Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 372/773/19
провадження № 61-10650св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області,
відповідачі: Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2019 року у складі судді Зінченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І., у справі за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади
с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним рішення 7 сесії Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області 7 скликання від 08 серпня 2017 року № 100.7-VІІ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 ОСОБА_1", скасувати рішення від 18 серпня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223185601:01:034:0062, що розташована в с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області, індексний номер рішення - 36684839.
В обґрунтування позовних вимог перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області посилався на те, що Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальних громад с. Красна Слобідка та с. Безіменне на території Обухівського району Київської області. Загальний склад ради становить
14 осіб, що передбачено Регламентом роботи Краснослобідської сільської ради 6 скликання, затвердженим рішенням Краснослобідської сільської ради
від 16 грудня 2010 року № 2.2-VІ.
08 серпня 2017 року була скликана 7 сесія Краснослобідської сільської ради. Відповідно до протоколу сесії на ній були присутні 7 депутатів із числа ради, що підтверджується списком присутніх депутатів, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 . Разом із тим, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина дванадцята статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Тобто у цьому випадку сесія мала бути повноважною за присутності 8 депутатів Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області.
Після затвердження порядку денного одним із питань, що виносилося головою сільської ради на розгляд сесії, стала заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
Згідно з відомостями про результатами поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 від 08 серпня 2017 року "за" прийняття рішення проголосувало 7 депутатів та сільський голова.
На думку першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, рішення від 08 серпня 2017 року № 100.7-VІІ прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто з порушенням статей 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому має бути визнане недійсним на підставі частини десятої статті 59 вказаного Закону.
Посилаючись на зазначені обставини, прокурор звернувся до суду для захисту інтересів держави та просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня
2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурором у порушення вимог статті 56 ЦПК України не визначено складу територіальної громади
с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області, відсутні підтвердження порушення її прав відповідачами, що свідчить про безпідставність позовних вимог.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування було прийнято повноважною сесією ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому є правомірним та законним.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2020 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2019 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що підставою для відмови в задоволенні позову є не відсутність обґрунтування прокурором наявності підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в суді, а відсутність порушення вимог статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при прийнятті рішення на пленарному засіданні 08 серпня 2017 року.
Депутатами було прийнято рішення про припинення повноважень одного з них, в результаті чого правомочним складом стало 7 депутатів, що відповідало кількості депутатів, які ухвалювали рішення 08 серпня 2017 року, що свідчить про законність цього рішення та безпідставність позову прокурора.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року прокуратура Київської області подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
від 04 червня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 372/773/19 із Обухівського районного суду Київської області.
У жовтні 2020 року справа № 372/773/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження прокуратура Київської області зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права а саме: положення статей 19, 141, 143 Конституції України, статей 2, 13, 318, 319, 324, 327 ЦК України, статей 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також норми процесуального права, а саме: положення статей 2, 10, 76-80, 89, 263, 267 ЦПК України. Судами не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року
у справі № 442/730/17, Верховного Суду від 13 грудня 2019 року у справі
№ 495/463/16-а, від 04 жовтня 2018 року у справі № 320/9663/15-а,
від 31 січня 2019 року у справі № 363/406/15-а, від 13 травня 2020 року
у справі № 300/906/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зокрема, у справі № 495/463/16-а Верховний Суд зробив висновок про те, що присутність голови ради не впливає на кворум сесії та відповідно до вимог статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" його голос враховується лише під час визначення результатів голосування. Рішення селищної ради, прийняті з порушенням законодавства за відсутності кворуму, виключають поважність роботи сесії ради, що є підставою для визнання їх недійсними та скасування в судовому порядку.
Вказаний висновок Верховного Суду є незмінним, проте не був врахований судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість наявності підстав для здійснення представництва прокурором інтересів держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області у спірних правовідносинах.
Касаційна скарга також обґрунтована тим, що справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для територіальної громади у зв`язку з неодноразовим розпорядженням комунальним майном представницьким органом місцевого самоврядування неповноважним складом.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 08 серпня 2017 року відбулося засідання 7 сесії
7 скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області. Загальний склад ради становив 14 депутатів, присутні були
7 депутатів: ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та сільський голова ОСОБА_9 . Відсутні були депутати: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 . Першим питанням вказаної сесії був розгляд заяви депутата ОСОБА_10 про дострокове припинення повноважень депутата (а. с. 20).
На дату скликання сесії 08 серпня 2017 року діяв Регламент роботи Краснослобідської сільської ради 6 скликання, затверджений рішенням Краснослобідської сільської ради від 16 грудня 2010 року № 2.2-VІ.
Рішенням Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 08 серпня 2017 року № 100.7-VІІ було затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею
0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер ділянки - 3223185601:01:034:0062, що розташована на АДРЕСА_1, передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 вказану земельну ділянку та зазначено, що земельні ділянки повинні використовуватися за цільовим призначенням із дотриманням обов`язків землевласників та змісту добросусідства, встановлених статтею 91
ЗК України, статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього середовища". Згідно з відомостями поіменного голосування за вказане рішення проголосувало 7 депутатів та голова ОСОБА_9 (а. с. 39).
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 січня 2019 року № 153425084 (а. с. 40, 41).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційні скарзі доводи, врахувавши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржувані судові рішення в повній мірі не відповідають вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.
У справі, що переглядається, перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності, посилаючись при цьому як на підставу позову на те, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто з порушенням вимог статей 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".