ПОСТАНОВА
Іменем України
06 вересня 2022 року
м. Київ
справа №П/857/1/22
провадження № А/990/14/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Радишевської О. Р., Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,
секретаря судового засідання Жидецької В. В.,
за участі:
представника позивача Росохи С. В.,
представників відповідача адвокатів Погребняка Д. Є., Мусійченка М. Г.,
представника третьої особи Сучкової А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "ПАРТІЯ ШАРІЯ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Служба безпеки України, про заборону політичної партії, апеляційне провадження у якій відкрито
за апеляційною скаргою Політичної партії "ПАРТІЯ ШАРІЯ" на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року (судді: Судова-Хомюк Н.М., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) та
в с т а н о в и в:
1. У травні 2022 року Міністерство юстиції України (далі - Мінюст) звернулося до суду з адміністративним позовом до Політичної партії "ПАРТІЯ ШАРІЯ" (далі - ПП "Партія Шарія"), в якому просило:
- заборонити діяльність Політичної партії "ПАРТІЯ ШАРІЯ" (вул. Глибочицька, буд.17, корп. Д, м. Київ,01011, код ЄДРПОУ 39644910);
- призначити комісію з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи;
- передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
На підставі клопотання позивача про відмову від частини позовних вимог суд першої інстанції ухвалою від 16 червня 2022 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог про призначення комісії з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи.
В іншій частині Мінюст позовні вимоги мотивував тим, що діяльність ПП "Партія Шарія" спрямована на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки. Вважає, що відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2365-III "Про політичні партії в Україні" (далі - Закон № 2365-III) виявлення таких фактів в діяльності політичної партії - а щодо відповідача вони виявлені і задокументовані - є підставою для заборони такої політичної партії.
Додав, що Президент України Указом від 19 березня 2022 року № 153/2022 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій" і при цьому позивач нагадав, що це рішення прийняте в умовах прямої військової агресії з боку Російської Федерації і - з уваги на викладені в ньому мотиви - передбачало призупинення на період дії воєнного стану будь-якої діяльності в Україні одинадцяти політичних партій, серед яких й ПП "Партія Шарія". Так само цим актом глави держави (рішенням) Мінюсту має невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року (пункт 2 рішення).
Водночас до Мінюсту надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі - ДЗНД СБУ) від 26 березня 2022 року № 5/1-229 "Щодо призупинення діяльності політичних партій" із повідомленням про виявлені факти антиукраїнської діяльності політичних партій, зокрема ПП "Партія Шарія".
З уваги на наведене і на підставі статті 2893 та пункту 4 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Мінюст звернувся з цим позовом до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Львів.
2. Восьмий апеляційний адміністративний суд рішенням від 16 червня 2022 року позовні вимоги задовольнив повністю. Заборонив діяльність ПП "Партія Шарія" (ЄДРПОУ: 39644910, адреса: вул. Глибочицька, буд. 17, корп. Д, м. Київ, 04050). Передав майно, кошти та інші активи ПП "Партія Шарія", її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Суд першої інстанції виходив з того, що в умовах прямої військової агресії з боку Російської Федерації (далі - росія) антиукраїнська політична та організаційна діяльність ПП "Партія Шарія", пропаганда її лідером ОСОБА_1 війни, заклики до порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію колабораціонізму, насильства, зневажливе ставлення та дискредитацію української мови, герба, прапора, гімну, розпалювання національної та міжетнічної, соціальної ворожнечі, підрив морального духу населення та Збройних Сил України, використання психологічних засобів щодо маніпулювання суспільною свідомістю загалом дають достатні підстави для примусової заборони цієї політичної партії.
Суд першої інстанції зазначив так само, що в матеріалах справи є достатні докази на підтвердження існування реальної загрози зі сторони ПП "Партія Шарія" конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України.
