Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 372/770/19
провадження № 61-10545св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області,
відповідачі: Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року у складі судді Зінченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Нежури В. А., у справі за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальних громад с. Красна Слобідка та
с. Безіменне на території Обухівського району Київської області. Загальний склад ради становить 14 осіб.
08 серпня 2017 року була скликана 7 сесія Краснослобідської сільської ради на момент якої діяв Регламент роботи Краснослобідської сільської ради
6 скликання, затверджений рішенням Краснослобідської сільської ради
від 16 грудня 2010 року № 2.2-VІ.
Відповідно до протоколу сесії на ній були присутні 7 депутатів із числа ради, що підтверджується списком присутніх депутатів. Разом із тим, згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Тобто сесія мала бути повноважною за присутності 8 депутатів Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області.
Незважаючи на вказане, після затвердження порядку денного, одним із питань, що виносилося головою сільської ради на розгляд сесії стала заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Згідно з відомостями про результати поіменного голосування під час прийняття рішення Краснослобідської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 від 08 серпня 2017 року "за" проголосувало 7 депутатів і сільський голова.
На думку першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, рішення від 08 серпня 2017 року № 41.7-VІІ прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто з порушенням вимог статей 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому на підставі частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" має бути визнане недійсним.
Посилаючись на зазначене, перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави просив визнати недійсним рішення 7 сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області 7 скликання від 08 серпня 2017 року № 41.7-VІІ "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1, ОСОБА_1"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 вересня 2017 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1245 га з кадастровим номером 3223185601:01:027:0081, що розташована в с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області, індексний номер - 37222455.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 15 червня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що прокурором у порушення вимог статті 56 ЦПК України не визначено складу територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області, відсутні підтвердження порушення її прав відповідачами, що свідчить про безпідставність позовних вимог.
Крім того, оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування було прийнято повноважною сесією ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки за його прийняття проголосувало 7 депутатів та сільський голова, а тому є правомірним та законним.
Депутатами було прийнято рішення про припинення повноважень одного з них, у результаті чого правомочним складом стало 7 депутатів, що відповідало кількості депутатів, які ухвалювали рішення 08 серпня 2017 року, що свідчить про законність цього рішення та безпідставність позову прокурора.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 28 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У серпні 2020 року матеріали справи № 372/770/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зокрема, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року
у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18), постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 363/406/15-а, від 04 жовтня 2018 року у справі № 320/9663/15-а та від 13 грудня 2019 року у справі
№ 495/463/16-а.
Так, у справі № 495/463/16-а Верховний Суд зробив висновок про те, що присутність голови ради не впливає на кворум сесії та відповідно до вимог статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" його голос враховується лише під час визначення результатів голосування. Рішення селищної ради, прийняті з порушенням законодавства за відсутності кворуму, виключають поважність роботи сесії ради, що є підставою для визнання їх недійсними та скасування в судовому порядку.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що як склад ради, так і склад її органів утворюють саме депутати цієї ради, які уповноважені на прийняття відповідних рішень у межах компетенції ради на її сесії, рішення приймаються більшістю від загальної кількості депутатів ради.
Указаний висновок Верховного Суду не був врахований судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи, у результаті чого суди помилково вважали, що рішення прийнято повноважним складом сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області.
Касаційна скарга також обґрунтована тим, що справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для територіальної громади у зв`язку з неодноразовим розпорядженням комунальним майном представницьким органом місцевого самоврядування неповноважним складом.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності повноважень прокурора на представництво у спорі, оскільки частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор набуває право на представництво інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого відповідні повноваження віднесено. Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави в особі територіальної громади села, прокурор не міг зазначити позивачем відповідний орган місцевого самоврядування (Краснослобідську сільську раду Обухівського району Київської області), оскільки цей орган одночасно є відповідачем, незаконне рішення якого є предметом спору у справі.
Крім того, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки у випадку необґрунтованості прокурором наявності підстав для представництва у справі, наслідком є застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України про залишення позовної заяви без руху і її повернення у разі, якщо недоліки не будуть усунуті. Водночас, ухвалою суду першої інстанції від 28 березня 2019 року відкрито провадження у справі та зазначено про дотримання вимог 175, 177 ЦПК України, що свідчить про обґрунтованість прокурором підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу прокурора Київської області, у якому просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки прокуратура є уповноваженою представляти інтереси лише держави, а не територіальної громади, а розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором не відповідає принципу змагальності. Крім того, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку не відновлює права територіальної громади на цю ділянку.
Також посилається на те, що правовідносини сторін, що виникли внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спрямовані на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
У вересні 2020 року Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу прокурора Київської області, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що прокурор у цивільно-процесуальному порядку намагається вирішити публічно-правовий спір, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому вказує на відсутність правових підстав для представництва інтересів територіальної громади прокурором у цій справі, як правильно було зазначено судами першої та апеляційної інстанцій.
Рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було прийнято законно, земельна ділянка, передана ОСОБА_1, перебувала у користуванні її батьків, а потім надана їй як власнику домоволодіння, постійному члену територіальної громади.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 08 серпня 2017 року відбулося засідання 7 сесії
7 скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області. Загальний склад ради становив 14 депутатів, присутні були
7 депутатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та сільський голова ОСОБА_8 . Відсутні були депутати: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 . Першим питанням вказаної сесії був розгляд заяви депутата ОСОБА_9 про дострокове припинення повноважень депутата.
На дату скликання сесії 08 серпня 2017 року діяв Регламент роботи Краснослобідської сільської ради 6 скликання, затверджений рішенням Краснослобідської сільської ради від 16 грудня 2010 року № 2.2-VІ.
Рішенням Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 08 серпня 2017 року № 41.7-VІІ було затверджено
ОСОБА_1 технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,1245 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером ділянки 3223185601:01:027:0081, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 січня
2019 року № 153426587.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційні скарзі доводи, врахувавши аргументи, викладені у відзивах, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржувані судові рішення в повній мірі не відповідають вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.
У справі, що переглядається, перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності, посилаючись при цьому як на підставу позову на те, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто з порушенням вимог статей 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".