ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 927/695/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Кутуков С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Чернігів"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 (судді: Хрипун О. О. - головуючий, Мальченко А. О., Агрикова О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Чернігів"
до Чернігівської міської ради та Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області,
про визнання незаконними та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Чернігів" (далі - ТОВ "СК "Чернігів") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради та Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка (далі - Університет) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнятої судом) про:
- визнання незаконним та скасування пункту 460 рішення Чернігівської міської ради від 12.04.2005 про вилучення із постійного користування ТОВ "СК "Чернігів" земельної ділянки площею 0,3284 га на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові;
- визнання незаконним та скасування пункту 223 рішення Чернігівської міської ради від 04.02.2008 про вилучення із постійного користування ТОВ "СК "Чернігів" земельної ділянки площею 0,7973 га на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові;
- визнання незаконним та скасування пункту 77 рішення Чернігівської міської ради від 27.11.2009 про затвердження проекту відведення та надання в постійне користування Університету земельної ділянки площею 0,7042 га на вул. Блакитного, 14 для облаштування спортивно-оздоровчого центру;
- визнання недійсним та нечинним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 27.09.2010 серії ЯЯ № 376204, виданого Університету.
1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на положення статей 95, 141, 142, 149 Земельного кодексу України обґрунтовані тим, що 27.04.1994 ТОВ "СК "Чернігів" придбало у Фірми "Віон" будівництво спортивного майданчика в м. Чернігові на вул. Блакитного, 14.
17.06.1996 згідно з рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 114 ТОВ "СК "Чернігів" було надано в постійне користування земельну ділянку на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові площею 1,2 га, а 26.06.1996 товариству було видано державний акт на право постійного користування землею.
Позивач зазначає, що для реєстрації придбаного 27.04.1994 майна та набутих на нього прав, ТОВ "СК "Чернігів" звернулося до Деснянського районного суду, який рішенням від 19.03.2001 у справі № 2-1206/2001 установив факт наявності власності товариства на об`єкт будівництва.
Право власності на об`єкти нерухомості було зареєстровано 10.01.2009.
При цьому, у 2009 році ТОВ "СК "Чернігів" дізналося про порушення справи № 5/239б про банкрутство товариства, ініційованої прокурором міста Чернігова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернігові, яка розглядалася з 2006 року.
Проте, товариство продовжувало свою діяльність, а тому у 2011 році подало до Господарського суду Чернігівської області у справі № 4/99б/26/10 документи, які свідчать про продовження діяльності товариства та його платоспроможності, у зв`язку з чим суд ухвалою від 29.11.2011 припинив провадження у справі, а ТОВ "СК "Чернігів" визнало таким, що не має боргів і може продовжувати свою господарську діяльність.
Позивач зазначав, що маючи намір відновити будівництво спортивно-розважального комплексу на вул. Блакитній, 14 у м. Чернігові, ТОВ "СК "Чернігів" 14.05.2020 звернулося до Чернігівської міської ради із запитом щодо стану земельної ділянки, розташованої на вул. Блакитній, 14 для присвоєння у подальшому кадастрового номера.
Однак, з відповіді Чернігівської міської ради (лист від 22.05.2020 № 159/2-08.02/2020вих./193/2020ПІ), ТОВ "СК "Чернігів" дізналося, що рішенням міської ради від 04.02.2008 позивача фактично позбавлено прав на землю шляхом вилучення земельної ділянки, з подальшою передачею земельної ділянки Університету, що порушує права позивача та норми законодавства. При цьому про існування оскаржуваних рішень міської ради позивачеві не було відомо.
1.3. Чернігівська міська рада у відзиві на позовну заяву просила відмовити в її задоволенні, акцентуючи увагу на вчиненні органом місцевого самоврядування дій в межах наданих законом повноважень та з урахуванням наявності судового рішення у справі № 5/239б.
Чернігівська міська рада також подала до суду заяву про застосування позовної давності.
1.4. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.09.2020, зокрема, задоволено клопотання ТОВ "СК "Чернігів" про залучення до участі у справі співвідповідача у справі, та залучено Університет до участі у справі як співвідповідача.
1.5. У відзиві на позовну заяву Університет просив відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що постановою Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2006 у справі № 5/239б ТОВ "СК "Чернігів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а обов`язки ліквідатора покладено на Державну податкову інспекцію в м. Чернігові.
Листом від 27.12.2007 вх. № 18-12932 Державна податкова інспекція в м. Чернігові повідомила Чернігівську міську раду про визнання ТОВ "СК "Чернігів" банкрутом та просила вчинити дії, передбачені законодавством стосовно припинення права користування товариством земельною ділянкою на вул. Блакитній, 14 у м. Чернігові, яка перебуває в постійному користуванні товариства банкрута.