3. Представник відповідача - адвокат Погребняк Д. Є. в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свою позицію аргументував тим, що суд першої інстанції допустив неналежне й неповне дослідження доказів, на яких основане рішення. Ще при відкритті провадження у справі цей суд порушив вимоги процесуального закону, адже знехтував тією обставиною, що на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала [на той час] справа № 640/6331/21, провадження у якій суд відкрив задовго до подання позову в цій справі за позовом Мінюсту про заборону ПП "Партія Шарія". Перебування в провадженні іншого адміністративного суду (на час нового звернення Мінюсту) справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, на думку відповідача, давало підстави для відмови у відкритті провадження у справі за цим, поданим у травні 2022 року, позовом Мінюсту на підставі пункту 4 частини першої статті 170 КАС України.
Стосовно доказів на підтвердження підстав для заборони політичної партії скаржник зауважив, що їх надала Служба безпеки України (далі - СБУ), яку суд першої інстанції залучив до участі у справі як третю особу, листом від 26 березня 2020 року. З погляду скаржника, СБУ не наділена повноваженнями перевіряти діяльність політичних партій й тим паче встановлювати порушення, а з уваги на правовий статус СБУ, то тільки обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили, може підтверджувати порушення, які виявив цей державний орган.
Представник відповідача висловив також претензії щодо доказів, які досліджував суд першої інстанції. Зокрема зазначив, що цей суд зосередився тільки на доказах, які надала СБУ після відкриття провадження у справі, проте оминув увагою докази Мінюсту, викладені у позовній заяві, що в апелянта не може не викликати подив.
Що ж до тих доказів, на які суд першої інстанції все-таки зважив, коли розглядав справу, і послався в рішенні, представник відповідача зазначив, що дописи (пости) в згаданих у ньому Telegram-каналах розмістила не ПП "Партія Шарія", а їхній зміст не дає підстав вважати, що ця політична партія здійснює заборонену діяльність у розумінні статті 5 Закону № 2365-III.
Відео (з монологами, виступами ОСОБА_1), які, за текстом оскарженого судового рішення, розміщені на сайті (відеохостингу) "YouTube" за посиланнями (на відповідні вебсторінки), зазначеними у цьому рішенні, потребує критичного ставлення, оскільки його нема у відкритому доступі, що викликає сумнів у тому, що суд першої інстанції міг їх досліджувати. Відеозаписи і скріншоти, які досліджував суд, не засвідчені КЕПом й тому не є електронними доказами (у значенні статті 99 КАС України). У цьому звʼязку заявник у критичній формі зауважив, що загальновідомими можуть бути обставини, але не докази, як про це зазначив суд першої інстанції.
Апелянт повідомив й про те, що з аргументації рішення суду першої інстанції простежується ідея покласти відповідальність на ПП "Партія Шарія" за поведінку особи (ОСОБА_1), яка не була і не є членом партії чи її керівником. Використання такого способу заборони політичної партії є неприйнятним і неправомірним, оскільки не можна заборонити політичну діяльність партії за висловлювання людини, яка до неї (партії) не причетна. Звернув увагу на статутні цілі і програму діяльності ПП "Партія Шарія", які спростовують і вказують на необґрунтованість висновків суду першої інстанції про антиукраїнську позицію цієї політсили.
4. Мінюст подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідь на доводи відповідача про підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі Мінюст зазначив, що підстави для подання цього позову відрізняються від підстав у справі № 640/6331/21 насамперед тим, що позовні вимоги заборонити ПП "Партія Шарія" основуються на відомостях про участь цієї партії за посередництва її лідера ОСОБА_1 в підривній діяльності у співпраці з російськими спецслужбами на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, інформаційній безпеці України з метою дестабілізації ситуації в державі.
Пояснив, що ОСОБА_1 на своєму каналі на вебсайті "YouTube" систематично розміщує інформацію з елементами психологічного маніпулювання суспільною свідомістю, яка спрямована на розпалювання національної, міжетнічної, соціальної ворожнечі і ненависті в Україні, підрив морального духу населення, внесення розбрату між армією і народом, суспільну дестабілізацію в державі.
В умовах воєнного стану, введення якого на всій території України з 24 лютого 2022 року спричинила повномасштабна військова агресія росії проти України, подальше існування політичної партії, яка веде антиукраїнську діяльність і пропагує ворожнечу, закликає до зміни конституційного ладу, вже становить пряму загрозу національній безпеці України, її територіальній цілісності і суверенітету, має бути припинене. У цих умовах Президент України видав Указ від 19 березня 2022 року № 153/2020, яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки України від 18 березня 2022 року "Про призупинення діяльності окремих політичних партій". У переліку антиукраїнських політичних партії значиться також ПП "Партія Шарія".
