ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа №360/831/19
адміністративне провадження № К/9901/27385/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Мозаіка" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (колегія суддів: Ястребова Д.В., Компанієць І.Д., Казначеєв Е.Г.) у справі за позовом Приватного підприємства "Мозаіка" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
УСТАНОВИВ:
В лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ60/324/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14 лютого 2019 року про накладення штрафу в розмірі 625950,00 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року позов задоволено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 360/831/19 - скасовано.
У задоволенні позову Приватного підприємства "Мозаіка" до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції..
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач не уповноважений надавати оцінку цивільним правовідносинам, які склалися між позивачем та особами, які виконували роботи за договорами підряду. Вказує, що відповідач безпідставно визнав позивача винним у правопорушенні за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, що полягає у фактичному допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та наклав штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Також позивач посилається на порушення процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування), зокрема його проведення у позавстановлений строк та одночасне винесення припису про усунення порушення та постанови про накладення штрафу. Також вказує на мораторій на проведення перевірок суб`єктів господарювання, встановлений ст.3 Закону України від 02.09.2014 №1669 "Про тимчасові заходи на проведення антитерористичної операції".
Ухвалою Верховного Суду від 23.10.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить відмовити в її задоволенні.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що Приватне підприємство "Мозаіка" зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 17.03.1992, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 381 120 0000 000755, види діяльності, зокрема, 23.69 - виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу.
29.12.2018 до відповідача надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.12.2018 № 18254/04-03 з додатком, який містить інформацію щодо страхувальників, у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами станом на 1 жовтня 2018 року.
Відповідно до підпункту 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку № 295, статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України № 1985-ІV від 08 вересня 2004 року, на підставі інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.12.2018 року № 18254/04-03 Головним управління Держпраці у Луганській області видано наказ від 21 січня 2019 року № 50 "Про проведення інспекційного відвідування ПП "Мозаіка", в якому зазначено строк проведення інспекційного відвідування з 21 січня 2019 по 22 січня 2019 року.
На підставі зазначеного наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 21.01.2019 № 01-17/57.
21.01.2019 у зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причин створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, інспекторами праці винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 21.01.2019 № ЛГ60/324/НД та складено вимогу про надання документів від 21.01.2019 № ЛГ60/324/НД/ПД, згідно яких строк проведення інспекційного відвідування зупинено на три дні - до 24.01.2019.
Зазначений акт та вимога отримані позивачем 21.01.2019, ним не заперечується.
28.01.2019 інспектором праці ОСОБА_1 та інспектором праці Корінним В.В. за результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, № ЛГ60/324/НД/АВ (далі Акт від 28.01.2019.
Так, в ході інспекційного відвідування 28.01.2019 було встановлені що: в договорах підряду, укладених між директором ПП "Мозаіка" та п`ятьма особами ( ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ) вбачаються ознаки трудових відносин в частині ознайомлення з правилами трудового розпорядку та колективним договором, визначення розміру заробітної плати тощо. Також трудові відносини вбачаються під час розрахунку з цими особами за виконану роботу, при веденні обліку робочого часу. Разом з цим, трудових договорів з цими особами не укладено, що є порушенням ч. 2 ст. 21 КЗпП;
2) П`ятеро осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ) фактично допущені до роботи та працювали у ПП "Мозаіка" без укладення трудового договору, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП;
3) П`ятеро осіб ( ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ) фактично допущені до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ч. 3 ст. 24 КЗпП.
Цього ж дня, 28.01.2019 складено припис № ЛН60/324/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути порушення ч.1 ст.21, ч.1 ст.24, ч.3 ст.24 КЗпП та надалі постійно дотримуватись вимог чинного законодавства та протокол про адміністративне правопорушення № ЛГ60/324/АВ/П/ПТ, відповідно до якого ОСОБА_8 - директор ПП "Мозаіка" вчинила адміністративне правопорушення, яке виявлено 28 січня 2019 року за місцем провадження господарської діяльності та засвідчено актом інспекційного відвідування від 28.01.2019 № ЛГ60/324/НД/АВ.
06 лютого 2019 року Головне управління Держпраці у Луганській області склало повідомлення № 01-15/397 про розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 14 лютого 2019 року, яке отримане директором ПП "Мозаіка" ОСОБА_8 07 лютого 2019 року.
14 лютого 2019 року відповідачем прийнято постанову № ЛГ60/324/НД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу на ПП "Мозаіка" у розмірі 625 950,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 15 лютого 2019 року у справі № 415/934/19 було встановлено допущене директором ПП "Мозаіка" ОСОБА_8 порушення вимог законодавства в частині недотримання вимог ст.ст. 21 ч. 1, 24 ч.1 КЗпП України, а саме - прийняття п`ятьох осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на роботу на підставі договорів підряду, котрі, маючи ознаки трудових відносин, повинні укладатися у формі - трудових договорів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, не зайшов в діях позивача підстав для притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України, оскільки в даному випадку дійсно мала місце помилка в належному оформленні трудових відносин позивача з працівниками, яка усунута позивачем шляхом укладання строкових трудових договорів від 04.02.2019 з вказаними працівниками та поданням повідомлення до податкового органу про прийняття зазначених працівників на роботу та виходив з того, що на теперішній час триває антитерористична операція, тому у відповідача відсутні підстави для проведення перевірки позивача відповідно до ст.3 Закону №1669 внаслідок дії мораторію на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Крім того, наявні порушення Порядку № 295, оскільки інспекційне відвідування та невиїзне інспектування є різними видами перевірок, отже акт інспекційного відвідування не може бути актом невиїзного інспектування одночасно. Також в порушення пунктів 19-20 Порядку акт складено після закінчення строку проведення перевірки, визначеного в направленні від 21.01.2019 року. У відповідача відсутні підстави, визначені пп.1 п.5 Порядку № 295, для проведення інспекційного відвідування, оскільки не надано заяв працівників про порушення стосовно них трудового законодавства, не зазначено про це і в наказі про проведення інспекційного відвідування.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано порядок проведення інспекційного відвідування, яким встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем порушено вимоги ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП України в частині допуску перелічених осіб до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення; формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також вказав, що на час проведення інспекційного відвідування відповідачем були відсутні будь-які нормативно-правові акти, які б обмежували повноваження інспекторів праці органів Держпраці, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин), покладені на них Порядком №295, та встановлювали мораторій на проведення інспекційних відвідувань.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.