Так, рішенням Чернігівської міської ради від 04.02.2008 "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах міста Чернігова", враховуючи постанову Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2006 у справі № 5/2399б, було вилучено із постійного користування ТОВ "СК "Чернігів" земельну ділянку на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові, площею 0,7973 га, і факт вилучення цієї земельної ділянки з постійного користування позивача відображено в розділі "Зміни в землекористуванні" державного акта на право постійного користування землею від 26.06.1996 І-ЧН № 000722-199.
У подальшому, згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 27.11.2009 земельну ділянку площею 0,7040 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:0130 було передано в постійне користування Університету, якому видано державний акт від 27.09.2010 серія ЯЯ № 376204.
Університет акцентував увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Тобто Чернігівська міська рада надавши оцінку листу Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 27.12.2007 розцінила цей лист як відмову від права користування земельною ділянкою, що раніше перебувала у постійному користуванні ТОВ "СК "Чернігів", яке визнано банкрутом за судовим рішенням. При цьому у матеріалах справи відсутні докази скасування судового рішення у справі № 5/239б, що могло би поставити під сумнів чинність зазначеного клопотання ліквідатора підприємства банкрута - ТОВ "СК "Чернігів".
1.6. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.11.2020 провадження у справі зупинено до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/934/20, та було поновлено згідно з ухвалою від 10.12.2021.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 (суддя Фесюра М. В.) позов задоволено повністю, а саме визнано незаконними та скасовані пункт 223 рішення Чернігівської міської ради від 04.02.2008; пункт 460 рішення Чернігівської міської ради від 12.04.2005; пункт 77 рішення Чернігівської міської ради від 27.11.2009; визнано недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 27.09.2010 серії ЯЯ № 376204.
2.2. Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що Чернігівська міська рада без законних підстав вилучила у ТОВ "СК "Чернігів" земельну ділянку на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові, і таке вилучення земельної ділянки із постійного користування товариства не є законною підставою у розумінні статті 141 Земельного кодексу, яка містить вичерпний перелік.
Суд першої інстанції також вказав на те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "СК "Чернігів" порушено і здійснювалося з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 18.01.2013) "Особливості банкрутства відсутнього боржника". Фактично ТОВ "СК "Чернігів" не було обізнано про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання його банкрутом, оскільки органи управління товариством не знаходились за адресою: м. Чернігів, вул. Блакитного, 14.
Ліквідатором - Державною податковою інспекцією у м. Чернігові під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ "СК "Чернігів" своєчасно не встановлено наявність нерухомого майна, що призвело до незаконного звернення до міської ради з приводу припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Суд першої інстанції зазначав, що у подальшому, ухвалою суду від 29.11.2011 припинено провадження у справі № 4/99б/26/10 про банкрутство ТОВ "СК "Чернігів", товариство визнано таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.
Тобто, суд першої інстанції зазначив, що фактично ТОВ "СК "Чернігів" не припинилося і продовжило свою діяльність як юридична особа, а Чернігівська міська рада не довела наявність доказів звернення ТОВ "СК "Чернігів" із заявою до Чернігівської міської ради про припинення права користування земельною ділянкою площею 0,7973 га на вул. Блавкитного,14 у м. Чернігові, а також надання згоди ТОВ "СК "Чернігів" на вилучення з його постійного користування земельної ділянки.
Стосовно позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна давність у цьому випадку не пропущена, погодившись із твердженням позивача про те, що він дізнався про оскаржуване рішення після звернення до Чернігівської міської ради із листом та одержанням відповіді у травні 2020 року, а також вказавши, що Чернігівською міською радою не спростовано належними і допустимими доказами обізнаність позивача про прийняті Чернігівською міською радою рішення у 12.04.2005, 04.02.2008 та 27.11.2009 роках.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в цьому випадку в межах ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ "СК "Чернігів" ліквідатор, реалізуючи повноваження, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в листі адресованому Чернігівській міській раді, просив здійснити дії, передбачені чинним законодавством щодо припинення права товариства на користування земельною ділянкою, зареєстрованою за підприємством банкрутом на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові.
За змістом статті 141 Земельного кодексу України припинення діяльності юридичної особи як і добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, в розумінні статті 141 Земельного кодексу України, є підставами для припинення права користування земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що дії ліквідатора під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ "СК "Чернігів" щодо звернення до Чернігівської міської ради з приводу припинення права постійного користування земельною ділянкою не були оскаржені до господарського суду у справі про банкрутство, а зі змісту постанови суду у справі № 5/239б вбачається, що станом на час порушення справи про банкрутство ТОВ "СК "Чернігів", товариство фактично не здійснювало господарської діяльності на спірній земельній ділянці.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка від користування якою відмовилась уповноважена особа ТОВ "СК "Чернігів" у зв`язку із припиненням діяльності юридичної особи (ліквідатор в процедурі банкрутства) була обґрунтовано вилучена Чернігівською міською радою та передана в користування іншій особі як земля рекреаційного призначення.
