Постанова
Іменем України
09 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 344/14666/21
провадження № 61-4540св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у складі судді Кіндратишин Л. Р. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Пнівчук О. В., Девляшевського В. А., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду
з позовом до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні.
Обґрунтовуючи позов, вказували, що вони та відповідачем є співвласниками однокімнатної квартири АДРЕСА_1,
у якій спільно проживають.
Протягом останнього року ОСОБА_4 своєю поведінкою створював умови
для неможливості співжиття, завдавав шкоди майну у квартирі, а згодом переїхав до іншого місця проживання.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 станом квартири не цікавиться, участі
в утриманні майна в належному стані та в проведенні поточного ремонту не бере, у квартирі не проживає, а проживає в іншому місці, на зв`язок з іншими співвласниками не виходить, позивачі просили позов задовольнити, припинити право власності ОСОБА_4 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності на цю частку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 01 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Кошти в сумі 36 567,40 грн, сплачені на депозитний рахунок суду як компенсація вартості частки нерухомого майна, повернено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про ненадання позивачами доказів неправомірності дій відповідача або неможливості спільного проживання чи порушення ним правил співжиття, а єдине посилання на пошкодження квартири затопленням
не є обставиною, яка б свідчила про систематичність таких неправомірних дій.
Суд першої інстанції врахував відсутність у відповідача іншого житла, в тому числі такого, яке б належало йому на праві власності, а також будь-якого іншого постійного місця проживання, що б давало змогу стверджувати, що позбавлення відповідача права власності на частку у спірній квартирі не завдасть йому істотної шкоди.
Апеляційний суд погодився з таким висновком, наголосивши, що у цій справі немає підстав для застосування статті 365 ЦК України.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2022 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року і ухвалити нове рішення
про задоволення позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 вказує на застосування в оскаржуваних судових рішеннях норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 04 березня 2020 року у справі № 161/15144/19 (провадження
№ 61-22301св19), від 19 липня 2019 року у справі № 210/2236/15-ц (провадження № 61-33924св18).
Зазначає, що, на його думку, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, безпідставно відмовив у позові, не врахувавши те, що він визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що позивачі і відповідач є співвласниками однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 33,30 кв. м на підставі свідоцтва про право власності, виданого Госпрозрахункової групою з приватизації державного житлового фонду та витягу про реєстрацію права власності, виданого Івано-Франківським обласним Бюро технічної інвентаризації від 24 березня 2004 року №3161440, у рівних частках
по 1/4. Рішення про реєстрацію права власності прийняте 24 березня 2004 року.
Позивачі стверджують, що всі вони проживають у цій квартирі.
Суд також встановив, що відповідач не має іншого житла, в тому числі на праві власності, крім права власності на 1/4 частки спірної квартири. У поданих
до суду заявах адресою проживання відповідач зазначав адресу саме спірної квартири. За цією ж адресою він зареєстрований.
Обґрунтовуючи позов, позивачі зазначали про неможливість спільного проживання, неможливість поділу спірної квартири та на вказували
на незначний розмір частки відповідача у квартирі.
Вказували, що відповідач через своє недбальство пошкодив квартиру затопленням.
Інших доказів порушення відповідачем правил співжиття чи його неправомірної поведінки матеріали справи не містять.
Відповідач стверджував, що має намір придбати інше житло, проте таких доказів суду не надав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі Верховного Суду від 07 червня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.