ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 158/1120/20
провадження № 51-576км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Щепоткіної В. В.,
суддів Білик Н. В., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,
прокурора Васьовчика І. В. (у режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Бакаєвича А. В. (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Васьовчика І. В., котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030100000585, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у смт Цумань Ківерцівського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і виправдано у зв`язку з недоведеністю наявності в його діянні складу кримінального правопорушення.
Вирішено долю речових доказів і питання про судові витрати.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінально караних дій за таких обставин.
11 жовтня 2019 року приблизно о 20:20 ОСОБА_1, рухаючись із неповнолітнім пасажиром ОСОБА_2 автодорогою Т-0212 між населеними пунктами смт Цумань і с. Кадище Ківерцівського району Волинської області в напрямку останнього, керуючи технічно справним мотоциклом марки "ІЖ Юпітер-5", реєстраційний номер НОМЕР_1, не маючи прав керування транспортним засобом відповідної категорії, усупереч п.п. 2.1 "а"; 2.3 "б", "г"; 11.3; 12.1; 12.3 Правил дорожнього руху проявив безпечність та неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з транспортним засобом марки "Фольксваген Пассат", реєстраційний номер НОМЕР_2, що здійснював рух у зустрічному напрямку, під керуванням ОСОБА_3 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 12 липня 2021 рокущодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Васьовчик І. В., котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на невідповідність цієї ухвали вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального закону (далі - КПК) через те, що в ній не зазначено підстав визнання необґрунтованими доводів апеляційної скарги прокурора щодо неповноти судового розгляду, розгляду провадження за відсутності потерпілого, якого не було належним чином повідомлено про дати та час судових засідань, і стосовно позбавлення прокурора права на репліку. Стверджує про те, що апеляційний суд не навів належних і достатніх мотивів прийнятого рішення про безпідставність доводів прокурора щодо допустимості як доказу протоколу огляду місця події від 11 жовтня 2019 року. Зазначає, що апеляційний суд, відмовивши прокурору в задоволенні клопотання про проведення слідчих експериментів, проведення комплексної експертизи, допиту свідків, неправомірно позбавив його права зібрати додаткові докази та порушив принцип справедливого судового розгляду. Крім того цей суд не надав оцінки всім доказам сторони обвинувачення і помилково погодився з неправильною оцінкою, даною районним судом показанням свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 598 від 26 лютого 2020 року. Як указано в касаційній скарзі, залишивши без змін виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1, апеляційний суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ч. 2 ст. 286 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник Бакаєвич А. В.подав письмові заперечення на касаційну скаргу прокурора, у яких указав на законність та обґрунтованість ухвали Волинського апеляційного суду від 19 листопада 2021 року, безпідставність доводів прокурора і просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а зазначене судове рішення - без зміни.
Потерпілий ОСОБА_5 у своїх письмових запереченнях на скаргу прокурора просив залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду - без зміни у зв`язку з необґрунтованістю наведених стороною обвинувачення тверджень.
У судовому засіданні прокурор Васьовчик І. В. підтримав свою касаційну скаргу і просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді.
Виправданий ОСОБА_1 і захисник Бакаєвич А. В. вважали, що оскаржуване судове рішення необхідно залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 419 КПК передбачено, що в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути наведені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Переглянувши вирок щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку, апеляційний суд не дотримався вказаних вимог закону.
Так, як убачається з матеріалів провадження, не погоджуючись із вироком місцевого суду, прокурор, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій стверджував про неповноту судового розгляду,невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і просив скасувати цей вирок суду та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і призначити йому певне покарання.