Постанова
Іменем України
5 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 686/18437/17
провадження № 61-62св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, Лісовогринівецька сільська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року, прийняту колегією в складі суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Спірідонової Т. В.,у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лісовогринівецької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійнихвимог щодо предмета спору, -Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся позовом до ОСОБА_2, Лісогринівецької сільської ради Хмельницького району, третя особа, яка не заявляє самостійнихвимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданим та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 475.
Власником суміжної земельної ділянки АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 набула у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка, у свою чергу, набула право власності у результаті приватизації земельної ділянки, про що було видано відповідний державний акт на право приватної власності на землю.
Увесь час, протягом якого позивач користується своєю земельною ділянкою, межі земельної ділянки ніколи суміжними землекористувачами не порушувались, земельних спорів між ними не виникало.
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до приватного підприємства "Юридичної компанії "Земельні справи" з метою розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для присвоєння кадастрового номеру та реєстрації відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.
Згідно з актом обстеження спірних земельних ділянок на АДРЕСА_2 від 10 лютого 2017 року частина земельної ділянки, яка належить позивачу, накладається на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 .
Під час розгляду Хмельницьким окружним адміністративним судом справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення державного реєстратора позивачу стало відомо, що у 2007-2008 роках ОСОБА_2 без погодження меж земельної ділянки розробила технічну документацію та виготовила державний акт на право власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Зазначає, що технічна документація було розроблена ОСОБА_2 без погодження з позивачем меж земельної ділянки, в акті приймання-передачі межових знаків підпис позивача підроблений.
На підставі виготовленої технічної документації із землеустрою Лісогринівецькою сільською радою Хмельницького району було видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 305971, кадастровий номер 6825083600:01:001:0361, розміром 0,096 га.
Відомості, наявні у технічній документації, які у подальшому були внесені до Держаного земельного кадастру, не відповідають дійсності, оскільки суттєво змінюють межі земельної ділянки ОСОБА_2 у сторону збільшення за рахунок належної позивачу на праві власності земельної ділянки.
Посилаючись на те, що земельна ділянка ОСОБА_2 збільшилась за рахунок його земельної ділянки, що фактично позбавляє його права власності на частину земельної ділянки та можливості розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на всю площу власної земельної ділянки, позивач просив суд: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 14 квітня 2008 року серії ЯЕ 305971, кадастровий номер 6825083600:01:001:0361, розміром 0,096 га, виданий ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
РішеннямХмельницького міськрайонного суду від 24 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що саме погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на уникнення необов`язкових технічних помилок. Погодження меж земельної ділянки є частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою технічної документації, необхідної для передачі громадянам земельних ділянок у власність. Суд визнав необґрунтованими посилання позивача на те, що технічну документацію було розроблено без погодження з ним меж земельної ділянки. Тому суд, врахувавши висновок експерта, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів порушення його прав.
ПостановоюХмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17 грудня 2019 року, апеляційнускаргу ОСОБА_1 задоволено.
РішенняХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ 305971 від 14 квітня 2008 року, кадастровий номер 6825083600:01:001:0361, розміром 0,096 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, виданий ОСОБА_2 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що з встановлених судом обставин справи, а також з висновку експерта вбачається, що земельна ділянка, належна ОСОБА_2, фактично неправомірно збільшена за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1, що, в свою чергу, призвело до порушення прав останнього, тому оспорюваний державний акт не можна вважати таким, що відповідає вимогам закону, і він підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
26 грудня 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційнаскарга мотивованатим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що межа, яка розділяє земельні ділянки позивача та відповідача, була погоджена ще в 1995 році, про що свідчить досліджуваний в суді акт погодження меж від 1995 року, і була незмінною.
Такожзазначає, що позивач не має кадастрового номера земельної ділянки. Земельна ділянка позивача хоч і сформована як об`єкт цивільних прав, проте вона не внесена до Державного реєстру земель, оскільки позивач не розробив технічну документацію із землеустрою. Однак земельна ділянка, яка належить відповідачу, має кадастровий номер, розроблений проект землеустрою з чітко встановленими координатами поворотних точок меж земельної ділянки в натурі, внесена до Державного земельного кадастру та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім того, зазначає, що, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 неправильно визначив склад учасників цієї справи, визначивши відповідачем у справі не Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Лісовогринівецьку сільську раду, а ОСОБА_2 .
Також заявник не погоджується з висновком експерта, оскільки він містить суперечливі твердження, крім того, експертиза проведена без документації із землеустрою.
Зазначає, що оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції порушено її право власності на землю, яке набуто добросовісно, відкрито та на законних підставах.
Позиція інших учасників справи
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому послався на безпідставністьїї доводів. Вказував, що суд апеляційноїінстанції встановив фактичні обставини справи, якімають значення дляїї правильного вирішення, надав належну оцінку зібраним у справідоказам і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області матеріали цивільної справи № 686/18437/17.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 9 листопада 1995 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельнуділянку площею 0,084 га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 на території Лісогринівецької сільської ради (т. 1 а. с. 7, 8).
14квітня 2008 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на суміжну земельнуділянку площею 0,0960 га, щорозташована на АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 184).
Сторони в поданих до суду документах та в ході судового розглядупідтвердили, що межа у вигляді паркану з дротяної сітки на металевих стовпах, якийрозташований міжїх земельними ділянками, є фактичною межею, яка була погоджена в 1995 році та з того часу незмінна (т. 1 а.с. 57, 141, 229).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26 квітня 2018 року призначено в цій справі судову земельно-технічну експертизу (т. 1 а. с. 154-156).
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 589/018 визначити межі накладення земельної ділянки, розташованоїна АДРЕСА_1, та суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_2, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою немає можливості, оскільки на земельну ділянку, що на АДРЕСА_1, не надана землевпоряднадокументація, а даних натурального огляду та інформації, яка міститься в наданих на дослідження матеріалах, недостатньо для надання відповіді на поставлене питання. Крім того, за результатом дослідження встановлено, що земельна ділянка АДРЕСА_2 ісові Гринівці, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 на підставі державного актасерії ЯЕ № 305971, згідно розташування меж, визначеного наявною в матеріалах справитехнічною документацієюіз землеустрою, накладається на земельну ділянку АДРЕСА_2, якою фактично користується ОСОБА_1, площа накладення становить 0,0148 га (148 кв. м), тобто 15,4 % від площіділянки ОСОБА_2 . В додатку № 9 до вказаного висновкуміститься план накладення земельноїділянки, в якому схематично відображено місце та виділено точки накладення (т. 1 а. с. 167-206).
Допитаний в суді першої інстанціїексперт ОСОБА_4 підтвердив, що земельна ділянка ОСОБА_2 згідноз технічною документацією із землеустрою та поворотних точок меж земельної ділянки за поземельною книгою, накладається на земельну ділянку ОСОБА_1 .
На підтвердження цієї обставини свідчитьтакож факт збільшення земельноїділянки з кадастровим номером 6825083600:01:001:0361 з 0,092 га до 0,096 га (т. 1 а.с. 38, 79).
Відповідно до акта обстеження спірнихземельних ділянокна АДРЕСА_2 від 10лютого 2017 року під час комісійного обстеження спеціалістамиЛісовогринівецької сільської ради за результатами вимірів буловстановлено, що частиназемельної ділянкипозивача за координатами, занесеними до кадастровоїкарти, накладається на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянкусерії ЯЕ 305971, кадастровий номер 6825083600:01:001:0361, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а. с. 12).
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиноютретьою статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальнихдій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову Хмельницькогоапеляційного суду від 28 листопада 2019 рокуздійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.