Постанова
Іменем України
17 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 179/1484/21
провадження № 61-19978св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солодовник Вікторія Володимирівна,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2021 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солодовник В. В., третя особа - ОСОБА_2, про визнання відмови у вчиненні нотаріальної дії протиправною та зобов`язання вчинити нотаріальну дію.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, згідно з яким заповідала йому земельну ділянку (пай) площею 5,130 га, що знаходиться на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Цим же заповітом ОСОБА_3 заповідала своєму другому синові ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими спорудами та земельною ділянкою, що знаходиться на АДРЕСА_1 . 19 квітня 2018 року вказаний заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі Дніпропетровською філією Державного підприємства "Національні інформаційні системи". У встановлений законом шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся з відповідною заявою до приватного нотаріуса Солодовник В. В. Постановою приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солодовник В. В. від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки згідно з інформацією зі Спадкового реєстру, невідома дата народження ОСОБА_3 . Позивач зазначав, що при реєстрації спірного заповіту в Спадковому реєстрі було вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_3 - НОМЕР_1 та вказано дату її народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Присліп Турківського району Львівській області, що посвідчений 16 січня 2018 року Личківською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області, є чинним, не скасований, що надає нотаріусу можливість та право видати йому свідоцтво про право власності за заповітом після смерті матері.
З огляду на вказане позивач просив суд визнати дії приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солодовник В. В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, - протиправними; зобов`язати приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Солодовник В. В. видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на спадщину після смерті його матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, у відкритті провадження у справі відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки предметом цього спору є визнання відмови у вчиненні нотаріальної дії протиправною та зобов`язання вчинити нотаріальну дію, тобто оскаржуються дії суб`єкта владних повноважень, то такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має бути розглянутий адміністративним судом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не звернули увагу на те, що спір у цій справі носить приватноправовий характер, оскільки впливає на спадкові права позивача;
- не врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 листопада 2019 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).
На момент розгляду справи відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 грудня 2021 року касаційну скаргуОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, передбачених частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано із Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області матеріали справи № 179/1484/21; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2022 року матеріали справи № 179/1484/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2022 року справу № 179/1484/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").