Цим указом діяльність ПП "Партія Шарія" призупинялася і з огляду на наведені вище підстави і мотиви Мінюсту доручили невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності цієї партії в Україні. У звʼязку з цим Мінюст заявив цей позов. Тобто, як підкреслив позивач, в основі звернення до суду є антиукраїнська діяльність названої політичної партії, припинення якої - на тлі збройної відсічі, яку дають Збройні Сили України окупантам, - теж є складовою захисту суверенітету України, її територіальної цілісності, інформаційної безпеки.
Позивач зауважив, що не декларативні статутні і програмні цілі ПП "Партії Шарія" дали підстави для висновку про її антиукраїнську діяльність, а саме діяльність партії і її лідера. Позивач висловив також свої міркування про причетність ОСОБА_1 до ПП "Партія Шарія" (згадав, зокрема, про те, що ПП "Партія Шарія" висувала його кандидатом в народні депутати України від цієї партії), його місця в цій партії, а також про призначення і використання цієї партії (її лідером) у контексті політичного життя України і впливу на державну політику всередині країни.
Обставини, які свідчать про антиукраїнський характер діяльності ПП "Партія Шарія" за посередництва її лідера, описані в рішенні суду першої інстанції. На думку позивача, нема підстав вважати, що ці обставини недоведені.
Крім того, СБУ листом від 01 серпня 2022 року № 5/1/4/395 додатково повідомила, як окремі діячі ПП "Партії Шарія" підтримують військову агресію росії проти України, беруть участь у формуванні окупаційних адміністрацій і надавали інформацію оборонного характеру. Додаткові акти огляду інтернет-ресурсів і скріншоти вебсайтів долучено до відзиву.
5. СБУ теж надіслала (04 серпня 2022 року засобами поштового звʼязку) відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без змін рішення суду першої інстанції. Позиція третьої особи по суті висловлених в апеляційній скарзі питань основана на доводах, які подібні до тих, які висловив Мінюст як у позовній заяві, так і у своєму відзиві. Позначимо деякі з них.
СБУ підкреслила, що звернення до суду з цим позовом обумовлене Указом Президента України від ІНФОРМАЦІЯ_38 № 153/2022, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій". На виконання його вимог СБУ надала Мінюсту задокументовані факти антиукраїнської діяльності ПП "Партія Шарія" (листом від 26 березня 2022 року № 5/1-229 "Щодо призупинення діяльності політичних партій"). СБУ, як і перед тим Мінюст, зауважила, що зазначені передумови звернення до суду якраз відрізняють суть спору в цій справі від іншої адміністративної справи № 640/6331/21, яка була на той час у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва.
Не оминула СБУ увагою й доводи відповідача про повноваження перевіряти діяльність політичних партій. У цьому звʼязку третя особа наголосила на тому, що її правовий статус одним з основних своїх завдань передбачає контррозвідувальну діяльність, спрямовану на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам державній безпеці України. Ці загрози можуть створювати й політичні партії, якщо члени чи лідери цих партій дозволяють собі дії на шкоду національній (державній) безпеці. Виявляти і припиняти таку діяльність є завданням СБУ. За текстом пояснень, направлення на адресу Мінюсту листа з фактами антиукраїнської діяльності ПП "Партії Шарія" на шкоду державній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності мало превентивний характер, якому необовʼязково мало передувати конкретне правопорушення або притягнення до кримінальної відповідальності. Тому в аспекті описаних обставин цієї справи СБУ діяла правомірно.
