ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/3547/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача - фермерського господарства "Кулевча" (далі - Господарство) - Дворнікової А. Ю.,
відповідача - підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" (далі -Підприємство) - Черкеса В. О.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) - Бершадської І. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства
на рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2021 (суддя Комарова О. С.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 [колегія суддів: Коробенко Г. П. (головуючий), Козир Т. П., Кравчук Г. А.]
зі справи № 910/3547/21
за позовом Господарства
до Підприємства,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Банк,
про стягнення 17 707 652,67 грн.
та за зустрічним позовом Підприємства
до Господарства,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Господарства - Банк,
про визнання припиненим грошового зобов`язання.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Господарство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 17 707 652,67 грн., з яких 13 500 000 грн. основного боргу, 1 125 123,29 грн. 3 % річних та 3 082 529,38 грн. збитків від інфляції.
1.2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару за укладеним між сторонами в простій письмовій формі договором поставки насіння ріпаку 1 класу врожаю 2018 року в кількості 1 000 т вартістю 13 500 000 грн. (далі - зерно).
1.3. Підприємство подало до господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву про визнання припиненим з 17.09.2018 грошового зобов`язання перед Господарством у сумі 10 800 000 грн. у частині оплати 80 % вартості поставленого 14.09.2018 зерна.
1.4. Вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що обов`язок Підприємства з оплати 80 % вартості поставленого Господарством зерна був виконаний, а зобов`язання в цій частині припинене в момент зарахування 10 800 000 грн. на банківський рахунок Господарства в Банку.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, первісний позов задоволено частково: стягнуто з Підприємства на користь Господарства 13 500 000 грн. основного боргу, 1 125 123,29 грн. 3 % річних та 3 081 861,42 грн. інфляційних втрат; у решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2. Прийняті рішення мотивовані тим, що матеріали справи не містять будь-яких належних доказів виконання Підприємством грошового зобов`язання з оплати придбаного зерна, у зв`язку з чим виникла спірна заборгованість за первісним позовом.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що переказ грошових коштів у розмірі 10 800 000 грн. Підприємство здійснило на відкритий у Банку рахунок, який не був обумовлений сторонами зобов`язання, що не дає підстав стверджувати про виконання зобов`язання перед Господарством належним чином.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Підприємство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Господарства відмовити, а зустрічний позов Підприємства задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Підприємство посилається на невідповідність оскаржуваних судових рішень правовим висновкам, викладеним у постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2015 зі справи № 910/17807/14, за подібних правовідносин.
4.2. Відсутній висновок Верховного Суду щодо: застосування пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"; правових наслідків недійсності договору банківського рахунку "як договору про надання банківських послуг"; належного виконання покупцем грошового зобов`язання перед постачальником; зупинення строку нарахування штрафних санкцій за заборгованістю покупця з оплати в разі звернення постачальника до суду з позовом про повернення майна.
4.3. Скаржник, посилаючись на приписи пункту 4 частини другої статті 287 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, вважає, що суди не дослідили наявних в матеріалах справи доказів - висновків судових експертів та експертів у галузі права.
4.4. В ухваленні судового рішення в суді першої інстанції брав участь суддя, якому було заявлено мотивований відвід, що є підставою для скасування такого рішення відповідно до пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України.
4.5. За твердженням скаржника, Господарство при поданні позову обрало неналежний (неефективний) спосіб захисту, а оскаржувані судові рішення "створили ситуацію, яка дестабілізує цивільний оборот та безготівкові розрахунки".
5. Доводи інших учасників
5.1. Господарство у відзиві на касаційну скаргу заперечує її доводи і просить: оскаржувані рішення і постанову залишити без змін; касаційне провадження за касаційною скаргою, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закрити; в іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення.
Від позивача надійшла заява про намір подати докази понесення судових витрат відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України.
5.2. Банком подано заяву про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу, яку мотивовано необхідністю отримання інформації та копій документів від його структурних підрозділів і архіву, а також сам відзив.
Керуючись статтями 118, 165, 294 ГПК України та беручи до уваги те, що ухвалою Верховного Суду від 08.08.2022 у цій справі встановлено учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 25.08.2022, а ухвалу про відкриття касаційного провадження в даній справі Банк отримав 11.08.2022, Суд вважає, що у Банку було достатньо часу для підготовки та подачі відзиву у встановлений строк, а тому Верховний Суд відхиляє зазначене клопотання та залишає названий відзив без розгляду.
Водночас представнику Банку надано можливість висловити відповідну правову позицію безпосередньо в судовому засіданні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Господарство та приватне акціонерне товариство "Кулевчанський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПрАТ "Кулевчанський КХП"; зерновий склад) уклали договір складського зберігання насіння ріпаку від 20.06.2018 № 4-Р/2018, на виконання якого зерновий склад прийняв від Господарства на зберігання зерно.
6.2. Передання зерна на зберігання оформлено складськими квитанціями від 24.06.2018 (АЦ № 599599) № 34, від 25.06.2018 (АЦ № 599612) № 47, від 02.07.2018 (АЦ № 599647) № 82 загальним обсягом 1 020 883 кг.
6.3. У подальшому між Господарством та Підприємством досягнуто згоди щодо купівлі-продажу зерна.
6.4. З метою письмового оформлення зазначеного правочину Підприємство направило на електронну адресу Господарства проєкт договору поставки від 13.09.2018 № ОР-14820, який підписаний директором Господарства - ОСОБА_1, скріплений відбитком печатки та переданий контрагентові.
6.5. Відповідно до заявки Господарства від 14.09.2018 останнє просило зерновий склад здійснити переоформлення зерна на нового власника - Підприємство.
