Постанова
Іменем України
05 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 758/10187/21-ц
провадження № 61-6790св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь",
третя особа - Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житловий комплекс "Оболонь" на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року у складі судді Рибалка Ю. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів попередніх інстанцій
Улипні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний комплекс "Оболонь" (далі - ТОВ "МЖК "Оболонь"), в якому просили суд зобов`язати ТОВ "МЖК "Оболонь" за власний рахунок знести самочинний об`єкт будівництва - мийку для автомобілів, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що позивачами у цій справі вже подавалася заява про забезпечення позову, проте ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року у задоволенні вимог заяви відмовлено. Надалі постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року скасовано ухвалу суду першої інстанції та постановлено нове рішення про часткове задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати будь-які будівельні роботи на спірній земельній ділянці.
Вважає, що фактично вказаною постановою підтверджено необхідність збереження існуючого стану речей для ефективного судового захисту прав і поки не буде встановлено чи є мийка самочинним будівництвом, такий об`єкт не повинен бути завершеним та введеним в експлуатацію. Проте, вважає, що вжитий постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року спосіб забезпечення позову не є актуальним та не дозволить усунути ризики та досягнути основної мети - забезпечення існуючого стану речей та попередження ускладнення виконання майбутнього судового рішення у справі.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України приймати в установленому порядку в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт (видавати сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта) мийку на 6 постів, що виступає XVIII чергою будівництва в межах об`єкту "Нове будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1", будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га; заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будівлю мийки на 6 постів, що виступає XVIII чергою будівництва в межах об`єкту "Нове будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1", будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, у тому числі як на об`єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено Державній інспекції архітектури та містобудування України приймати в установленому порядку в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт (видавати сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта) мийку на 6 постів, що виступає XVIII чергою будівництва в межах об`єкту "Нове будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1", будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам прав на нерухоме майно в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будівлю мийки на 6 постів, що виступає XVIII чергою будівництва в межах об`єкту "Нове будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1", будівництво якого здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, у тому числі як на об`єкт незавершеного будівництва.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звертається до суду, відповідні заходи є співмірними із заявленими вимогами.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову відповідач зможе подати відповідні документи до Державної інспекції архітектури та містобудування з метою введення мийки в експлуатацію, що в подальшому дозволить оформити право власності на вказане майно із запуском мийки у роботу. У такому випадку, у разі задоволення позовних вимог позивачів, останні будуть змушені звертатись до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої у результаті роботи мийки. Крім того, постане питання непорушності права власності та пропорційності втрачання у таке право.
Оскільки позивач оскаржує саме правомірність дій відповідача з будівництва об`єкта самочинного будівництва - мийки для автомобілів, то висновки суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову є законними та обґрунтованими.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2022 року ТОВ "МЖК "Оболонь" подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 липня 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. У касаційній скарзі вказує, що судами не вказано на ознаки, які свідчили б про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача. Судом вжито заходи забезпечення позову, які перешкоджають господарській діяльності юридичної особи та не надано оцінки співмірності застосованого заходу забезпечення позову із можливими втратами, які понесе відповідач внаслідок застосованих обмежень.
Матеріали справи містять повний пакет дозвільної документації на будівництво мийки, будівництво здійснюється в складі цілого та єдиного проєкту "Будівництво житлового комплексу на АДРЕСА_1", на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:179:0507, площею 0,9132 га, за адресою: АДРЕСА_1, як складової частини наземного паркінгу, що виключає будь-які ознаки самочинного будівництва.
Заборона органам державного архітектурно-будівельного контролю вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, пов`язані із введенням в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта є втручанням у дискреційні повноваження вказаного органу.
У серпні 2022 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони введення в експлуатацію спірної будівлі та заборони реєстрації речових прав на неї повністю відповідає предмету спору та покликане зберегти існуючий стан речей до моменту завершення судового розгляду справи з метою попередження ще більшого порушення прав позивачів, а також ускладнення чи навіть унеможливлення виконання судового рішення. Введення в експлуатацію мийки та реєстрація права власності на таке майно значним чином ускладнить об`єктивний розгляд справи. Відповідачем не надано суду жодних доказів завдання шкоди господарській діяльності товариства в результаті вжиття заходів забезпечення позову.
Касаційна скарга товариства фактично зводиться до незгоди з аргументацією та мотивами суду апеляційної інстанції без зазначення того, у чому саме суд допустив порушення чи неправильне застосування норм матеріального права.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.