Постанова
Іменем України
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 696/727/21
провадження № 61-5681 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 02 березня 2022 року у складі судді Ніколенка О. Є. та постанову Черкаського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 04 листопада 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, в особі заступника начальника Регіонального відділення - начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Плахи В. В., та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 2049, за умовами якого відповідачці передано в оренду нежитлові приміщення адміністративної будівлі, загальною площею 36,81 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1, на термін з 04 листопада 2019 року по 02 листопада 2022 року, зі сплатою станом на вересень 2019 року 694,47 грн.
На підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності від 08 липня 2020 року вона набула у власність адміністративну будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 .
Заступником начальника Регіонального відділення - начальником Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях Плахою В. В. було повідомлено відповідачку про те, що вищевказане нерухоме майно перейшло в її власність і про те, що договір оренди від 04 листопада 2019 року № 2049 залишається чинним.
На її звернення від 06 квітня 2021 року про укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди № 2049 щодо розміру орендної плати від ОСОБА_3 надійшла відповідь, згідно з якою відповідачка не визнає її власником спірного нерухомого майна та відмовляється від внесення змін до договору оренди і підписання додаткової угоди щодо зміни орендної плати.
Вказаними протиправними діями відповідачки порушено пункт 3.5 договору оренди від 04 листопада 2019 року № 2049 щодо розміру орендної плати та її сплати, відповідачка створює перешкоди у доступі до об`єкту оренди під час проведення загального ремонту будівлі, унаслідок чого вона не змогла встановити нову систему опалення та понесла майнові збитки більше 10 150 грн.
Крім того, у порушення договору оренди ОСОБА_3 без дозволу власника передала у суборенду частину орендованого приміщення приватному підприємцю ОСОБА_5 .
Отже, відповідачка створює перешкоди у ремонті спірного приміщення, утриманні його, не сплачує у повному обсязі орендну плату, у добровільному порядку відмовляється розірвати зазначений договір, чим порушує її права.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди від 04 листопада 2019 року № 2049 укладений з ОСОБА_3 з виселенням останньої з орендованого приміщення. Також просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь орендну плату у розмірі 26 536,59 грн, матеріальні збитки у розмірі 10 150 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 02 березня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Судові витрати по сплаті судового збору залишено за позивачем, як фактично понесені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 сплачує орендну плату у встановленому договором оренди порядку та у встановлений строк, підстави для зміни розміру орендної плати, визначені договором чи законом відсутні, позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 здійснювала перешкоди у доступі до спірного приміщення для проведення опалення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 отримала збитки у сумі 10 150 грн. Також відсутні докази передачі відповідачкою в суборенду спірного приміщення ОСОБА_5 .
На підтвердження суми понесених судових витрат на правничу допомогу представником відповідачки було надано: ордер про надання правової допомоги, попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, яким визначено вартість послуг адвоката у розмірі 10 000 грн, акт-розрахунок від 16 лютого 2022 року до договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2021 року № 14/12/21-2, згідно з яким відповідачці були надані наступні юридичні послуги, а саме усна консультація, підготовка і подання відзиву, представлення інтересів клієнта у судових засіданнях. Вказаний акт містить розрахунок розміру адвокатського гонорару, який становить за 8 годин роботи адвоката - 12 000 грн. Представником відповідача, на підтвердження своїх вимог, не надано договір про надання правової допомоги, на який він посилається, відсутній акт виконаних робіт, а також доказ того, що на рахунок адвоката відповідачкою було внесено суму коштів зазначену в акті.
Отже, враховуючи складність справи, тривалість її розгляду, з урахуванням критерію розумності та реальності розміру витрат, їх необхідності, і враховуючи заперечення представника позивача, який просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та не брати до уваги акт-розрахунок, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем понесені витрати на професійну правничу допомогу, але їх розмір завищено, він є неспівмірним із складністю справи та витраченим адвокатом часом. Тому суд першої інстанції, керуючись принципами справедливості, розумності та об`єктивності дійшов висновку про те, що розмір витрат на професійну правову допомогу мав бути зменшений та відповідачу слід відшкодувати 6 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що внесення змін до умов оспорюваного договору оренди не могло відбутися в односторонньому порядку, а тому аргументи позивачки щодо збільшення розміру орендної плати та несплата її в повному розмірі, що стало причиною виникнення заборгованості по ній та підставою для розірвання вказаного договору, є безпідставними, оскільки належними доказами не доведено.
