ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/26351/20
адміністративне провадження № К/990/16290/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021 (суддя Катющенко В.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 (судді: Федотов І.В.(головуючий), Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.) у справі №640/26351/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рітейл Тренд" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.05.2019 № 00005971402.
2. В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що за результатами попередньої перевірки контролюючий орган підтвердив реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Імпульс доставка" з відповідним відображенням у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств доходу від надання інформаційно-консультаційних послуг. Позивач вважає, що неможливість контролюючого органу встановити його взаємовідносини з контрагентом поза межами перевіряємого періоду не може свідчити про відсутність таких відносин та не є підставою для невизнання дебіторської заборгованості, яка виникла в періоді, що не охоплений даною перевіркою. Товариство вказує, що дебіторська заборгованість, за якою минув строк загальної позовної давності (три роки) в розумінні підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 Податкового кодексу України визнана ним у бухгалтерському обліку безнадійною, і остання підлягає списанню відповідно до пункту 11 П(С)БО 10, а саме: виключенню з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів, а в разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів - така заборгованість списується з активів напряму на витрати підприємства. Наголошує на тому, що підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 Податкового кодексу України не встановлено будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Вказана норма не передбачає необхідності здійснення платником податків - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання банкрутом тощо, а отже відсутність претензійної роботи по відношенню до ТОВ "Імпульс доставка" не є підставою для невизнання контролюючим органом права платника податку на списання простроченої дебіторської заборгованості та як наслідок відображення у складі податкових різниць податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Таким чином, позивач стверджує, що ним з дотриманням норм бухгалтерського та податкового законодавства правомірно відображено списання безнадійної заборгованості у бухгалтерському та в податковому обліку Товариства з подальшим відображенням в податковій та фінансовій звітності за 2017 рік.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Рішення судів вмотивовано тим, що позивачем з дотриманням норм чинного законодавства відображено у бухгалтерському та в податковому обліку списання безнадійної заборгованості, натомість висновок контролюючого органу про необхідність надання платником податків доказів проведення претензійно-позовної роботи для підтвердження правомірності списання безнадійної заборгованості, суперечить положенням Податкового кодексу України. Крім того, контролюючим органом не надано суду жодного доказу, що під час проведення перевірки ТОВ "Рітейл Трейд", у останнього витребовувались документи по господарським правовідносинам з ТОВ "Імпульс доставка", і такі не були надані до перевірки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2021, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.01.2019 № 8/26-15-14-02-04/38896483, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Рітейл Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 30.09.2018, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 837246,0 грн та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 10091374,00 грн;
- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 927880,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2019 № 00001151402, № 00001181402, №00001171402.
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.04.2019 № 19375/6/99-99-11-04-01-25 скаргу ТОВ"Рітейл Тренд" задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.02.2019 №00001171402, № 00001151402, № 00001181402 в частині донарахувань податку на прибуток і податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій у відповідних частинах по взаємовідносинах з ТОВ "Фузіфокс", в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
За результатами адміністративного оскарження, 02.05.2019 Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00005971402 (оскаржуване у цій справі), яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартали 2018 року в розмірі 5000000,00 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком в розмірі 5000000,00 грн вмотивовано тим, що Товариством до перевірки не було надано жодних документів, які підтверджують господарські правовідносини з ТОВ "Імпульс Доставка", підстави та періоди виникнення заборгованості, як не було надано і документів, що підтверджують проведення будь-якої претензійно-позовної роботи та неможливість повернення заборгованості ТОВ "Рітейл Тренд".
На переконання контролюючого органу, заборгованість за зобов`язаннями, за якими минув строк позовної давності, яку можливо визнати безнадійною відповідно до підпункту "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, слід розуміти заборгованість, за якою минув строк позовної давності і відносно якої проведено відповідні заходи (пред`явлення претензії боржнику, звернення до суду, подання заяви про банкрутство боржника) щодо її стягнення, проте такі заходи не привели до позитивних наслідків.
Враховуючи, що перевіркою встановлено відсутність документів, які підтверджують факт проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Імпульс Доставка", проведення позивачем будь-якої претензійно-позовної роботи та неможливість повернення заборгованості контролюючий орган дійшов висновку, що у ТОВ "Рітейл Тренд" не було жодних правових підстав для визнання дебіторської заборгованості безнадійною та її списання.
Судами встановлено, що з 30.11.2014 по рахунку 362 позивача обліковувалась дебіторська заборгованість ТОВ "Імпульс Доставка" в розмірі 5000000,00 грн (том 2 а.с. 132).
Наказом ТОВ "Рітейл Тренд" від 20.12.2017 № 45/1 вирішено провести повну інвентаризацію дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 31.12.2017 (том 2 а.с. 133).
Згідно з актом інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 10.01.2018 наявна заборгованість ТОВ "Імпульс Доставка" в розмірі 5000000,00 грн, за якою минув строк позовної давності (том 2 а.с. 134).
Відповідно до довідки до акта інвентаризації розрахунків від 10.01.2018 датою, з якої минув строк позовної давності щодо заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка" є 01.12.2017, і така заборгованість виникла на підставі актів виконаних робіт від 30.11.2014 № 0800000082, № 0800000079, №0800000078, № 0800000081, № 0800000077, № 0800000083, складених на виконання умов договорів від 26.06.2014 №РТ 01-06, від 04.07.2014 № РТ 02/1/07, від 04.07.2014 № РТ 02-07, від 04.07.2014 №РТ 03-07, від 04.07.2014 № РТ 04-07, від 04.07.2014 № РТ 05-07, від 04.07.2014 № РТ 06-07 (том 2 а.с. 135).
Наказом ТОВ "Рітейл Тренд" від 11.01.2018 № 2/1 доручено бухгалтерській службі провести відповідні дії щодо списання дебіторської заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка" строк позовної давності за якою минув, у сумі 5000000,00 грн (том 2 а.с. 136).
Згідно бухгалтерської довідки в бухгалтерському обліку списання дебіторської заборгованості ТОВ "Імпульс Доставка", строк позовної давності за якою минув, у сумі 5000000,00 грн відображена наступними проводками Дт 442 Кт 362 (том 2 а.с. 137).
У бухгалтерській довідці від 12.11.2018 зафіксовано, що через допущену помилку неправильні дані відображено в Головній книзі, податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, звіті про фінансові результати станом на 31.12.2017, балансі станом на 31.12.2017 (том 2 а.с. 139).
З метою усунення помилки позивачем була подана до контролюючого органу уточнена податкова звітність (том 1 а.с. 220-242), що не заперечується відповідачем.
Також, судом було встановлено, що відповідач не заперечував обставин щодо дотримання позивачем процедури списання дебіторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 822/1212/16, від 29.05.2020 у справі №826/27811/15, від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 18.03.2020 у справі № 804/708/16, що свідчить про неправильне застосування пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідач вказує, що всупереч висновкам Верховного Суду у зазначених справах судами не враховано, що позивачем під час перевірки не було надано первинних документів, які підтверджують підстави виникнення заборгованості та правомірність списання безнадійної дебіторської заборгованості.
Контролюючий орган вказує, що судами не було досліджено в повній мірі обставини ненадання позивачем первинних документів під час проведення перевірки.