Відео, які досліджував суд першої інстанції, СБУ надала як додатки до відповідних актів огляду. Крім того, до суду разом з актами огляду надані скріншоти, де видно посилання на відео у YouТube, які також досліджував суд першої інстанції. Щодо часу публікації відео, то на дату оформлення актів огляду відео видалені не були, а розміщувалися також на інших ресурсах, навіть після блокування [в Україні] YouТube-каналу (ОСОБА_1). Розміщення публікацій та відео, спрямованих на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації, антиукраїнського інформаційного контенту, перекручування історичних фактів і подій та повторення риторики російських державних структур в умовах повномасштабної війни сприяє проведенню спеціальних інформаційних операцій проти України та спрямовані на підрив державної безпеки. Покликаючись на статтю 99 КАС України і окремі позиції Верховного Суду щодо належності доказів, висловлені, приміром, у справах № № 922/51/20, 826/19844/16 (про те, що інформація в інтернеті може бути змінена або видалена, тому у справі повинні бути матеріальні носії інформації з відеозаписами), третя особа зазначила, що виступи ОСОБА_1, опубліковані в YouТube, записані на компакт-диски і надані суду.
У відзиві зазначено також про окремі факти публічних висловлювань лідера ПП "Партії Шарія" і їхній характер, що, як можна зрозуміти, має продемонструвати суть "діяльності" цієї партії. Зокрема зауважено, що ОСОБА_1 неодноразово був гостем на антиукраїнських телеканалах "Перший незалежний", "КРТ", "НАШ", " 112 Україна", "ZIK" та "NewsOne". В одному з інтервʼю каналу " 112" ОСОБА_1 зазначив: "Я так розумію, що мені ставлять в провину те, що я кажу, що в Україні громадянська війна. Так я повторю десять разів - в Україні громадянська війна. Ставлять в провину те, що я кажу, що Україна - колонія. Так, я вважаю, що Україна - це колонія. Це державна зрада. Та пішли вони в дупу з такою державною зрадою".
За текстом пояснень, за даними Міністра цифрової трансформації України, канал "ІНФОРМАЦІЯ_1" на сайті "YouTube" заблоковано на території України для недопущення розповсюдження маніпулятивної та спотвореної/недостовірної інформації, дискредитації української влади, підриву морального духу народу. Проте в мережі "Інтернет" міститься велика кількість відеороликів лідера партії ОСОБА_1 з інших каналів, які безперешкодно потрапляють до відеохостингу "Youtube". Наприклад, відеозаписи з назвами: "ІНФОРМАЦІЯ_2"; "ІНФОРМАЦІЯ_3"; "ІНФОРМАЦІЯ_4", в яких ОСОБА_1, за текстом пояснень, свідомо поширив неправдиву та недостовірну інформацію щодо діяльності СБУ. Також на відеохостингу "Youtube" розміщено відеозапис під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5", в якому ОСОБА_1 зазначив: "ОСОБА_2, ты мразь настоящая, подонок и мразь, такая мразь как ты будет когда-нибудь отвечать в суде. То, что вы делаете в последние дни под рукоплескание идиотов запада, я думаю, вам будет возвращено... Просто вы мрази СБУ... Вы пытаете и избиваете этих людей. Гореть вам в аду".
СБУ згадала також про обшуки, проведені 08 червня 2021 року у низці засновників партії в Києві та Бучанському районі Київської області, проведені в рамках кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 110 (частина перша), 358 (частина третя) Кримінального кодексу України. Додало також, що стосовно ОСОБА_1 порушені й інші кримінальні провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111, 161, 110, 2051, 358, 209, 212 Кримінального кодексу України.
На думку СБУ, висновки суду першої інстанції про антиукраїнську політичну та організаційну діяльність ПП "Партія Шарія" у вимірі обставин цієї справи є обґрунтованими; рішення суду заборонити діяльність цієї партії відповідає вимогам закону і за наведених обставин переслідує цілком легітимну мету.
6. На судовому засіданні представники відповідача - адвокати Погребняк Д. Є. і Мусійченко М. Г. підтримали позицію, висловлену в апеляційній скарзі, просили задовольнити її вимоги і скасувати рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача - адвокат Погребняк Д. Є., з-поміж іншого, звернув увагу, що суд першої інстанції не досліджував доказів, які поклав в основу свого рішення, що є порушенням процесуального закону. Зауважив також, що один з відеозаписів, які є в матеріалах справи, не містить того, про що написано в акті огляду, відтак і в судовому рішенні.