6.6. Того ж дня ПрАТ "Кулевчанський КХП", Господарство та Підприємство підписали тристоронній акт прийому-передачі зерна № 32, за яким зерно переоформлено на нового власника - Підприємство, на підтвердження чого останньому видано складську квитанцію від 14.09.2018 № 220 (АЦ № 599785).
6.7. У подальшому, як стверджує Господарство, воно отримало лист від Підприємства, у якому містились оригінал договору поставки від 13.09.2018 № ОР-14820 та видаткова накладна від 14.09.2018 № ВН-16, які були підписані від імені директора Господарства ОСОБА_1 невстановленою особою і містили реквізити Господарства, що останньому не належать, а саме: було вказано розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в Банку, МФО 322669.
6.8. Зазначене обумовило звернення Господарства до суду з позовом до Підприємства та ПрАТ "Кулевчанський КХП", у якому воно просило:
витребувати з безпідставного володіння Підприємства на користь Господарства зерно, яке перебуває на зберіганні на зерновому складі ПрАТ "Кулевчанський КХП" і прийняте на зберігання від Підприємства за складською квитанцією на зерно від 14.09.2018 № 220;
зобов`язати зерновий склад ПрАТ "Кулевчанський КХП" вчинити дії щодо переоформлення з Підприємства на користь Господарства зерна, прийнятого на зберігання від Підприємства за складською квитанцією від 14.09.2018 № 220, погасити її (бланк АЦ № 599785) та видати Господарству нову складську квитанцію на це зерно, про що внести зміни та записи до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу;
визнати недійсним договір поставки від 13.09.2018 № ОР-14829, укладений між Господарством та Підприємством, а також складену в процесі виконання договору видаткову накладну від 14.09.2018 № ВН-16.
6.8.1. Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2019 у справі № 916/2087/18 з урахуванням ухвали від 13.05.2021 про виправлення описки, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, позов задоволено частково та визнано недійсним письмовий договір поставки від 13.09.2018 № ОР-14820, укладений між Господарством та Підприємством.
6.8.2. Як встановили суди у справі № 916/2087/18 та не заперечують сторони, між Господарством (продавцем) та Підприємством (покупцем) погоджено всі істотні умови господарського договору поставки, а тому в спірних правовідносинах мало місце укладення договору в спрощений спосіб.
6.9. Матеріали справи містять копію платіжного доручення від 17.09.2018 № 3610 на суму 10 800 000 грн. Зазначені кошти сплачені Підприємством на рахунок Господарства № НОМЕР_1, відкритий у Банку.
6.10. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/1069/20, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 та Верховного Суду від 26.04.2021, задоволено позов Господарства та визнано недійсним договір банківського обслуговування від 24.07.2018 № 336285111180724115335, укладений між Господарством та Банком.
6.10.1. Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що 24.07.2018 Банк та Господарство уклали договір банківського обслуговування № 336285111180724115335. Цей договір підписано зі сторони Господарства головою ОСОБА_1. На виконання зазначеного договору банківського обслуговування підписано заяву про підключення тарифного пакету від 24.07.2018, заяву на отримання доступу до системи дистанційного обслуговування CorpLight, акт приймання-передавання особистих ключів користувачам СДО CorpLight від 30.07.2018, заяви про відкриття поточних рахунків до цього договору № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 і картки зі зразками підписів ОСОБА_1 та зразком відбитку печатки Господарства, посвідченим приватним нотаріусом Сартського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І. І.
6.10.2. Визнаючи недійсним договір банківського обслуговування від 24.07.2018, суд зазначив, що головою Господарства не підписувались спірний договір, заява про підключення Тарифного пакету від 24.07.2018, заява на отримання доступу до системи дистанційного обслуговування CorpLight, акт приймання-передавання особистих ключів користувачам СДО CorpLight від 30.07.2018, заява про відкриття поточних рахунків до зазначеного договору банківського обслуговування № НОМЕР_1 та картки зі зразками підписів ОСОБА_1 та зразком відбитку печатки Господарства.
6.10.3. Також суд у справі № 910/1069/20 встановив, що по рахунку № НОМЕР_1 здійснено 2 операції з перерахування коштів, при цьому IP-адреса, з якої здійснено вхід до системи СДО CorpLight, відрізняється від IP-адрес, з яких здійснювався вхід до вказаної системи від імені Господарства за іншими рахунками, відкритими у Банку на підставі інших договорів.
6.11. Звертаючись до суду в справі, що розглядається, з позовом про стягнення грошових коштів, позивач за первісним позовом стверджує, що з огляду на недійсність договору банківського обслуговування від 24.07.2018 № 336285111180724115335, укладеного між Господарством та Банком, та зважаючи на відсутність у позивача доступу до рахунка № НОМЕР_1, відкритого відповідно до цього договору, і здійснення керування рахунком невстановленими особами, грошові кошти, які надійшли на зазначений банківський рахунок як плата за насіння ріпаку від Підприємства, не можуть вважатись отриманими Господарством.
6.12. Підприємство, заперечуючи вимоги Господарства та звертаючись до суду із зустрічним позовом, наполягає на тому, що обов`язок Підприємства щодо оплати 80 % вартості поставленого ріпаку був виконаний, а зобов`язання в цій частині є припиненим у момент зарахування 10 800 000 грн. на банківський рахунок Господарства, відкритий в Банку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Причиною виникнення спору за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Підприємства вартості поставленого товару.
7.2. За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
7.3. Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
7.4. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором, і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
7.5. Нормами глави 48 ЦК України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: виконання зобов`язання належними сторонами (стаття 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (стаття 529 ЦК України - виконання зобов`язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов`язання (стаття 530 ЦК України); належне місце виконання зобов`язання (стаття 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.
7.6. Частиною першою статті 532 ЦК України передбачено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.