ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 380/10696/21
адміністративне провадження № К/990/16641/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Крутько О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У липня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - ГУПФ у Львівській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №913080193911 від 28 травня 2021 року про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою ТУ ДСА України в Донецькій області № 04-997 від 5 травня 2021 року станом на 19 лютого 2020 року;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді: роботу слідчим прокуратури Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 14 грудня 1970 року по 9 листопада 1971 року - 10 місяців 27 днів; строкову військову службу за період з 16 листопада 1971 року по 3 листопада 1972 року - 11 міс. 18 днів; роботу помічником прокурора Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 28 листопада 1972 року по 27 червня 1973 року - 7 місяців; роботу помічником прокурора Центрального міського району м. Макіївки Донецької області з 28 червня 1973 року по 12 грудня 1973 року - 5 міс. 15 днів; роботу прокурором відділу по нагляду за розглядом в судах кримінальних справ прокуратури Донецької області з 13 грудня 1973 року по 12 квітня 1976 року - 2 роки 4 місяці оформлених листом від 22 червня 2021 року №7533-6355/3-52/8-1300/212.
визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 78% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно протоколу перерахування пенсії від 16 лютого 2021 року і оформлених листом від 22 червня 2021 року 7533-6355/3-52/8-1300/21;
зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді попередньо зазначені вище періоди;
зобов`язати здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ТУ ДСА України в Донецькій області №04-997 від 5 травня 2021 року станом на 19 лютого 2020 року, починаючи з 19 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді;
зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачене щомісячне грошове утримання, починаючи з 19 лютого 2020 по теперішній час в розмірі 90% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області №913080193911 від 28 травня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; визнано протиправними дій ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді: роботу слідчим прокуратури Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 14 грудня 1970 року по 9 листопада 1971 року; строкову військову службу в армії за період з 16 листопада 1971 року по 3 листопада 1972 року; роботу помічником прокурора Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 28 листопада 1972 року по 27 червня 1973 року; роботу помічником прокурора Центрального міського району м. Макіївки Донецької області з 28 червня 1973 року по 12 грудня 1973 року; роботу прокурором відділу по нагляду за розглядом в судах кримінальних справ прокуратури Донецької області з 13 грудня 1973 року по 12 квітня 1976 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді: роботу слідчим прокуратури Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 14 грудня 1970 року по 9 листопада 1971 року - 10 місяців 27 днів; строкову військову службу в армії за період з 16 листопада 1971 року по 3 листопада 1972 року - 11 міс. 18 днів; роботу помічником прокурора Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 28 листопада 1972 року по 27 червня 1973 року - 7 місяців; роботу помічником прокурора Центрального міського району м. Макіївки Донецької області з 28 червня 1973 року по 12 грудня 1973 року - 5 міс. 15 днів; роботу прокурором відділу по нагляду за розглядом в судах кримінальних справ прокуратури Донецької області з 13 грудня 1973 року по 12 квітня 1976 року - 2 роки 4 місяці; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року з врахуванням його стажу роботи, який дає право на відставку: слідчим прокуратури Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 14 грудня 1970 року по 9 листопада 1971 року; помічником прокурора Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 28 листопада 1972 року по 27 червня 1973 року; помічником прокурора Центрального міського району м. Макіївки Донецької області з 28 червня 1973 року по 12 грудня 1973 року; прокурором відділу по нагляду за розглядом в судах кримінальних справ прокуратури Донецької області з 13 грудня 1973 року по 12 квітня 1976 року та строк проходження військової служби за період з 16 листопада 1971 року по 3 листопада 1972 року, та довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої ТУ ДСА України у Донецькій області № 04-997 від 5 травня 2021 року станом на 19 лютого 2020 року і фактично виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
3. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 19 лютого 2020 року у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), оскільки фактично відбулась зміна, по відношенню до позивача, розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, що в свою чергу є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Суди попередніх інстанцій вказали, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періодів роботи (служби), зазначених у позовній заяві. Також зазначили, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Крім того вказали, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих і календарного періоду проходження строкової військової служби. З огляду на вказане суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих, календарного періоду проходження строкової військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним. Разом з тим, Суди зазначили, що визначення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у відсотковому розмірі заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді та у фактичному розмірі, з врахуванням наявного у позивача спеціального стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, належить до повноважень відповідача і вимоги позову про визначення такого розміру до встановлення його органом пенсійного фонду на виконання вказаного судового рішення, презюмуючи неправильність таких дій, є помилковим, а вимоги - передчасними.
4. При цьому судами попередніх інстанцій були враховані висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17 про те, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті без дотримання судами положень статті 142 Закону №1402-VIII.
7. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих, календарного періоду проходження строкової військової служби і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним. Крім того, скаржник також вважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанції, що визначення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці у відсотковому розмірі заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді та у фактичному розмірі, з врахуванням наявного у позивача спеціального стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, належить до повноважень відповідача і вимоги позову про визначення такого розміру до встановлення його органом пенсійного фонду на виконання вказаного судового рішення, презюмуючи неправильність таких дій, є помилковим, а вимоги передчасними.
8. Управління у касаційній скарзі наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково не звернули увагу на те, що необхідною умовою для здійснення перерахунку є факт зміни складових суддівської винагороди.
9. У зв`язку з цим, скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані рішення без урахування висновків, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 638/12586/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а, відповідно до яких правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Позиція інших учасників справи
10. 23 серпня 2022 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
11. Позивач зазначає, що відповідач не наводить обґрунтованих доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій, зокрема не наводить доводів щодо застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
12. Касаційна скарга надійшла до Суду 1 липня 2022 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №380/10696/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
14. З касаційною скаргою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було подано клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2022 року.
15. Ухвалою Верховного Суду від 7 вересня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 8 вересня 2022 року.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
16. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, стаж роботи на посаді судді складає 34 роки 08 місяців 21 день, звільнений із займаної посади та відрахований зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку згідно з пунктом 9 частини п`ятої статті 126 Конституції України.
17. З 1 вересня 2015 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському відділі обслуговування громадян в м. Львова (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ у Львівській області і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
18. На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2020 року у справі №380/5137/20 і відповідно до довідки ТУ ДСА України у Донецькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 375 від 17 березня 2020 року позивачу проведено перерахунок суддівської винагороди з 19 лютого 2020 року у відповідності з рішенням Конституційного суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.
19. Щомісячне грошове утримання ОСОБА_1 обчислено у розмірі 78 % грошового утримання судді та становить 83617,56 грн з врахуванням загального страхового стажу 45 років 01 місяць 03 днів, у т.ч. спеціального стажу, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям у відставці 34 роки 08 місяців 21 день (зараховано до спеціального стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи з 11 квітня 1976 року по 31 грудня 2010 року на посаді судді Гірницького районного суду м. Макіївки).
20. 26 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою про врахування до стажу роботи на посаді судді: роботи слідчого прокуратури Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 14 грудня 1970 року по 9 листопада 1971 року; строкової військової служби в армії за період з 16 листопада 1971 року по 3 листопада 1972 року; роботи помічником прокурора Совєтського району м. Макіївки Донецької області з 28 листопада 1972 року по 27 червня 1973 року; роботи помічником прокурора Центрального міського району м. Макіївки Донецької області з 28 червня 1973 року по 12 грудня 1973 року; роботи прокурором відділу по надзору за розглядом в судах кримінальних справ прокуратури Донецької області з 13 грудня 1973 року по 12 квітня 1976 року та здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді згідно з довідкою ТУ ДСА України у Донецькій області №104-997 від 5 травня 2021 року станом на 19 лютого 2020 року.
21. Рішенням № 913080193911 від 28 травня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402, оскільки після прийняття рішення Конституційним судом України від 18 лютого 2020 року будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді який працює на відповідній посаді не відбулось.
22. Листом Управління від 22 червня 2021 року №7533-6355/3-52/8-1300/21 повідомлено ОСОБА_1, що зарахування періодів перебування на строковій службі та роботи слідчим прокуратури, помічником прокурора, прокурором до суддівського стажу Законом № 1402-VІІІ не передбачено. Вказано, що загальний страховий стаж становить 45 років 01 місяць 03 дні, в т.ч. спеціальний стаж, що дає право на щомісячне грошове утримання суддям у відставці становить 34 роки 08 місяців 21 день.
23. Вважаючи рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не мотивованим, безпідставним, таким, що грубо порушує конституційні права і законні інтереси, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
27. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
28. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
29. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є неприйнятні з огляду на наступне.
30. Предметом спору у цій справі є здійснення позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Донецькій області №04-997 від 5 травня 2021 року та з урахуванням певних періодів роботи/служби позивача.
31. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 19 лютого 2020 року у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII, оскільки у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020 фактично відбулась зміна, по відношенню до позивача, розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, що в свою чергу є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Також зазначили, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Крім того вказали, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон №2453-VI), було передбачено право судді на зарахування до стажу, яке дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, часу роботи на посадах прокурорів та слідчих і календарного періоду проходження строкової військової служби.
32. Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.
33. Спірні у цій справі правовідносини регулюються, зокрема Законом №1402-VIII, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
34. Так, пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
35. Згідно зі статтею 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
36. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
37. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
38. Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.
39. Водночас пунктом 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI.
40. Однак, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16 жовтня 2019 року №193-IX, який набрав чинності 7 листопада 2019 року, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.
41. Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було установлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
42. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
43. Так, досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
44. У Рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу.
45. Колегія суддів зауважує, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), а також у рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.