1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2130/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Катрюк"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(суддя - Чорногуз М.Г., суддів - Мальченко А.О., Агрикова О.В.)

від 13.06.2022

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Регіональні Електромережі"

до Приватного підприємства "Катрюк"

про стягнення 76 823, 06 грн,

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

1. 27.04.2022 Північний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Катрюк" (надалі - Підприємство) в порядку письмового провадження ухвалив постанову, якою було рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

2. 01.06.2022 Підприємство засобами поштового зв`язку надіслало до Північного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просило:

- визнати причини пропуску строку на подання доказів, що підтверджують понесені відповідачем витрати на правничу допомогу, поважними та поновити строк для їх подачі;

- ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути із позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

3. Заява мотивована тим, що:

- у відзиві на позовну заяву відповідач заявляв, що очікує понести судові витрати у суді першої інстанції у розмірі 15000,00 грн, а відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- у суді апеляційної інстанції відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн;

- докази (договір про надання правничої допомоги, додаткові угоди до нього та прибуткові ордери) щодо обсягу наданих послуг та їх вартості, що сплачена відповідачем на користь Адвокатського об`єднання, подаються з пропуском п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду, оскільки копія постанови не надсилалася на поштову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а була надіслана лише 30.05.2022 в електронній формі на електронну адресу АБ "Ольги Пєнязькової";

- причини пропуску строку на подання доказів, що підтверджують понесені відповідачем витрати на правничу допомогу, є поважними, оскільки апеляційна скарга розглядалась без участі представників сторін, а з текстом постанови апеляційного суду вдалось ознайомитися лише 30.05.2022.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 заяву про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

5. Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- якщо справа призначається до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині першої заяви по суті (у даному випадку апеляційної скарги) або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті);

- відповідач просив в апеляційній скарзі покласти на позивача судові витрати, але не надав попереднього (орієнтовного) розрахунку та доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу до апеляційної скарги до ухвалення постанови від 27.04.2022 та не заявляв про подальше подання таких доказів;

- п`ятиденний строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу слід обчислювати з наступного за днем вручення відповідачу копії постанови від 27.04.2022, оскільки розгляд апеляційної скарги відбувався без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження;

- останнім днем для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу є 23.05.2022 (враховуючи що 21.05.2022 припав на вихідний день), оскільки 16.05.2022 о 14:32 представник відповідача Пєнязькова О.О. отримала копію постанови, що була надіслана на електронну адресу (olgapenyazkova@gmail.com, counselpenyazkova@gmail.com), що підтверджується повідомленням про отримання вказаного електронного листа;

- відповідач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої долучено докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, лише 01.06.2022 і пропустив строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу;

- посилання на ознайомлення із текстом постанови лише 30.05.2022 не підтверджує факт отримання копії постанови відповідачем 30.05.2022 та не може бути підставою для поновлення процесуального строку для подання доказів;

- відповідач не дотримав вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), тому заява про ухвалення додаткового рішення залишається без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

6. 01.07.2022 року представник відповідача надіслав до суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду заяви.

7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що:

7.1 суд апеляційної інстанції порушив норми частини п`ятої статті 242, частин першої, четвертої, п`ятої, шостої статті 6 ГПК України, пунктів 1, 2 та 6 розділу 2 Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 227 від 07.11.2016, оскільки не надіслав копію постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а 16.05.2022 направив копію постанови на неофіційну електронну адресу представника, яка не є офіційною електронною адресою учасника справи, за відсутності відповідної заяви;

7.2 направлення судового рішення електронним листом на електронну пошту учасника справи, який не зареєстрований у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (ЄСІКС) як користувач, не є належним врученням такого рішення (постанови Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 279/5407/20, від 23.12.2021 у справі № 484/37/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21);

7.3 лише 23.05.2022 представник відповідача подав заяву, в якій фактично надав згоду на отримання судової кореспонденції в електронному вигляді. У відповідь на цю заяву 30.05.2022 суд надіслав постанову із коментарем про відсутність фінансування на відправлення поштової кореспонденції.

7.4 заява про ухвалення додаткового рішення була надіслана до суду 01.06.2022, тобто на наступний день після отримання представником відповідача копії постанови у відповідь на надіслану заяву;

7.5 розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини восьмої статті 129 ГПК України є помилковим. Нормами статті 244 ГПК України не передбачено процесуального порядку залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду. Подібний висновок викладений у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №850/1/18, який може бути застосований за аналогією до господарського судочинства.

Позиція інших учасників справи

8. Позивач отримав ухвалу про відкриття касаційного провадження 15.07.2022, відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

9. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов помилкового висновку, що така заява підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених частиною восьмої статті 129 ГПК України, з огляду на таке.

10. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

11. Згідно із частинами першою, другою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

12. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина друга статті 126 ГПК України).

13. За загальним правилом питання, як розподілити між сторонами судові витрати, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 ГПК України), а в суді апеляційної інстанції в резолютивній частині постанови (підпункти б) та в) пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України).

14. Водночас, згідно з частиною першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1).

15. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

16. Відповідно до частин другої та третьої статті 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

17. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (частина третя статті 244 ГПК України).

18. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасного подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

18.1 кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому згідно з положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені. За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді апеляційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень частини другої статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду (пункт 5.5 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21червня 2022 року у справі № 908/574/20);

18.2 право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі 910/16803/19);

18.3 процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21);

18.4 вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19));

18.5 правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 620/2936/20);

18.6 оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 4.2.4 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06 жовтня 2020 року у справі № 922/376/20);

18.7 у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску- належним чином обґрунтувати поважність причин (пункт 24 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 918/853/20);


................
Перейти до повного тексту