, АТ "Ощадбанк", суди встановили, що на ім`я боржника ОСОБА_1, за період з 01 січня 2019 року до 31 березня 2020 року на зазначений рахунок щомісячно зараховувалися виключно грошові кошти у вигляді заробітної плати, які перераховувалися АТ "Київоблгаз" на користь ОСОБА_1 за виконання нею своїх трудових обов`язків за договором. Будь-які інші надходження грошових коштів на цей картковий рахунок на ім`я боржника, з часу відкриття виконавчого провадження, не надходили та на картковому рахунку відсутні (а. с. 20-33).

Встановлено, що з урахуванням постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кузя О. Р., винесеної 11 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 59371827 про звернення стягнення на заробітну плату боржника, АТ "Київоблгаз" зараховує на картковий рахунок ОСОБА_1 щомісячно заробітну плату з вирахуванням 20 відсотків у рахунок погашення суми боргу за виконавчим документом, які перераховуються підприємством на рахунок приватного виконавця.

Факт щомісячного утримання (вирахування) АТ "Київоблгаз" із заробітної плати боржника 20 відсотків заробітку з подальшим перерахуванням цих коштів на користь приватного виконавця на виконання виконавчого листа № 2-123/2011, виданого 11 серпня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, у межах виконавчого провадження № 59371827, підтверджується звітами про здійснення відрахування та виплати за період з 01 липня 2019 року до 31 грудня 2019 року та за період з 01 січня 2020 року до 31 травня 2020 року, складених АТ "Київоблгаз" (а. с. 37-38) .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20), постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/1927/15-ц (провадження № 61-14725св20) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (Рішення ЄСПЛ від 19 березня 1997 року у справі "HORNSBY v. GREECE", § 40,).

................

Перейти до повного тексту