Представник відповідача подав письмові заперечення стосовно прийнятності додаткових доказів, які позивач надав одночасно із відзивом на апеляційну скаргу, й з посиланням на положення статей 74, 79 КАС України просив суд не брати їх до уваги. Факти антиукраїнської діяльності політичної партії, поставлені їй за провину, мали існувати на дату подання позову до суду, а не після того. На стадії апеляційного перегляду судового рішення подання додаткових доказів має бути обґрунтоване.
Наголосив також на тому, що публікації в інтернет-виданнях не можуть бути доказом діяльності політичної партії усупереч заборон, визначених у статті 5 Закону № 2365-ІІІ. Однак Мінюст зазначив у позові такі публікації, надаючи їм доказового значення. З погляду апелянта, цей підхід неприйнятний і просив зважити на те, що інформація з вебсайтів - у контексті цих правовідносин - не є доказом у значенні статті 72 КАС України.
Звернення до суду основане головним чином на документах, які надала СБУ, і, як можна зрозуміти зі змісту листа названого органу від 26 березня 2022 року № 5/1-229, ці документи, зокрема відео з виступами ОСОБА_1, задокументовані в рамках кримінальних проваджень (щодо ОСОБА_1, але не політичної партії), а не контррозвідувальної діяльності, як написано у відзиві третьої особи. Представник відповідача наголосив, що СБУ не наділене повноваженнями контролювати діяльність політичної партії, а докази, які перевіряються в рамках кримінальних проваджень, не можуть оцінюватися за правилами адміністративного судочинства. Крім того, СБУ у цій справі має статус третьої особи, а не позивача, тому не може доводити підстави позову.
З погляду обох представників ПП "Партія Шарія", висловлювання ОСОБА_1 не містять закликів до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, незаконного захоплення влади чи закликів до інших дій, які заборонені відповідно до статті 5 Закону № 2365-ІІІ. Це скоріш оціночні субʼєктивні судження особи, які ніяким чином не повʼязані з діяльністю ПП "Партія Шарія". Критика чинної державної влади не може свідчити про заклики до її захоплення чи повалення конституційного ладу у неконституційний спосіб. Висловлювання своїх думок, поглядів, навіть у критичній формі, стосовно політичного курсу країни, діяльності державних органів та/чи їхніх представників є проявом демократії і за це не можна засуджувати політичну партію, тим паче забороняти її діяльність. Такий захід, відповідно до Керівних принципів щодо заборони і розпуску політичних партій та подібних заходів, ухвалених Венеціанською Комісією на 41 пленарній сесії (Венеція, 10-11 грудня 1999 року), має застосовуватися з крайньою стриманістю.
7. Представник Мінюсту на судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Пояснення представника позивача за змістом аналогічні тим, які викладено у відзиві на апеляційну скаргу.
Щодо додаткових доказів, які долучено до відзиву на апеляційну скаргу, представник позивача пояснила, що надати їх раніше не було можливості, адже СБУ надіслала їх (на прохання Мінюсту) після відкриття апеляційного провадження (листом від 01 серпня 2022 року № 5/1/4-395). Навіть після звернення до суду з цим позовом і ухвалення рішення про заборону політичної партії її діяльність - за посередництва керівника цієї партії (ОСОБА_3), дружини ОСОБА_1) та самого ОСОБА_1 - триває дотепер. Свідченням цього є їхні дописи в Telegram-каналах, а головне зміст цих дописів, які, окрім того, що сприяють поширенню російської пропаганди і дезінформації, провокують нагнітання протиукраїнських настроїв і проявляють таким чином антиукраїнську діяльність деяких представників ПП "Партія Шарія" вже на тлі повномасштабної збройної агресії росії проти України.
На запитання представника відповідача - адвоката Погребняка Д. Є. представник Мінюсту уточнила, що [нормативними] підставами для заборони ПП "Партія Шарія" є приписи пунктів 2, 3, 4, 6 частини першої статті 5 Закону №2365-ІІІ.
