ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 820/730/16
адміністративне провадження № К/9901/31198/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №820/730/16
за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - відповідач, ТУ ДСА України в Донецькій області), з вимогами: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу всіх належних йому виплат; зобов`язати ТУ ДСА України в Донецькій області: надати позивачу довідку (встановленого зразка з необхідними відомостями з бухгалтерії ТУ ДСА України в Донецькій області) про заробітну плату для обчислення, нарахування та призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці; нарахувати та виплатити ОСОБА_2 у повному обсязі грошову компенсацію за невикористані дні відпустки відповідно до наданої довідки Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014; здійснити відповідні розрахунки та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2014 та 2015 роки на підставі наявних облікових даних; здійснити відповідні розрахунки та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за період з вересня 2014 року по 23 листопада 2015 року; нарахувати та виплатити позивачу 10 місячних заробітних плат як судді в рахунок вихідної допомоги.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач указує, що з 13.11.1978 по 27.02.2014 він працював на посаді судді Київського районного суду міста Донецька. У січні 2014 року позивач надіслав на адресу Вищої ради юстиції заяву про відставку у зв`язку з досягненням 65 років. Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 №788-VIII ОСОБА_2 звільнено з посади судді. 07 грудня 2015 року позивач звернувся до ТУ ДСА України в Донецькій області з заявою, в якій просив: надати довідку відповідного зразка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; здійснити відповідні розрахунки та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки згідно з довідкою Київського районного суду міста Донецька, відповідно до якої ОСОБА_2 має 301 календарний день та 45 робочих днів основної відпустки, 165 календарних днів додаткової відпустки; здійснити відповідні розрахунки в частині нарахування позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2014-2015 роки; здійснити відповідні розрахунки та виплатити позивачу заробітну плату за період з серпня 2014 року по 23.11.2015; здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі десяти заробітних плат.
3. ТУ ДСА України в Донецькій області, надавши позивачу довідку від 28.12.2015 №08-1070 про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, листом від 28.12.2015 №07-4187-15 відмовило ОСОБА_2 у задоволенні вказаної заяви в іншій частині. На думку позивача, відмова відповідача у задоволенні його вимог є незаконною та протиправною. Також позивач звертає увагу на те, що довідка від 28.12.2015 №08-1070 не відповідає встановленому зразку про доходи за весь час його роботи на посаді судді, починаючи з 2000 року для обчислення та нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Позивач з 13.11.1978 працював на посаді судді Київського районного суду міста Донецька.
5. Позивач надіслав на адресу Вищої ради юстиції заяву про відставку у зв`язку з досягненням 27.02.2014 65-річного віку. Відповідний пакет документів на звільнення до Вищої ради юстиції позивачем надано у січні 2014 року, тоді як суддівська винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу до серпня 2014 року.
6. Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 №788-VIII "Про звільнення суддів" позивач звільнений з посади судді Київського районного суду міста Донецька та наказом начальника ТУ ДСА України в Донецькій області від 23.11.2015 №163-к відрахований зі штату суддів цього суду.
7. 07 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся із письмовою заявою до керівництва ТУ ДСА України в Донецькій області із проханням надати довідку відповідного зразку із бухгалтерії про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для оформлення її в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова і призначенні спеціальної пенсії як судді у відставці. Позивач також просив: здійснити відповідні розрахунки та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні відпустки згідно з довідкою Київського районного суду міста Донецька, відповідно до якої позивач має 301 календарний день основної відпустки, 45 робочих днів та 165 календарних днів додаткової відпустки; здійснити розрахунки в частині нарахування грошової компенсації за невикористані дні відпустки за термін часу з лютого 2014 року по 23.11.2015; здійснити відповідні розрахунки та виплатити заробітну плату за час з серпня 2014 року по 23.11.2015. Також позивач просив відповідача здійснити нарахування та виплатити належну позивачу, відповідно до вимог чинного законодавства, яке діяло на час його звернення із проханням про відставку, вихідну допомогу у розмірі 10-ти заробітних плат.
8. 28 грудня 2015 року до трудової книжки позивача відповідачем внесено запис за №20 від 23.11.2015 про звільнення з посади судді Київського районного суду міста Донецька у зв`язку із поданням заяви про відставку.
9. Позивач отримав від ТУ ДСА України в Донецькій області письмову відмову у задоволенні всіх його вимог, оформлену листом за вих. №07-4187-15. При цьому, відповідач надав позивачу довідку від 28.12.2015 №07-4187-15, відповідно до якої з 01.09.2015 оклад діючого судді складає суму у розмірі 13 780 грн, надбавка за вислугу років судді (80%) і складає суму у розмірі 11 024 грн.
10. Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 в справі №820/730/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано неправомірними дії ТУ ДСА України в Донецькій області щодо відмови в виплаті ОСОБА_2 всіх належних йому виплат. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області надати ОСОБА_2 довідку (встановленого зразку із необхідними відомостями із бухгалтерії ТУ ДСА України в Донецькій області) про заробітну плату для обчислення, нарахування в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова і призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 у повному обсязі грошову компенсацію за невикористані дні відпустки з 01.07.2013 по 31.12.2013, всього 301 календарних дні основної відпустки, 45 днів робочих та 165 календарних дні додаткової відпустки, відповідно до наданої довідки Київського районного суду міста Донецька від 15.09.2014. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області здійснити відповідні розрахунки та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2014 та 2015 роки на підставі наявних у відповідача відповідних облікових даних. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області здійснити відповідні розрахунки та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату з вересня 2014 року по 23.11.2015. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу 10 місячних заробітних плат як судді у рахунок вихідної допомоги.
12. Постановою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 вказані постанови судів попередніх інстанцій скасовано, а в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.
13. Постановою Верхового Суду від 03.10.2018 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 та постанову Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 скасовано та передано справу за позовом ОСОБА_2 до ТУ ДСА України в Донецькій області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії на новий розгляд до суду першої інстанції.
14. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 адміністративну справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
15. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2019 в справі №820/730/16 позовні вимоги було задоволено. Визнано неправомірними дії ТУ ДСА України в Донецькій області щодо відмови в виплаті ОСОБА_2 вихідної допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою - судді Київського районного суду міста Донецька, суддівської винагороди за період з вересня 2014 року по 23.11.2015, грошової компенсації за невикористаний 301 календарний день основної відпустки, невикористані 45 робочих та 165 календарних днів додаткової відпустки, відповідно до наданої довідки Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014 за період 01.07.1996 по 31.12.2013, грошової компенсації за невикористані дні відпустки за період з 01.01.2014 по 23.11.2015. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою - судді Київського районного суду міста Донецька. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області здійснити відповідні розрахунки та виплатити ОСОБА_2 суддівську винагороду за період з вересня 2014 року по 23.11.2015. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористаний 301 календарний день основної відпустки, невикористані 45 робочих та 165 календарних днів додаткової відпустки, відповідно до наданої довідки Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014 за період 01.07.1996 по 31.12.2013. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за період з 01.01.2014 по 23.11.2015. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області надати ОСОБА_2 довідку (встановленого зразка із необхідними відомостями із бухгалтерії ТУ ДСА України в Донецькій області) про заробітну плату для обчислення, нарахування в пенсійному фонді Московському районі міста Харкова і призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
16. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Законом України №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності 01.04.2014, було внесено зміни до Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №2453-VІ), а саме: виключено статтю 136 цього Закону, якою було передбачено право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Проте оскільки право на відставку позивач реалізував до набрання чинності Законом №1166-VII, то суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині отримання ним вихідної допомоги та зобов`язав відповідача вчинити дії щодо її нарахування та виплати у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
17. Щодо виплати позивачу суддівської винагороди суд першої інстанції вказав, що остання здійсненна ОСОБА_2 за серпень 2014 року. Однак позивач має право на отримання суддівської винагороди по час його звільнення. Таким чином, суд першої інстанції вважав за необхідне для повного та належного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача сплатити йому суддівську винагороду за період з вересня 2014 року по 23.11.2015.
18. Щодо грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки суд першої інстанції зазначив, що згідно з довідкою Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014 у позивача за період з 01.07.1996 по 31.12.2013 залишився 301 календарний день основної відпустки та 45 робочих днів основної відпустки та 165 календарних днів додаткової відпустки. Суд першої інстанції вказав, що позивач має право на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки згідно з довідкою Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014, а також компенсацію за невикористані дні відпустки у період з 01.01.2014 по 23.11.2015, тобто за період коли позивач продовжував займати посаду судді Київського районного суду міста Донецька до часу його звільнення. З огляду на це зобов`язав відповідача здійснити відповідні розрахунки та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки згідно з довідкою, що міститься в матеріалах справи та була надана позивачем, а саме довідки Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014 за період з 01.07.1996 по 31.12.2013, відповідно до якої позивач має 301 календарний день основної відпустки, 45 робочих днів та 165 календарних днів додаткової відпустки, а також компенсацію за невикористані дні відпустки у період з 01.01.2014 по 23.11.2015.
19. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції також вважав за необхідне зобов`язати ТУ ДСА України в Донецькій області надати ОСОБА_2 довідку (встановленого зразка із необхідними відомостями із бухгалтерії ТУ ДСА України в Донецькій області) про заробітну плату для обчислення, нарахування і призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
20. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2019, адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ТУ ДСА України в Донецькій області щодо відмови в виплаті ОСОБА_2 суддівської винагороди за період з вересня 2014 року по 23.11.2015, грошової компенсації за невикористаний 301 календарний день основної відпустки, невикористані 45 робочих та 165 календарних днів додаткової відпустки, відповідно до наданої довідки Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014 за період 01.07.1996 по 31.12.2013, грошової компенсації за невикористані дні відпустки за період з 01.01.2014 по 23.11.2015. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області здійснити відповідні розрахунки та виплатити ОСОБА_2 суддівську винагороду за період з вересня 2014 року по 23.11.2015. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористаний 301 календарний день основної відпустки, невикористані 45 робочих та 165 календарних днів додаткової відпустки, відповідно до наданої довідки Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014 за період 01.07.1996 по 31.12.2013. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за період з 01.01.2014 по 23.11.2015. Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області надати ОСОБА_2 довідку (встановленого зразка із необхідними відомостями із бухгалтерії ТУ ДСА України в Донецькій області) про заробітну плату для обчислення, нарахування в пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова і призначення ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, що ОСОБА_2 звільнено у відставку на підставі постанови Верховної Ради України від 12.11.2015, тобто на час, коли положення про вихідну допомогу, передбачене статтею 136 Закону №2453-VI, втратило чинність. Зважаючи на те, що датою виходу у відставку судді є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади, а не дата подання позивачем заяви про відставку до Вищої ради юстиції, на думку суду апеляційної інстанції, у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
22. Водночас суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання суддівської винагороди у період з вересня 2014 року до моменту його звільнення, на отримання грошової компенсації за невикористані дні відпустки згідно з довідкою Київського районного суду Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2014 за період 01.07.1996 по 31.12.2013, а також компенсацію за невикористані дні відпустки у період з 01.01.2014 по 23.11.2015, тобто за період коли позивач продовжував займати посаду судді Київського районного суду міста Донецька до часу його звільнення.
23. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для отримання позивачем належних йому виплат під час звільнення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595, якою затверджено Тимчасовий Порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства (далі - Порядок №595), то суд апеляційної інстанції вказав, що позивач не мав змоги i можливості перевестися та/або бути відрядженим до іншого суду поза зоною проведення антитерористичної операції. Так, до часу його звільнення із займаною посади Законом №2453-VI та іншими нормативно-правовими актами не було встановлено механізму переведення або відрядження у зв`язку з військовими діями судді до іншого суду, який досяг шістдесяти п`яти років і не може здійснювати правосуддя через досягнення граничного віку.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
24. 11 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТУ ДСА України в Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019.
25. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції інстанцій в частині задоволення позову, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.
26. Скаржник посилається на те, що з вересня 2014 року було встановлено особливий порядок виплати суддівської винагороди суддям судів, які розташовані на тимчасово окупованій території України і припинили свою роботу. Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 в справі №812/1152/17 наголосив, що виплата суддівської винагороди судді, який займає посаду в суді, що припинив роботу у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, здійснюється лише у разі його прикріплення до суду того ж рівня в іншій місцевості. Скаржник указує, що Київський районний суд міста Донецька знаходиться на неконтрольованій території України. Оскільки відомості щодо прикріплення позивача до суду того самого рівня, що функціонує на території підконтрольній українській владі, відповідно до положень рішення Ради суддів України від 23.12.2014 №76 та Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" до ТУ ДСА України в Донецькій області не надійшли, правових підстав для виплати позивачу суддівської винагороди з вересня 2014 року не було.
27. Скаржник пояснює, що оскільки з вересня 2014 року позивачу з зазначених підстав не нараховувалася і не виплачувалася заробітна плата, а тому, відповідно, цей період роботи не надає права позивачеві на щорічну відпустку, у зв`язку з чим компенсація за її невикористану частину за період з вересня 2014 року по 23.11.2015 виплаті також не підлягає.
28. При цьому, скаржник указує на те, що у 2015 році та в подальших роках бюджетні призначення на утримання Київського районного суду міста Донецька передбачено не було. Водночас, уважаючи, що позивач має право на отримання компенсації за невикористану відпустку, суд апеляційної інстанції не залучив до участі в справі орган Державної казначейської служби України та не вирішив питання щодо його зобов`язання надати відповідне фінансове забезпечення.
29. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Шевцовій Н.В.
30. Ухвалою Суду від 11.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
31. Відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
32. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.