ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 300/82/19
адміністративне провадження № К/9901/17852/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року у складі судді Скільського І.І. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Ільчишин Н.В. (головуючий), суддів: Гуляка В.В., Святецького В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправною відмову МО України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
1.2 скасувати рішення комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, яке оформлене пунктом 26 протоколу №104 від 26 жовтня 2018 року;
1.3 зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направити висновок із долученими до нього документами ОСОБА_1, щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, розпоряднику бюджетних коштів - МО України;
1.4 зобов`язати МО України вирішити питання щодо призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону №2011-ХІІ, Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 за №1294/26071 та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 №975 (далі - Порядок №975), у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
2. Івано-Франківській окружний адміністративний суд рішенням від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправною відмову МО України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з підстав зазначених у пункті 26 витягу з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 листопада 2018 року №104.
Скасував пункт 26 Протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №104 від 26 жовтня 2018 року.
Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направити висновок із долученими до нього документами ОСОБА_1 щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, розпоряднику бюджетних коштів - МО України.
Зобов`язав МО України повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги за встановлену другу групу інвалідності і прийняти рішення у порядку і спосіб, передбачений законодавством України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
2.1 Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач при зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про отримання одноразової грошової допомоги подав всі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку №975.
При цьому суди виходили із того, що обставини щодо наявності у позивача, при зверненні із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, всіх необхідних документів, передбачених пунктом 11 Порядку №295, досліджувалися судом під час розгляду адміністративної справи №809/1716/17 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, МО України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, тому у цій справі не підлягають доказуванню.
У ході розгляду адміністративної справи №809/1716/17 судом досліджувалось, у тому числі, і питання щодо (відсутності даних) документа, що свідчить про причини та обставини поранення та слугували підставою для відмови військоматом у оформленні висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. При цьому суди вважали, що у цьому випадку документами, які свідчать про причини та обставини поранення є висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 19 вересня 2016 року №2323/Ж, витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №4008 від 19 вересня 2016 року.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 У період з 25 листопада 1979 року по 14 листопада 1981 року ОСОБА_1 проходив військову службу на території Республіки Афганістан, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1 від 24 листопада 1979 року.
3.2 Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №4008 від 19 вересня 2016 року вогнепальні осколкові поранення голови, спини, лівої нижньої правої верхньої кінцівок (контузія головного мозку 1981 року) рядового запасу ОСОБА_1 наслідки яких рубці шкіри у зазначених анатомічних областях підтверджені висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №2323 від 19 вересня 2016 року Київського міського клінічного бюро СМЕ які в подальшому призвели до розвитку: "Стійких залишкових явищ перенесеної контузії головного мозку у вигляді посттравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії II ст., прогресуючий перебіг з вираженими церебростенічним, антено-невротичним, вестибуло-атактичним і стійким цефалічним синдромами, вегето-судинною дисфункцією, двобічною пірамідною симптоматикою, частими судинними кризами (1-2 на тиждень) змішаного характеру, дисомнією, мнестичним зниженням, емоційно-вольовою нестійкістю. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією III ст. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст., кризовий перебіг. СН-II ОСОБА_4. Інфекційний гепатит, гострожовтушна форма (1980р.)", що підтверджені медичними та військово-обліковими документами, довідкою Центрального архіву воєнно-медичних документів м. С-Петербург РФ, - поранення, (контузія) і захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
3.3 З 9 листопада 2016 року, згідно довідки до акта огляду МСЕК АВ №0779559 від 9 листопада 2016 року, ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності вперше (поранення (контузія), без переогляду, за наявності захворювань, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
3.4 У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.
3.5 1 листопада 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача, що підстав для оформлення висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги та направлення документів до Департаменту фінансів МО України немає у зв`язку з відсутністю даних, що свідчать про причини та обставини отримання поранення (контузії).
3.6 Позивач, уважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірними, звернувся з позовом до суду.
3.7 За наслідками розгляду адміністративної справи №809/1716/17 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, МО України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 12 лютого 2018 року, відповідно до якого позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не подання документів ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі інвалідності до МО України. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 подати МО України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.8 Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2018 року.
3.9 27 серпня 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідачів із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби.
3.10 26 листопада 2018 року ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено позивачу копію Витягу з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року за №104 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги .
3.11 Вказана відмова мотивована тим, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку №975.
3.12 Зазначено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 19 вересня 2016 року №2323/Ж, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії МО України від 19 вересня 2016 року №4008, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчить про обставини поранення.
3.13 Висновок про причинний зв`язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, які не подано на розгляд комісії.
3.14 Уважаючи протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 жовтня 2018 року за №104 у призначенні одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, зокрема, що позивач не подав документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного право порушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зазначене, на переконання відповідача, має наслідком відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).
8. Разом із цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом №2011-ХІІ, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
9. Відповідно до статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-ХІІ.