ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 285/1499/21
провадження № 51- 1498 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М. Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Матович М. Р.,
в режимі відеоконференції
захисника Шепети Р. Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шепети Р. Л. на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060090001607, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Житомирі, зареєстрований на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, раніше судимого, останній раз - 5 лютого 2021 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 вересня 2017 року приблизно об 11 год, перебуваючи неподалік території свиноферми, що по АДРЕСА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, проник на територію вказаного господарства, звідки таємно викрав металевий бак, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 15 березня 2022 року вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Шепета Р. Л., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого проступку й особі засудженого через суворість, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання, та призначити останньому покарання у виді штрафу. Сторона захисту серед доводів своєї скарги вказала те, що суд першої інстанції безпідставно не врахував обставин, що пом`якшують покарання, які були встановлені органом досудового розслідування і зазначені в обвинувальному акті. Це призвело до призначення ОСОБА_1 покарання, яке за своїм видом, на думку захисника, є явно несправедливим через суворість. Вважає ухвалу апеляційного суду за результатами перегляду вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 не обґрунтованою та постановленою з порушенням вимог ст. 370 КПК. Ухвала суду апеляційної інстанції, на думку захисника, не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Матович М. Р. заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника Шепети Р. Л.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. За частиною 2 цієї статті колегія суддів касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
За вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оспорюються.
Разом із тим, доводи захисника Шепети Р. Л. про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при перегляді вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 в апеляційному порядку є обґрунтованими з огляду на таке.
Суд першої інстанції розглянув обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, який надійшов до суду, у спрощеному провадженні, тобто за відсутності учасників судового провадження. Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював встановлені під час дізнання обставини і згоден був з ними, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку визнав в повному обсязі відповідно до його заяви (а.п. 5 Т. 1).
Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30 КПК.
Положеннями ст. 381 КПК передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом обвинувального акта.
Підставою для розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні є встановлення прокурором під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду. В такому випадку прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.