ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/1564/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Кавчук А.В. (адвокат),
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (у складі колегії суддів: Мельник О.В. (головуючий), Гудак А.В., Олексюк Г.Є.)
та ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.04.2022 (суддя Якушева І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд"
про стягнення 4 800 000,00 грн збитків за договором оренди № 11/07/17 від 11.07.2017,
ВСТАНОВИВ:
1. Провадження у судах першої та апеляційної інстанцій
1.1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.03.2022 у справі № 914/1564/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП" (далі - ТОВ "СМП", Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім Фуд" (далі - ТОВ "Ексім Фуд", Відповідач) про стягнення 4 800 000 грн збитків за договором оренди № 11/07/17 від 11.07.2017 було залишено без розгляду.
1.2. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.04.2022 у справі № 914/1564/20 заяву ТОВ "Ексім Фуд" про стягнення з Позивача судових витрат задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "СМП" на користь ТОВ "Ексім Фуд" 81 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 15 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції під час оскарження ухвали місцевого господарського суду від 17.12.2021 про призначення судової експертизи та 2 270,00 грн - судового збору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами у договорі про правову допомогу у фіксованому розмірі, а тому не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником Відповідача, а отже є визначеним.
1.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 914/1564/20 змінено ухвалу господарського суду першої інстанцій шляхом викладення її резолютивної частини у новій редакції, відповідно до якої вищезазначену заяву ТОВ "Ексім Фуд" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "СМП" на користь ТОВ "Ексім Фуд" 64 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 10 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції під час оскарження ухвали місцевого господарського суду від 17.12.2021 про призначення судової експертизи та 2 270,00 грн - судового збору.
Апеляційна інстанція вказала на те, що суд першої інстанції зазначив лише про визначений договором фіксований розмір гонорару адвоката, однак не надав оцінку доводам Позивача наведеним у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу щодо їх дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
За висновками суду послуги зі складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та підготовка до участі в судовому засіданні щодо розподілу судових витрат не стосується підготовки до розгляду та самого процесу розгляду даної справи в суді першої інстанції. При цьому, підготовка схожих за правовим обґрунтуванням процесуальних документів не призвела до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката під час підготовки апеляційної скарги.
2. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
2.1. У касаційній скарзі ТОВ "СМП" просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 15.04.2022 та постанову апеляційної інстанції від 29.06.2022 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Ексім Фуд" про стягнення з Позивача судових витрат.
На думку скаржника, у даному випадку відсутні підстави для покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки визначений Відповідачем їх розмір є таким, що не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і такі витрати не мають характеру необхідних.
Також заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків викладених у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 та від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. ТОВ "Ексім Фуд" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 29.06.2022 та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду від 15.04.2022.
За твердженнями скаржника, заявлений розмір гонорару погоджений сторонами у договорі, є фіксованим. При цьому, зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження неспівмірності таких витрат фактично наданим послугам.
Також заявник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків викладених у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 та від 28.06.2022 у справі № 904/3670/20 щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
2.3. ТОВ "Ексім Фуд" у відзиві на касаційну скаргу Позивача просить залишити її без задоволення.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника Позивача в режимі відеоконференції, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзиві доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
3.2. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України та відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
3.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
3.4. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
3.5. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
3.6. Згідно з частинами першою-четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.7. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
3.8. Частинами п`ятою, шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
3.9. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
3.10. У частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
3.11. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
3.12. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
3.13. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
3.14. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
3.15. Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення