ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №619/2262/17
адміністративне провадження № К/9901/59122/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (колегія у складі суддів Русанової В.Б., Присяжнюк О.В., Курило Л.В.)
у справі № 619/2262/17
за позовом ОСОБА_1
до Дергачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дергачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому, просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визначеної статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язати відповідача здійснити виплату заборгованості по пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.11.2011;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2016.
2. Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 11.10.2017 позов задоволено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 11.10.2017 скасовано та ухвалено нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Постановою Верховного Суду від 21.02.2018 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 11.10.2017 скасовано, ухвалено нову, якою:
- позовні вимоги за період з 01.01.2011 по 12.01.2017 залишено без розгляду;
- у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
6. 13.08.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Дергачівському ОУПФ України Харківської області, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії та інвалідом ІІ групи, отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначену йому згідно ст.50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується посвідченням та довідкою медико-соціальної ( експертної) комісії від 09.04.2001.
9. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06.09.2010 у справі № 2-1749/10, що набрало законної сили згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 27.05.2011, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок позивачу основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеної ст. 28 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2007 з урахування фактично виплачених сум.
10. Листом Дергачівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 31.05.2017 № 1182-2/39 позивачу на його звернення від 18.05.2017 повідомлено, що на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06.09.2010, перерахунок пенсії позивача проведено за період з 01.01.2007 по 31.10.2011 та включено до додаткових відомостей на виплату за судовими рішеннями.
Також повідомлено, що з 01.11.2011 виплата позивачу пенсії проводиться у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету" від 06.07.2011 № 745 та постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.
11. Вважаючи, що відповідач протиправно виплачує пенсію у меншому розмірі, ніж визначено рішенням суду, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що положення Закону України "Про державний бюджет на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року № 928-VIII та Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII не містять будь-яких обмежень щодо застосування положень ст. 50, ст. 54 Закону № 796-XII, а тому з 01 січня 2016 року він має право на отримання пенсії у розмірах встановлених положеннями ст. 50, ст. 54 Закону № 796-XII у редакції, яка діяла на момент виникнення права на отримання пенсії.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачу пенсії у період з 01.11.2011 по 31.12.2015 мало здійснюватися у розмірі, визначеному рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06.09.2010.
15. Наступне нарахування пенсії позивачу має також проводитися в розмірах, встановлених положеннями ст. 50, ст. 54 Закону № 796-XII, у редакції яка діяла станом на 19.12.1991. Відповідно до ст. 50, ст. 54 Закону № 796-XII позивачу повинна нараховуватись і виплачуватись пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень вищевикладеного Закону, а не нормативно-правових актів органів виконавчої влади.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що здійснюючи нарахування та виплату у спірний період позивачу пенсії, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки діючим законодавством України надано право Кабінету Міністрів України регулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах відповідних фінансових ресурсів, шляхом прийняття відповідних постанов, у т.ч. щодо виплати основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, які визначені ст. 50, ст. 54 Закону № 796-XII.
17. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та не з`ясував питання дотримання позивачем строку звернення до суду.
18. Залишаючи без розгляду в частині позовні вимоги, суд апеляційної інстанції при новому розгляді виходив з того, що позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду та, відповідно, не встановлено поважності причин пропуску строку звернення.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд апеляційної інстанції при новому розгляді дійшов висновку про те, що проводячи виплату основної та додаткової пенсії позивачу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, відповідач діяв правомірно, оскільки діючим законодавством України надано право Кабінету Міністрів України регулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах відповідних фінансових ресурсів, шляхом прийняття відповідних постанов, у т.ч. щодо виплати основної державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, які визначені ст. 50, ст.54 Закону № 796-XII.
Щодо доводів позивача про звуження його права на пенсію, розмір якої встановлено судовим рішенням, то суд апеляційної інстанції зазначив, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі. Тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
20. Скаржник зазначає про те, що йому вже була встановлена пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а тому її розмір не може зменшуватися, незважаючи на будь-які зміни в законодавстві, оскільки це призведе до зменшення обсягу його прав, визначених Конституцією України.
21. У відзиві відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
22. У відповіді на відзив позивач зазначає, що нарахування пенсії мало здійснюватися у розмірі, визначеному постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 06.09.2010, а виплата такої пенсії відповідно до Закону України "Про Державний бюджет" на відповідний рік.
Також посилається на положення ст. 8 та ст. 22 Конституції України, згідно яких Закони України приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.