ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 761/8558/17
провадження № К/9901/30095/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" про відшкодування збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Кузьменко А.І. від 21 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Черпіцької Л.Т., Бєлової Л.В., Пилипенко О.Є. від 04 серпня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
Вступ
Позивачка є вкладником ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", який НБУ віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію. На виконання рішення суду, відповідачем виплачено позивачці 183720,20 грн гарантовану суму відшкодування за вкладом у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачка, уважаючи, що відповідач зобов`язаний сплатити їй суму невиплаченого залишку гарантованого відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, та моральну шкоду.
При вирішенні справи, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1) чи розповсюджуються норми Цивільного кодексу України на спори пов`язані з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, чи норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цих правовідносинах є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах? 2) чи зобов`язаний Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплачувати збитки від інфляції, три відсотки річних від простроченої суми грошового зобов`язання у разі запровадження у банку, визнаному неплатоспроможним, тимчасової адміністрації та моральну шкоду?
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про відшкодування збитків, у якому просила:
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суму невиплаченого залишку гарантованого відшкодування за договором вкладу від 08 грудня 2014 року № 300937/76754/07-14 у розмірі 11646,06 грн;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суму майнової відповідальності за весь строк прострочення виконання гарантійного грошового зобов`язання, а саме три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції, за розрахунком станом на день ухвалення рішення у справі;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 5000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем виконано гарантійні зобов`язання з відшкодування позивачці коштів в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" з ринку у межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми відшкодування за вкладами.
4. Акцептування відповідачем суми відсотків за користування депозитними коштами за період з 10 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року в розмірі 8897,50 грн та 3% річних за порушення виконання зобов`язання щодо повернення депозитних коштів за вказаний період в розмірі 2669,22 грн у восьму чергу не є доказом неналежного виконанням відповідачем свого гарантійного зобов`язання перед позивачкою.
5. Правомірність дій відповідача вказує на відсутність підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2015 року у справі № 761/14840/15-ц, яке набрало законної сили 30 жовтня 2015 року, стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором вкладу "Блискуча сімка" від 08 грудня 2014 року № 300937/76754/07-14 у сумі 8417,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 183477,98 грн, відсотки за користування коштами вкладу за період з 10 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року в розмірі 408,17 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 8897,50 грн, 3% річних за порушення виконання зобов`язання щодо повернення депозитних коштів за період з 10 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року в розмірі 122,45 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2669,22 грн.
8. Позивачці через банк-агент та в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", було виплачено 183858,34 грн (183720,20 грн - заборгованості за договором вкладу "Блискуча сімка" від 08 грудня 2014 року № 300937/76754/07-14: 138,14 грн - погашення зобов`язання з виплати залишку за поточним рахунком вкладника).
9. Решта суми заборгованості за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2015 року у справі № 761/14840/15-ц позивачці виплачена не була, а непогашена заборгованість банку перед вкладником за договором банківського вкладу від 08 грудня 2014 року в загальному розмірі становить 11646,06 грн.
10. Позивачка двічі зверталася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявами про виконання рішення суду.
11. У вересні 2016 року позивачка отримала від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідь на свою скаргу, згідно змісту якої Фонд фактично відмовив їй у задоволенні вимог щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2015 року у справі № 761/14840/15-ц.
12. Уважаючи, що відповідачем порушене її майнове право на належне (повне та своєчасне) отримання виплати гарантованого відшкодування за вкладом в неплатоспроможному банку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та, як наслідок, спричинено майнових збитків та завдано моральної шкоди через неналежний розгляд відповідачем її заяв і скарг та фактичну відмову виконати відповідний обов`язок, покладений рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в силу підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України справа має для позивачки виняткове значення, оскільки вона намагається захистити свої права з 2015 року.
14. Скаржниця вказує на те, що за хибною логікою судів попередніх інстанцій, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб всупереч нормам прямої дії статті 129-1 Конституції України вправі ігнорувати остаточне рішення суду про стягнення заборгованості за договором вкладу позивачки у розмірі 195504,40 грн, і може фактично виконати його лише в частині 183858,34 грн, - а в іншій частині цієї суми не виконувати це рішення, а включити, з власної ініціативи і проти волі позивачки, у восьму чергу кредиторів.
15. ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
16. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зазначає, що кредиторську вимогу ОСОБА_1 було акцептовано до восьмої черги реєстру кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на загальну суму 11566,72 грн, яка складається: 8897,50 грн - відсотки за користування депозитними коштами за період з 10 березня 2015 року (дата закінчення договору) до 02 вересня 2015 року (дата ухвалення судового рішення) та 2669,22 грн - 3 %річних за порушення виконання зобов`язання щодо повернення депозитних коштів за період з 10 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.
17. Стягнення коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплата грошей в порядку черговості через реєстр кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" призведе до отримання позивачкою коштів у подвійному розмірі.
18. Також ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" зазначає, що позивачкою не надано доказів того, якими діями/бездіяльністю відповідача чи банку було завдано моральної шкоди. Не надано доказів на підтвердження характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.
19. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права
20. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;
ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
21. Згідно пунктів 1, 2, 3, 5 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку;
нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
22. Пунктом 1 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
23. Згідно із частиною п`ятою статі 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
24. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенні ліквідаційної маси.
25. Частинами першою, другою статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
26. Як передбачено частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
27. В свою чергу, за змістом положень статей 524, 533 - 535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
28. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
29. За правилами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
30. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.