При цьому суд апеляційної інстанції установив, що ТОВ "СК "Чернігів" не надало суду доказів належного виконання ним обов`язків землекористувача, зокрема щодо внесення плати за землю.
Суд апеляційної інстанції погодився з доводами Чернігівської міської ради про те, що сама лише державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на майно, позначене як "незавершене будівництво", яка відбулась 02.05.2018, не надає ТОВ "СК "Чернігів" прав землекористувача на земельну ділянку, на якій воно знаходиться, у той час як позивач не довів суду наявності дозвільних документів на забудову спірної земельної ділянки під об`єктом незавершеного будівництва, факт належності на праві власності якого ТОВ "СК "Чернігів" встановлений рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.03.2001 у справі № 2-1206/2001. При цьому державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧН № 000722-199 позивачу права забудови земельної ділянки не надавав.
Крім того, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "СК "Чернігів", установив, що позивач належними та допустимими доказами не довів суду порушення своїх прав на спірну земельну ділянку, не обґрунтував незаконності внесення змін до державного акта на право постійного користування землею.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, ТОВ "СК "Чернігів" у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2022 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на ухвалення судового рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосовування норми права.
Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 141- 143 Земельного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 922/3312/14, від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 15.11.2021 у справі № 906/620/19 щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою тільки із визначених законом підстав.
Заявник касаційної скарги також вважає, що суд апеляційної інстанції не застосував положення статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України всупереч висновкам щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 16.06.2020 у справі № 689/26/17.
ТОВ "СК "Чернігів" вважає, що наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, а саме статей 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також статей 91, 104 Цивільного кодексу України щодо відновлення платоспроможності і правосуб`єктності (діяльності) юридичної особи - ТОВ "СК "Чернігів" у справі про банкрутство у зв`язку із відсутністю боргів та встановленням наявності майна для задоволення вимог кредиторів.
Разом з цим, скаржник зазначає, що саме Державна податкова інспекція у м. Чернігові як ліквідатор ТОВ "СК "Чернігів" у справі № 5/239б про банкрутство товариства не вживала ніяких заходів, визначених статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для відшукування та встановлення майна боржника. Саме бездіяльність ліквідатора - Державної податкової інспекції у м. Чернігові у справі № 5/239б стала підставою для винесення судом ухвали від 15.04.2008 у справі № 5/239б/49б/14б, яку за заявою ТОВ "СК "Чернігів" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було скасовано ухвалою від 04.11.2008 у справі № 5/106б (5/239б/49б/17б).
Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, проігнорував те, що Державна податкова інспекція у м. Чернігові на час звернення до Чернігівської міської ради із листом від 27.12.2007 про необхідність вирішення питання припинення права користування ТОВ "СК "Чернігів" земельною ділянкою, не мала повноважень ліквідатора, оскільки такі повноваження були встановлені до 27.10.2007, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2007 у справі № 5/239б/49б. Тобто, Державна податкова інспекція у м. Чернігові не мала повноважень відмовитися від імені ТОВ "СК "Чернігів" від права постійного користування земельною ділянкою.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу Чернігівська міська рада, заперечуючи проти її задоволення, акцентує увагу на недоведеності та необґрунтованості доводів скаржника, а отже відсутності підстав для скасування законної постанови суду апеляційної інстанції.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
4.2. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:
- рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради народних депутатів від 17.06.1996 № 114 від 17.06.1996 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель підприємств міста та надання земельних ділянок для державного та індивідуального будівництва" надано в постійне користування ТОВ "СК "Чернігів" земельну ділянку, площею 1,2 га, на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові (пункт 24);
- 26.06.1996 ТОВ "СК "Чернігів" видано державний акт на право постійного користування землею І-ЧН № 000722-199, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 199. Земельну ділянку площею 1,2 га надано у постійне користування для виробничих потреб відповідно до рішення виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 17.06.1996 № 114. У плані зовнішніх меж земельної ділянки, який є додатком до державного акта на право постійного користування землею І-ЧН № 000722-199, інформація щодо розміщення в межах земельної ділянки об`єктів незавершеного будівництва (креслень з позначенням меж) відсутня;
- 28.01.2003 рішенням Чернігівської міської ради "Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова", враховуючи договір дарування житлового будинку від 12.07.2001 № 3479, вилучено із постійного землекористування ТОВ "СК "Чернігів" земельну ділянку, площею 0,0743 га, на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові (пункт 206 рішення);
- 12.04.2005 рішенням Чернігівської міської ради "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок" у зв`язку з уточненням матеріалів інвентаризації, вилучено із постійного користування ТОВ "СК "Чернігів" земельну ділянку площею 0,3284 га, на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові (пункт 460);
