ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 620/2852/20
адміністративне провадження № К/9901/3964/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 (судді - Черпіцька Л.Т., Пилипенко О.Є., Собків Я.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.06.2020 №2500-0346-8/22556 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно з пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов`язати відповідача призначити позивачу з 04.06.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно з пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.06.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком за Списком №2.
За наслідками розгляду заяви позивача, відповідачем прийнято рішення, оформлене листом від 23.06.2020 №2500-00346-8/22556, про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пенсійного віку (54 роки). Також повідомлено, що загальний стаж позивача становить 32 роки 4 місяці 27 днів, стаж на пільгових умовах по списку №2 складає 10 років 1 місяць 18 днів (а.с. 56).
Не погоджуючись з відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що відмова відповідача в призначенні пенсії є незаконною, оскільки правила призначення пенсій за Списком №2 одночасно регламентують пункт "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ (згідно рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, які містять розбіжність у величині показника вікового цензу для призначення пенсії, який складає 50 та 54 роки відповідно. Вважає, що віковий ценз має бути встановлений на рівні 50 років.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлене листом від 23.06.2020 №2500-0346-8/22556, про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, згідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 з 04.06.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, згідно пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з 23.01.2020 (ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020) в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону №1788-XII у редакції до Закону №213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII. Ці закони містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до Закону №213-VIII та 54 роки за пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону №2148-VIII. Враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд дійшов висновку, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років. Таким чином, зважаючи, що на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 позивач досягнув необхідного віку та у нього наявний необхідний стаж для призначення такої пенсії, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 з моменту набрання законної сили Законом України №2148-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з 11.10.2017, тому рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017.
Отже, досягти віку, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, для призначення пенсії особі необхідно було до 11.10.2017. Враховуючи те, що позивач, станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії 04.06.2020, не досягла пенсійного віку встановленого зазначеною нормою, як наслідок не набула права на призначення пенсії за цим Законом.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Покликається на те, що з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 з 11.02.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за списком №2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону №1788-ХІ1 в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".