ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 630/832/16-а
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Слобожанське" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 (колегія суддів: Склярук О. І., Гетьман Р. А., Ільїн О. В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2021 (суддя Присяжнюк О. О.) у справі
за позовом Державного підприємства "Слобожанське" до Люботинської міськради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Харківської обласної державної адміністрації та третіх осіб: 1. Товариства риболовів-любителів Верхнього Старолюботинського ставка, 2. Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, 3. Виробничого управління комунального господарства Люботинської міськради Харківської області, про скасування рішення,
(сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, проте не скористалися правом надіслати представників для участі у судовому засіданні)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2016 року Державне підприємство "Слобожанське" (далі - ДП "Слобожанське") звернулося до Люботинського міського суду Харківської області з позовом до Люботинської міської ради Харківської області про (з урахуванням уточнень) визнання протиправним та скасування рішення від 25.12.1992 "Про вилучення земель із користування господарств радгоспів" в частині пункту 1.4 та пункту 2, які стосуються ДП "Слобожанське" .
2. Позов обґрунтовано тим, що ДП "Слобожанське" (колишнє найменування ДСП "Комунар") є користувачем суміжної до м. Люботин Харківської області земельної ділянки відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ХР-25-07-000343, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 60 від 10.10.1994. Під час проведення інвентаризації земель, що знаходяться в постійному користуванні підприємства, позивач дізнався з листа Люботинської міської ради Харківської області від 28.10.2016 про те, що частину земель було вилучено на підставі рішення від 25.12.1992. Позивач наголошує, що положення Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) не допускали вилучення земель сільськогосподарських науково-дослідних установ для несільськогосподарських потреб.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Дослідне господарство "Комунар" (далі - ДГ "Комунар") було створено на підставі постанови Ради міністрів УРСР від 23.06.1969 № 732 як експериментальна база "Комунар", яка на підставі наказу по Українській академії аграрних наук України від 03.12.1991 № 292 перейменована на ДГ "Комунар". У пункті 1.2. Статуту зазначено, що ДГ "Комунар" являється сільськогосподарським підприємством, що є експериментально-виробничою базою Української науково-дослідного інституту ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського.
4. 25.12.1992 Люботинською міською радою народних депутатів було прийнято рішення про вилучення земель із користування господарств радгоспів. Зокрема, у пункті 1.4. цього рішення вказано про вилучення у ДГ "Комунар" орної землі площею 96,8 га, а в пункті 2 цього ж рішення про вилучення інших сільськогосподарських угідь площею 92,9 га, в тому числі: сіножаті - 35,7 га, пасовища - 14,7 га, ліси - 18,2 га, під водою (ставок) - 20,1 га, болота - 4,2 га.
5. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 10.10.1994 №ХР-25-07-000343, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 60, ДГ "Комунар" було надано в постійне користування 1820,90 га землі в межах згідно з планом землекористування. Те, що вказаний державний акт обліковується та являється дійсним, підтвердило Головне управління Держгеокадастру у Харківській області в своєму листі від 10.03.2017.
6. За повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) від 10.03.2017, в Управлінні ГУ Держгеокадастру області обліковується проект землеустрою експериментальної бази "Комунар" (ДГ "Комунар"), розроблений в 1986 році республіканським проектним інститутом по землеустрою "Укрземпроект", Харківська філія.
7. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 № 815 цілісний майновий комплекс ДГ "Комунар" був переданий зі сфери управління Української академії аграрних наук України до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації.
8. Згідно зі Статутом, затвердженим розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 22.04.2016 № 144, позивач являється правонаступником Державного сільськогосподарського підприємства "Комунар", утвореного в результаті реорганізації ДГ "Комунар" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського" на підставі розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 30.12.2005 №692.
9. За наявною в розпорядженні ГУ Держгеокадастру статистичною звітністю форми 6-зем станом на 01.01.2016 за позивачем на території Люботинської міської ради Харківської області обліковується землекористування в складі 472,95 га, до яких входять в тому числі водні об`єкти площею 19,2344 га.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 13.06.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ХІІ сесії ХХІ скликання Люботинської міської ради Харківської області від 25.12.1992 "Про вилучення земель із користування господарств радгоспів" в частині пункту 2 щодо вилучення в ДСГ "Комунар" землі під водою (ставок) площею 20,1 га. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
11. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 прийняту судом першої інстанції постанову скасовано, а позовну заяву залишено без розгляду.
12. Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.01.2021, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
13. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 справу № 630/832/16-а передано до Господарського суду Харківської області.
14. Господарським судом Харківської області 20.09.2021 прийнято рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з підстав спливу позовної давності.
15. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Короткий зміст касаційної скарги
16. ДП "Слобожанське" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
17. Скарга з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням на порушенням норм права, зокрема, статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також ухваленням судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.
18. 01.09.2022 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
19. ГУ Держгеокадастру у Харківській області у відзиві наголошує, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про те, що судом неповно досліджено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, заслуговують на увагу.
20. Люботинська міська рада у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін, наголошуючи на їх законності і обґрунтованості.
Позиція Верховного Суду
21. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
22. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
23. Разом з тим на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).