8. Представник СБУ на судовому засіданні теж просила відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги і залишити рішення суду першої інстанції без змін. Вважає, що обставини, які слугували підставою для заборони діяльності зазначеної політсили, встановлені і підтверджені належним чином, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Загалом же доводи представника третьої особи за змістом аналогічні тим, які викладено у її відзиві на апеляційну скаргу.
9. Колегія суддів при ухваленні цієї постанови керувалася такими нормами.
Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
За статтею 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до статті 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обовʼязкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
За статтею 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу обʼєднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоровʼя населення або захисту прав і свобод інших людей.
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
За статтею 37 Конституції України утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення, забороняються. <…>
Заборона діяльності обʼєднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Відповідно до статті 2 Закону № 2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне обʼєднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
За статтею 5 Закону № 2365-ІІІ (тут - у редакції, яка діяла на дату звернення до суду) утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоровʼя населення; 9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; 10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; 11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як "повстанці", "ополченці", "ввічливі люди" тощо.
Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 8 Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: <…> 9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських обʼєднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення; <…>.
Відповідно до статті 21 Закону № 2365-ІІІ у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) обʼєднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:
- ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення;
- пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
- порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
- поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) обʼєднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.
У разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.
У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) обʼєднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій".
За текстом цього рішення, ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ураховуючи вимоги законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про політичні партії", відповідно до статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України вирішила: 1) призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій <…> "ПАРТІЯ ШАРІЯ" <…>; 2) Міністерству юстиції України невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення.
10. На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій", введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 153/2022, а також на підставі наведених положень законів Мінюст подав цей позов.
Нагадаємо, що доводи про те, що діяльність ПП "Партія Шарія" спрямована на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив безпеки держави; пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі (пункти 2, 3, 4, 6 частини першої статті 5 Закону № 2365-ІІІ) ґрунтуються головним чином на інформації в електронній (цифровій) формі, яку Мінюсту надала СБУ в контексті подій (з 24 лютого 2022 року), які спричинили подання цього позову. Йдеться про відеозвернення ОСОБА_1, раніше опубліковані на сайті/відеохостингу "YouТube", а також текстові повідомлення, розміщені в месенджері "Telegram" (де ОСОБА_1 теж має свій канал).
Відеозвернення і текстові повідомлення ОСОБА_1, розміщені в Інтернеті, які надала СБУ, і які є предметом дослідження в цій справі, не є єдиним (вичерпним) підтвердженням публічної діяльності лідера партії. Насправді їх в інформаційному просторі більше, адже медіаактивність ОСОБА_1, який до створення однойменної партії був більш відомий суто як "відеоблогер", є загальновідомою. Це, до слова, засвідчено також у програмі "Партії Шарія", в якому мовиться про "медійний авторитет" її лідера як про перевагу партії в аспекті поширення ідей та обговорення суспільно-важливих питань. Ця "активність" в інформаційному просторі (й не лише українському) існує давно й треба визнати, що політична партія, іменована прізвищем її неофіційного лідера ОСОБА_1, здобула таким чином шанувальників/прихильників у різних регіонах України, здебільшого на східних і південних її теренах, свідченням чого є хоча б результати місцевих виборів 2020 року в Україні (у яких брала участь ПП "Партія Шарія").
Дослідити весь обсяг відеозаписів з виступами/відеозверненнями ОСОБА_1, як і його текстових публікацій (чи публікацій членів партії) в месенджерах чи соціальних мережах в рамках судової справи обʼєктивно не видається за можливе. Надані СБУ і Мінюстом відеофайли і публікації з відкритих і загальнодоступних джерел в Інтернеті в сукупності - як можна зрозуміти з доводів їхніх представників - мали на меті проявити, продемонструвати антиукраїнську спрямованість діяльності ОСОБА_1 та однойменної партії, що в умовах повномасштабної збройної агресії з боку росії становить реальну загрозу конституційному ладу, суверенітету і територіальній цілісності України, її національній (державній) безпеці. Про них детальніше йтиметься далі.
