ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 902/196/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Філіпова Т.Л., судді: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.)
від 16.06.2022
у справі № 902/196/19
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3, Фермерського господарства "Ланецького", ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Державний реєстратор Погребищенської районної державної адміністрації Вінницької області
про визнання недійсними рішень засновників та відновлення правового становища,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_2 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3, Фермерського господарства "Ланецького", ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень №7 від 10.12.2015, №8 від 29.12.2015, №1/18 від 28.02.2018, №2/18 від 01.03.2018, на підставі яких внесено записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; відновлення становища ОСОБА_2 шляхом відновлення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу інформації про засновників Фермерського господарства "Ланецького"; визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу частки у складеному (статутному) капіталі Фермерського господарства "Ланецького" від 28.02.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який пов`язаний з предметом спору і суперечить закону.
1.2. В якості підстави заявлених вимог позивач посилався на незаконне виключення його зі складу засновників Фермерського господарства "Ланецького" на підставі рішення зборів засновників № 7 від 10.12.2015.
1.3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі №902/196/19 позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення засновників Фермерського господарства "Ланецького", оформлені рішеннями №7 від 10.12.2015, №8 від 29.12.2015, №1/18 від 28.02.2018, №2/18 від 01.03.2018 на підставі яких внесено записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; визнано недійсним договір №1 купівлі-продажу частки у складеному (статутному) капіталі Фермерського господарства "Ланецького" від 28.02.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про відновлення становища ОСОБА_2 шляхом відновлення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо складу інформації про засновників Фермерського господарства "Ланецького".
1.4. Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що оскаржувані рішення загальних зборів учасника, а також оспорюваний договір порушують законні права та інтереси позивача, їх вчинення здійснено з порушенням вимог законодавства. В матеріалах справи відсутні докази реалізації позивачем права виходу з фермерського господарства, реєстрації для участі у загальних зборах, безпосередньої участі у проведенні загальних зборів ФГ "Ланецького", на яких прийнято рішення про його виключення.
Суд першої інстанції встановив, що заява про вихід з господарства громадянином ОСОБА_2 не підписувалась та не подавалася, реєстрацію у протоколі комісії щодо присутніх осіб позивач не здійснював. Експертним висновком №3036/3037/18-21 від 12.06.2018 встановлено, що на зазначених документах підписи вчинено не позивачем, а іншою особою.
Протиправне виключення позивача зі складу учасників ФГ "Ланецького", відчуження частки у статутному капіталі господарства за відсутності у сторін договору необхідного обсягу цивільної дієздатності відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України стало підставою для визнання недійсним договору.
1.5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі №902/196/19 залишено без змін.
1.6. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2020 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №902/196/19 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з поданням ОСОБА_4 клопотання про відмову від касаційної скарги.
1.7. ОСОБА_1, як особа, що не брала участь в розгляді справи, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі №902/196/19 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
1.8. ОСОБА_1 вважає, що складений капітал ФГ "Ланецького" є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що має право, зокрема, на отримання вартості внесеного ОСОБА_3 майна подружжя до складеного капіталу ФГ "Ланецького" або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності ФГ "Ланецького". Враховуючи те, що наразі між колишнім подружжям Ланецьких існує спір щодо поділу майна подружжя, який розглядається Погребищенським районним судом Вінницької області в межах справи №940/59/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя (під час розгляду якої ОСОБА_1 й дізналась про вищевказані обставини та оскаржуване рішення), оскаржуване рішення у даній справі безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1, оскільки ним було фактично визначено склад спільного майна подружжя (розмір складеного капіталу ФГ "Ланецького" та належної ОСОБА_3 частки у ньому, належна ОСОБА_3 частина доходу від діяльності господарства у вигляді дивідендів тощо), яке підлягає розподілу, а також коло осіб, які мають право претендувати на частину такого майна. А саме внаслідок прийняття оскаржуваного рішення до складу засновників ФГ "Ланецького" було фактично включено (повернуто) ОСОБА_2 з часткою у складеному капіталі в розмірі 55%, що безпідставно надає йому формальне права претендувати на відповідну частину належного ОСОБА_1 доходу від діяльності ФГ "Ланецького", а отже безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків апелянта.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 закрито апеляційне провадження у справі №902/196/19 за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.07.2019 у справі №902/196/19 на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
2.2. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що при винесенні оскаржуваного рішення не вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 не мала правового статусу учасника Фермерського господарства "Ланецького" на час прийняття оскаржених рішень, та не має його на час звернення до апеляційного суду; судове рішення не стосується безпосередньо корпоративних прав ОСОБА_1, оскільки таких прав вона не мала.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 у справі №902/196/19, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати для продовження розгляду до Північно-західного апеляційного господарського суду.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 :
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду не вирішувалися питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 ;
- враховуючи висновок, що частка у статутному (складеному) капіталі фермерського господарства є майном, належним на праві власності члену фермерського господарства, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що оскаржувані позивачем рішення вищого органу фермерського господарства мають безпосередній вплив на права і обов`язки лише учасників такого господарства, оскільки призводять до зміни їх правового статусу у фермерському господарстві - оскаржувані рішення згідно встановлених фактичних обставин по справі призвели до зміни розміру складеного капіталу та належної ОСОБА_3 частки у ньому, тобто до зміни розміру майна останнього, на яке претендує на законних підставах ОСОБА_1 як на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя;
- суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що ОСОБА_1 має право, зокрема на отримання вартості внесеного ОСОБА_3 майна подружжя до складеного капіталу ФГ "Ланецького" або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності фермерського господарства, а належна на праві власності ОСОБА_3 частка у статутному (складеному) капіталі господарства є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
3.3. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у поясненнях підтримують доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та просять касаційну скаргу задовольнити у повному обсязі.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
4.3. Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
4.4. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
4.5. Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з наведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.