ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №280/811/17
адміністративне провадження № К/9901/62694/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 27.09.2017 (суддя Пасічний Т.З.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 (колегія у складі суддів Охрімчук І.Г., Капустинського М.М., Моніча Б.С.)
у справі № 280/811/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 23.05.2015 2 групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлені листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.04.2015 №248/3/6/1426;
- зобов`язати відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме 23.05.2015.
2. Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 27.09.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018, позов задоволено.
3. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 09.10.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах у період з 23.04.1979 по 16.06.1981.
6. У період з 14.03.1980 по 16.06.1981 проходив службу на території Республіки Афганістан. Вказане підтверджується ксерокопією військового квитка та архівною довідкою №4/107290 від 30.10.2013.
7. Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1743 від 16.07.2013 наявні у ОСОБА_1 захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
8. Як вбачається з довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААБ № 655001 від 12.08.2013, ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 01.08.2013 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
9. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААА №514456 від 23.05.2016 позивачу встановлено з 23.05.2016 2 групу інвалідності довічно внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
10. 23.05.2016 Коростишівським Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_1 встановлено статус інваліда війни другої групи.
11. 02.06.2016 позивач через Коростишівський ОВК звернувся до Міністерства оборони України про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи з 23.05.2016 відповідно до Порядку №975.
12. Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/1426 від 24.04.2017 позивача повідомлено про повернення документів на доопрацювання відповідно до Постанови КМ України від 28.05.2008 № 499 з підстав відсутності підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.
13. Вважаючи, що відповідачем порушено право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з 23.05.2016, часу встановлення інвалідності ІІ групи, набув право на отримання одноразової грошової допомоги.
15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 06.07.2016, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.
17. При цьому, особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.
18. Таким чином, позивачу, як інваліду війни 2 групи, повинна бути призначена і виплачена одноразова грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення йому 2 групи інвалідності, а саме 23.05.2016.
19. Крім того, розпорядник бюджетних коштів, тобто відповідач був зобов`язаний прийняти одне з двох рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Прийняття рішень про повернення на доопрацювання документів не передбачено Порядком №975, а тому відповідач відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на обставини, зазначені у листі безпідставно.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
21. Скаржник зазначає про порушення судами положень ст. 24 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки дана справа має розглядатися колегією у складі трьох суддів, оскільки відповідачем по даній справі виступає центральний орган виконавчої влади - Міністерство оборони України.
22. Крім того, позивач проходив строкову військову службу, а тому рішення судів попередніх інстанцій суперечить висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.06.2018 у справі № 750/5074/17, згідно якого частиною шостою статті 16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає".
23. При цьому, моментом виникнення права на отримання ОГД є момент первинного встановлення інвалідності, яка позивачу встановлена 01.08.2013, тобто у період з 01.01.2007 по 01.01.2014 дії Закону № 2011-ХІІ, яким було обмежено тримісячним терміном право на отримання ОГД.
24. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.