11. Отож зверненню до суду з цим позовом передувало те, що ДЗНД СБУ листом від 26 березня 2022 року № 5/1-229 "Щодо призупинення діяльності політичних партій" повідомив Мінюст про виявлені факти антиукраїнської діяльності, зокрема, ПП "Партія Шарія", лідер якої - пропагандист ОСОБА_1, котрий з 2012 року проживає закордоном - розповсюджує російську пропаганду і сам пропагує українофобію шляхом поширення відеосюжетів. За інформацією ДЗНД СБУ, з 2012 року ОСОБА_1 здійснює підривну діяльність проти основ національної безпеки України в інформаційному просторі в інтересах росії за допомогою соціальних мереж, месенджерів (Telegram-канал), відеохостингу "YouТube" та російських пропагандистських телеканалів. На підтвердження написаного СБУ надала копії актів оглядів (від 30, 31 травня 2022 року) інтернет-ресурсів з текстовими і відеозверненнями (монологами) ОСОБА_1, лідера партії, названої його іменем - ПП "Партія Шарія", які склав консультант-експерт (з оперативних питань) ДЗНД СБУ.
З цих актів три стосуються інформації з Telegram-каналу "ІНФОРМАЦІЯ_6" (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7) і "ІНФОРМАЦІЯ_8" (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9); один - з вебсайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 (у якому вміщено відео ОСОБА_1 з вебсайту "YouТube") і шість - відеозаписів ОСОБА_1, які були розміщені на його каналі на сайті "YouТube".
До актів огляду відеофайлів долучені компакт-диски, на яких записані ці відеофайли (копії), а до актів огляду інтернет-ресурсів - скріншоти Telegram-каналів під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_6" (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7) та "ІНФОРМАЦІЯ_8" (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9), щодо публікацій на яких проводився огляд.
12. Окрім інформації, яку надала СБУ, Мінюст у позовній заяві покликається також на відомості з відкритих джерел інформації в мережі "Інтернет" (інтернет-видань) щодо ПП "Партія Шарія", у яких мовиться про причетність цієї партії та її лідера ОСОБА_1 до російських спецлужб, а також про повʼязаність з іншою політичною партією - "Опозиційна платформа - За життя", яка, за текстом позову, теж має проросійські погляди і займалася діяльністю, яка завдала шкоди інтересам української держави.
Приміром, Мінюст зауважив, що в мережі "Інтернет" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 опубліковано статтю, в якій мовиться про те, що ОСОБА_4 (член партії "Опозиційна платформа - За життя") заявив в ефірі пропагандистського російського каналу Росія-24, що вважає ПП "Партія Шарія" своїм союзником. А за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 можна прочитати статтю про те, що у серпні 2020 року політична партія "Опозиційна платформа - За життя" обрали ПП "Партія Шарія" як свого основного союзника на місцевих виборах в Україні 2020 року.
Мінюст зазначив так само і про інші публікації в інтернет-виданнях, з яких можна прочитати про діяльність ПП "Партія Шарія", про що йтиметься далі.
Позивач підкреслив, що зазначені ним докази є тільки частиною того, що можна знайти і побачити у відкритому доступі в мережі "Інтернет", де є ще чимало відео з ОСОБА_1, у яких він відверто дискредитує діяльність державних органів і таким чином нагнітає напругу у суспільстві. На підтвердження своїх слів Мінюст у позовній заяві покликався на відео (в мережі "Інтернет") з виступами/зверненнями ОСОБА_1, у яких він - вже під час воєнного стану - дискредитує діяльність СБУ (про ці відео ще йтиметься нижче). Про ті самі відео зазначила СБУ у своєму відзиві на апеляційну скаргу.
ПП "Партія Шарія" не відмежовувалася публічно від таких поглядів свого лідера, імʼя якого вона носить, ані до, ані тим більше після початку прямої повномасштабної російської агресії проти України, що дає підстави вважати, що ПП "Партія Шарія" ці погляди поділяє.
Нагадаємо, що стосовно публікацій в інтернет-виданнях представник відповідача - адвокат Погребняк Д. Є. висловив зауваження щодо належності їх як доказів, адже думка, погляд автора статті, його висновки щодо діяльності певної політичної партії відображають лише його особисту позицію і не можуть доводити протиправний характер діяльності політичної партії в цілях її заборони з підстав, визначених у статті 5 Закону № 2365-ІІІ.