- зміни у землекористуванні відображені в державному акті на право постійного користування землею І-ЧН № 000722-199;
- згідно з постановою Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2006 у справі № 5/239б ТОВ "СК "Чернігів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, обов`язки ліквідатора покладено на Державну податкову інспекцію у м. Чернігові за її згодою та зобов`язано ліквідатора виконати дії, передбачені статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- 27.12.2007 ліквідатор - Державна податкова інспекція в м. Чернігові звернулася до Чернігівської міської ради та повідомила про визнання ТОВ "СК "Чернігів" банкрутом, та просила здійснити дії, передбачені чинним законодавством з припинення права користування земельною ділянкою, зареєстрованою за підприємством - банкрутом площею 0,7973 га за адресою: м. Чернігів, вул. Блакитного, 14;
- 04.02.2008 Чернігівська міська рада прийняла рішення "Про погодження місця розташування об`єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова" та враховуючи постанову Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2006 у справі за № 5/293б вилучила з постійного користування ТОВ "СК "Чернігів" земельну ділянку, площею 0,7973 га, на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові (пункт 223 рішення);
- 27.11.2009 рішенням Чернігівської міської ради "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах м. Чернігова" Університету затверджено проект відведення та надано в постійне користування земельну ділянку рекреаційного призначення, площею 0,7042 га, на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові для облаштування спортивно-оздоровчого центру;
- 27.09.2010 на підставі рішення ради Університет отримав державний акт серія ЯЯ № 376204 на право постійного користування земельною ділянкою в м. Чернігові, вул. Блакитного, 14, площею 0,7042 га.
4.4. Суди попередніх інстанцій також установили, що згідно з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2011 ТОВ "СК "Чернігів" судом визнано таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність, припинено провадження у справі № 4/99б/16/10 про визнання боржника - ТОВ "СК "Чернігів".
Зі змісту ухвали Господарського суду Чернігівської області від 29.11.2011 вбачається, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 у справі № 5/239б/49б/17б було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "СК "Чернігів", ліквідовано юридичну особу - ТОВ "СК "Чернігів", провадження у справі припинено, вимоги кредиторів визнано погашеними. У подальшому, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.11.2008 у справі № 5/106б (5/239б/49б/17б) задоволено заяву ТОВ "СК "Чернігів" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 у справі № 5/239б/49б/17б, зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "СК "Чернігів", призначено ліквідатором ТОВ "СК "Чернігів" арбітражного керуючого Рязанову С. М. Заборгованість боржника перед кредиторами відсутня. Ліквідатором вжито заходів щодо виявлення майна банкрута. Згідно з довідкою Чернігівського МБТІ від 01.09.2009 № 24309 за боржником зареєстрований об`єкт нерухомості на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові. Також, ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника, про що складений інвентаризаційний опис від 10.07.2009 № 1. Ліквідаційним балансом станом на 08.11.2011 підтверджується наявність у боржника основних засобів залишковою вартістю 510,8 тисяч грн.
4.5. Судами також встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.05.2018 № 122499839 державним реєстратором КП "Чернігівське МБТІ" зареєстровано право власності ТОВ "СК "Чернігів" на об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Чернігів, вул. Блакитного, 14.
4.6. 14.05.2020 ТОВ "СК "Чернігів" звернулося до Чернігівської міської ради із запитом щодо стану земельної ділянки, розташованої на вулиці Блакитного, 14 у м. Чернігові для присвоєння кадастрового номера, у відповідь на який Чернігівська міська рада повідомила (лист від 22.05.2020 № 159/2-08.02/2020/вих/193/2020ПІ), що враховуючи постанову Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2006 у справі № 5/239б, згідно з рішенням органу місцевого самоврядування, земельну ділянку, площею 0,7973 га, на вул. Блакитного, 14 у м. Чернігові вилучено із постійного користування ТОВ "СК "Чернігів" згідно з рішенням міської ради від 04.02.2008.
4.7. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги ТОВ "СК "Чернігів" про визнання незаконними та скасування (частково) рішень Чернігівської міської ради від 12.04.2005, від 04.02.2008, від 27.11.2009 та визнання недійсним і нечинним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 27.09.2010 серії ЯЯ № 376204, виданого Університету, з посиланням на порушення прав позивача як землекористувача та власника нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці.
4.8. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідний порядок звернення до господарського суду встановлюють положення Господарського процесуального кодексу України, частиною першою статті 162 якого передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 3 зазначеної норми позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За наведеними положеннями предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Наведений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.
4.9. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно зі статтею 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
4.10. За змістом статті 7 Земельного кодексу України (1990 року, у редакції, чинній на час видачі позивачеві державного акта на право постійного користування земельною ділянкою 1996 року) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.
Згідно зі статтями 22 та 23 зазначеного Кодексу (у редакції, чинній станом на 1996 рік) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.
Зокрема, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття міською радою оспорюваних рішень) передбачалося, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.