На підтвердження понесених збитків, які утворилися унаслідок того, що відповідачка чинить перешкоди у доступі до об`єкта оренди під час проведення ремонтних робіт, ОСОБА_1 надано власноруч складену та підписану особисто довідку, товарні чеки, які містять перелік матеріалів, без доказів використання саме вказаних товарів у проведенні ремонтних робіт, а також схеми приміщень. Проте позивачкою, як власницею нежитлової адміністративної будівлі, не надано кошторисно-технічної та дозвільної документації, яка б засвідчувала необхідність проведення та обсяг приведених робіт. Отже, апеляційний суд погодився з висновком районного суду щодо неналежності зазначених доказів, оскільки вони не містять об`єктивної інформації, яка стосується предмета доказування та не обґрунтовують належність конкретного доказу відповідним заявленим вимогам. Водночас, щодо проведення відповідної судової експертно-технічної експертизи, позивачкою клопотання відповідно до вимог статті 103 ЦПК України не заявлялося.
Позивачкою не доведено істотного порушення умов договору оренди у частині дотримання вимог його пункту 6.2., оскільки доказів існування договору суборенди щодо спірного нежитлового приміщення відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 696/727/21 з Кам`янського районного суду Черкаської області.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для розірвання оспорюваного договору оренди є порушення відповідачкою його істотних умов, а саме, остання відмовилася від укладення додаткової угоди до вказаного договору щодо збільшення орендної плати, унаслідок чого не сплатила її у повному обсязі. ОСОБА_3 перешкоджала позивачці у доступі до об`єкта оренди для здійснення ремонтних робіт, що призвело до виникнення майнових збитків. Крім того, відповідачка передала частину орендованого майна в суборенду без попередньої згоди позивачки.
Збільшення розміру орендної плати пов`язано з понесеними позивачкою витратами на проведення ремонтних робіт будівлі, які суттєво збільшили вартість об`єкта оренди.
Отже, протиправними діями відповідачки порушено права позивачки на володіння, користування та розпорядження належним їй нерухомим майном.
Суд першої інстанції безпідставно стягнув з позивачки на користь відповідачки понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу, оскільки представником відповідачки не надано договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази сплати відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу на рахунок адвоката.
Доводи особи, яка подала відзив
У серпні 2022 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Відповідачкою належним чином виконувалися умови оспорюваного договору оренди, вчасно сплачувалася орендна плата, не допускалося істотних порушень положень цього договору, тому вимоги позивачки про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди є безпідставними.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що 04 листопада 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, в особі заступника начальника Регіонального відділення - начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Плахи В. В. та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 2049, за умовами якого відповідачці передано в оренду нежитлові приміщення адміністративної будівлі, загальною площею 36,81 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1, на термін з 04 листопада 2019 року по 02 листопада 2022 року, зі сплатою станом на вересень 2019 року 694,47 грн.
На підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації державної власності від 08 липня 2020 року ОСОБА_1 набула у власність адміністративну будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 .
06 квітня 2021 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_3 повідомлення про укладення додаткової угоди (а.с. 33), також направлено додаткову угоду № 1 до договору оренди від 04 листопада 2019 № 2049 індивідуально визначеного нерухомого майна, яка ОСОБА_3 підписана не була (а.с. 34).
29 квітня 2021 року ОСОБА_3 зверталася заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області, в якому зазначила, що оскільки ОСОБА_1 не є стороною договору оренди, тому пропозицію останньої щодо внесення змін у цей договір вважала неприйнятною та просила урегулювати спір відповідно до умов договору оренди (а.с. 35-36).
Згідно з відповіддю Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на заяву ОСОБА_3 від 28 серпня 2020 року спірне майно приватизоване позивачкою на підставі положень ЦК України. Сторони договору оренди не позбавлені права вносити зміни до нього та рекомендовано ОСОБА_3 звернутися до власника орендованого майна (а. с. 37).
Відповідно до листа ОСОБА_1 направленого ОСОБА_3 реєстрація переходу права власності на спірне нерухоме майно здійснена за позивачкою, а в Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відсутні повноваження орендодавця щодо вказаного об`єкта. Повторно запропоновано відповідачці підписати додаткову угоду (а.с. 39-40).
14 червня 2021 року ОСОБА_1 направила ОСОБА_3 лист про звільнення приміщення, оскільки пропозицію щодо укладення додаткової угоди відповідачкою було проігноровано, тому вона незаконно займає спірне приміщення, власником якої є позивачка (а. с. 41-42).
19 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з метою встановлення можливості на підставі договору оренди від 04 листопада 2019 року № 2049, у зв`язку зі зміною власника, укласти додаткову угоду про збільшення орендної плати (а.с. 43).