Колегія суддів відхилила клопотання представника відповідача не досліджувати ці матеріали, позаяк частину з них Мінюст зазначив у позові, доводячи підстави свого звернення до суду. Водночас додала, що для оцінювання публікацій в інтернет-виданнях (як тих, які згадані в позові, так і тих, які додані після відкриття апеляційного провадження) на предмет їхнього доказового значення варто спочатку ознайомитися з їхнім змістом, відтак вирішити чи брати їх до уваги при прийнятті постанови за наслідками апеляційного перегляду.
13. Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що підстави для заборони діяльності політичної партії визначені у статті 37 Конституції України, частині першій статті 5 (щодо підстав для заборони діяльності ПП "Партія Шарія", то представник Мінюсту на судовому засіданні вказала на приписи пунктів 2-4, 6 частини першої цієї статті), в частині першій статті 21 Закону № 2365-ІІІ, а також у пункті 9 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII й на положення цих статей головним чином покликається позивач, коли просить припинити діяльність ПП "Партія Шарія".
Зауважимо також, що стаття 8 Закону № 389-VIII (пункт 9) дозволяє під час воєнного стану "порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських обʼєднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоровʼя населення". Формально таке формулювання повторює обмеження свободи обʼєднання, встановлене статтею 37 Конституції України.
Стаття 64 Основного Закону України передбачає, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Тож свобода обʼєднань, гарантована у статті 36 Конституції України, може обмежуватися в умовах воєнного стану. В Указі Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" не зазначено щодо можливості обмеження права, передбаченого статтею 36 Конституції України. Однак це обмеження застосовано згідно з Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 153/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій", виданим в умовах воєнного стану в Україні.
14. У справі встановлено, що ПП "Партія Шарія" первинно називалася "Обʼєднана Україна" й лише у 2019 році була перейменована.
Відповідно до установчого зʼїзду Політичної партії "Обʼєднана Україна" (від 02 вересня 2014 року) на ньому були присутні сім її засновників (ОСОБА_6 (обраний головою партії), ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12). 22 січня 2015 року на позачерговому зʼїзді партії затверджено статут Політичної партії "Обʼєднана Україна".
Згідно з відомостями з Єдиного реєстру громадських формувань Державна реєстраційна служба 03 лютого 2015 року зареєструвала Політичну партію "Обʼєднана Україна", свідоцтво № 267-п.п. Як юридична особа ця партія зареєстрована 17 лютого 2015 року; ідентифікаційний код юридичної особи 39644910; адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, корпус Д.
05 червня 2019 року було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про Політичну партію "Обʼєднана Україна" шляхом її перейменування на ПП "Партія Шарія". Головою партії тепер є ОСОБА_3.
Перед тим, як перейти до оцінювання доказів й зʼясування обставин справи, на яких основані вимоги позивача, зауважимо, що офіційно ОСОБА_1 не є і не був керівником або членом політичної партії, в назві якої використано прізвище "ОСОБА_1". На сьогодні керівником партії є ОСОБА_3, його дружина. Але у публічному - а головне в медійному - просторі ПП "Партія Шарія" повʼязується саме з ОСОБА_1, її ідейним лідером і натхненником, якого можна навіть називати "обличчям" і "рупором" партії. У цьому звʼязку треба взяти до уваги, що в червні 2019 року ПП "Партія Шарія" висувала ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України від цієї політичної партії й з цього приводу були судові процеси, зокрема у Верховному Суді (приміром, справи №№ 855/185/19, 855/268/19). У підсумку Центральна виборча комісія скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_1, включеного до виборчого списку ПП "Партія Шарія" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року (з тих мотивів, що він не відповідав конституційній вимозі щодо проживання в Україні протягом останніх пʼяти років до дня виборів (стаття 76 Конституції України), оскільки, за даними СБУ, громадянин ОСОБА_1 виїхав за межі України 24 січня 2012 року через пункт пропуску "Зернове" (Сумська область) потягом "Ковель-Москва" та після цього на територію України не вʼїжджав).