Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 504/1904/18
провадження № 61-19093св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Курісовська (Петрівська сільська рада Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 березня 2020 року у складі судді Вінської Н. В. та постанову Одеського апеляційного суду
від 22 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Курісовської (Петрівської) сільської ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування рішення Петрівської сільської ради та скасування права власності на земельну ділянку.
Позов мотивовано тим, що рішенням Петрівської сільської ради № 430-VІ
від 29 травня 2015 року скасовано пункт 3 рішення сесії Петрівської сільської ради від 30 березня 1999 року № 28-ХХІІІ, яким позивачу надано земельну ділянку площею 0,15 га в АДРЕСА_1 .
Цим же рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та передано її у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,1559 га.
Позивач вважав рішення незаконним та таким, що порушує його права через те, що рішення Петрівської сільської ради від 30 березня 1999 року № 28-ХХІІІ, яким надано земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,15 га, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування - актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, тому воно не може бути скасовано чи змінено органом місцевого самоврядування у зв`язку з чим рішення Петрівської сільської ради № 430-VІ від 29 травня 2015 року є незаконним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Також зазначив, що після надання йому вказаної земельної ділянки, на якій знаходилась зруйнована будівля (що підтверджується актом поточних змін від
20 грудня 2012 року), він її привів у належний стан, утримував її згідно вимог земельного законодавства, користувався нею, згідно з призначенням, вів селянське господарство, посадив 20 плодових дерев. З 1993 по 2017 рік сплачував земельний податок.
Згідно витягу від 21 квітня 2009 року із погосподарської книги № 1 Петрівської сільської ради за ОСОБА_1 значиться земельна ділянка загальною площею 0,383 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) - 0,25 га для ведення особистого селянського господарства - 0,133 га в
АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, що свідчить про те, що рішення сесії Петрівської сільської ради від 30 березня 1999 року № 28-ХХІІІ ним виконано. Крім того, вказане рішення не обмежувало його у часі для оформлення вказаної земельної ділянки.
ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення Петрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 29 травня
2015 року № 430-VI про відміну пункту 3 рішення Петрівської сільської ради від 30 березня 1999 року щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в
АДРЕСА_1 ; скасувати ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,1559 га, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 5122784600:02:001:0390.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 березня
2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що у ОСОБА_1 відсутні правові підстави для скасування рішення сільської ради, оскільки він не є і не може бути власником частини будинку, який розміщений на спірній земельній ділянці.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 березня
2020 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
10 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 березня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від
22 вересня 2021 року та передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави вважати рішення Петрівської сільської ради від 30 березня 1999 року
№ XXIII щодо надання позивачу земельної ділянки таким, що не було виконане.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 04 березня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Комінтернівського районного суду Одеської області.
22 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням ІV сесії Петрівської сільської ради ХХІІІ скликання від 30 березня 1999 року № 28-ХХІІІ позивачу
ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,15 га в
АДРЕСА_1, що підтверджується архівним витягом від 05 грудня
2008 року № 1503.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 жовтня
2013 року (справа № 2-1360/2011) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконкому Петрівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований в
АДРЕСА_1, відмовлено через недійсність угоди про купівлю-продаж залишків того ж будинку. Дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2014 року.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 березня
2014 року, зміненим рішенням апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2015 року, за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, розташованого
АДРЕСА_1, після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
29 травня 2015 року рішенням тієї ж Петрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 430-VІ відмінено пункт 3 рішення ІV сесії Петрівської сільської ради від 30 березня 1999 року № 28-ХХІІІ про надання земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,15 га в
АДРЕСА_1, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1559 га та передано вказану ділянку у власність ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, 13 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Петрівської сільської ради, третьої особи
ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою суду від 13 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
01 березня 2017 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову суд першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито, роз`яснено позивачу його право на звернення із даним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.