Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 2-1645/11
провадження № 61-2819св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Приватне підприємство "Антиколекторська компанія "Остання спроба",
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс"Петрокушин Андрій Олегович, ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Приватного підприємства "Антиколекторська компанія "Остання спроба" про заміну сторони у виконавчому документі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" про визнання договору поруки припиненим і зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за договором кредиту
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року у складі судді Кутавевич О. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2022 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2011 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за договором "Автопакет" № 748942/РБ, укладеним 23 січня 2008 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2, яка утворилась станом на 01 серпня 2011 року, в розмірі 28 220,95 дол. США, з яких: 15 860,84 дол. США - неповернутий кредит; 6 516 дол. США - відсотки за користування кредитом; 4 181,33 дол. США - пеня, 1 162,78 дол. США - штраф.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати правовідношення поруки між нею і ПАТ КБ "Надра", оформлені договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ, припиненими з 07 квітня 2008 року та зобов`язати ПАТ КБ "Надра" провести перерахунок заборгованості за вказаним договором виходячи з величини відсоткової ставки за користування кредитом, яка існувала на момент укладення договору, тобто 9,7 % річних.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області рішенням від 27 березня 2012 року позов ПАТ КБ "Надра" задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ, яка виникла станом на 01 серпня 2011 року, в сумі 20 775,98 дол. США, що станом на 27 березня 2012 року еквівалентно за курсом НБУ 165 916,97 грн, з яких: 15 860,84 дол. США -неповернутий кредит; 4 915,14 дол. США - відсотки за користування кредитом. Вирішив питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовив. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
У серпні 2021 року Приватне підприємство "Антиколекторська компанія "Остання спроба" (далі - ПП "АК "Остання спроба") звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити стягувача ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника ПП "АК "Остання спроба".
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ПП "АК "Остання спроба" посилалося на те, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 березня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ Надра" стягнуто заборгованість за кредитним договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ в розмірі 165 916,97 грн.
Виконавчий лист станом на час звернення з цією заявою на примусовому виконанні не перебуває.
06 травня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Сіті Фінанс") був укладений договір № GL6N414484 про відступлення прав вимоги, за умовами якого за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформленими протоколом електронного аукціону, зазначене товариство набуло право вимоги за кредитним договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року замінено стягувача у виконавчому листі № 2-1645/11 з ПАТ КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Сіті Фінанс".
15 липня 2021 року ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт") був укладений договір факторингу про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" відступило право вимоги за кредитним договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ.
Того ж дня між ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" і ПП "АК "Остання спроба" був укладений договір факторингу № 15-07ФК-21 за умовами якого право вимоги за кредитним договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ викуплено ПП "АК "Остання спроба". З урахуванням наведеного просило заяву задовольнити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області ухвалою від 06 вересня 2021 року заяву задовольнив. Замінив стягувача ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника ПП "АК "Остання спроба" у виконавчому листі № 2-1654/11, виданому на підставі рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 березня 2012 року у справі № 2-1645/11 (2/2215/148/2012) за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Та обставина, що заява про заміну сторони стягувача подана після спливу строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не позбавляє стягувача права на його заміну, адже судове рішення про стягнення з боржників суми боргу не виконане, вимога є дійсною.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Хмельницький апеляційний суд постановою від 12 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року змінив, вказав заміненого стягувача ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" замість ПАТ КБ "Надра". В іншій частині ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у зв`язку з переходом до нового кредитора усіх прав та обов`язків за кредитним договором, що існували на момент переходу цих прав, наявні підстави для процесуального правонаступництва. Однак при здійсненні процесуального правонаступництва у виконавчому листі № 2-1645/11 суд помилково ідентифікував стягувача, що підлягає заміні, зазначивши ПАТ КБ "Надра", та не врахував, що ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року замінено стягувача у виконавчому листі № 2-1645/11 з ПАТ "КБ "Надра" на ТОВ "ФК "Сіті Фінанс". У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що ухвалу місцевого суду в частині визначення стягувача слід замінити з ПАТ КБ "Надра" на ТОВ "ФК "Сіті Фінанс". Разом з тим, апеляційний суд вважав безпідставними доводи боржника про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача через незаявлення вимог про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 вересня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 січня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому листі відмовити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилався на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та постановах Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16, від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14, від 19 серпня 2021 року у справі № 442/933/13, від 08 серпня 2019 року у справі № 450/1686/17, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 757/28231/13; суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий суд фактично переглянув та поставив під сумнів попереднє судове рішення цього ж суду, що перебуває у цій справі, а саме ухвалу Старокостянтинівського районного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-1645/11, якою замінено стягувача ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" у виконавчому листі №2-1645/11. Згідно із вказаною ухвалою первісний кредитор ПАТ КБ "Надра" вибув як сторона (кредитор) у матеріальних правовідносинах, а новим кредитором стало ТОВ "ФК "Сіті Фінанс", а тому оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки заявник фактично намагається досягти мети, якою є переоцінка обставин, покладених в основу судового рішення, яке набрало законної сили. Задовольняючи заяву про заміну стягувача, суди не дослідили перехід права вимоги в матеріальних правовідносинах між кредиторами та не надали оцінки власне договорам переходу права вимоги, оскільки первинним договором був договір переуступки прав вимоги, а в подальшому - договори факторингу. Крім того суди не врахували, що 15 липня 2021 року між ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" і ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" був укладений договір факторингу про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" відступило право вимоги за кредитним договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ, тобто новим кредитором стало ТОВ "ФК "Укрфінстандарт", а ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" вибуло. Таким чином, суди прийняли рішення щодо стягувачів, які вибули.
Крім того, апеляційний суд вийшов за межі вимог заяви, оскільки ПП "АК "Остання спроба" просило замінити його стягувачем у виконавчому листі, як правонаступника ПАТ КБ "Надра", а не як правонаступника ТОВ "ФК "Сіті Фінанс".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 липня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 березня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ, яка утворилася станом на 01 серпня 2011 року в розмірі 20 775,98 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27 березня 2012 року еквівалентно 165 916,97 грн. В позові ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Надра" про визнання договору поруки припиненим та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості за договором кредиту відмовлено.
15 липня 2021 року між ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" і ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" був укладений договір факторингу № Ф15-0721, предметом якого було відступлення прав вимоги за низкою кредитних договорів, зокрема і за договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ, укладеним з ОСОБА_2
15 липня 2021 року між ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" і ПП "АК "Остання спроба" був укладений договір факторингу № 15-07/ФК-21, предметом якого є відступлення факторові права вимоги за основними зобов`язаннями в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно з додатком 1 до договору факторингу від 15 липня 2021 року № 15-07/ФК-21 - реєстром договорів, права вимоги за яким відступаються, та боржників за № 7 відступлено вимоги за кредитним договором від 23 січня 2008 року № 748942/РБ, боржник ОСОБА_2 .
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2020 року замінено стягувача у виконавчому листі № 2-1645/11 з ПАТ "КБ "Надра" на ТОВ "ФК "Сіті Фінанс".
Цим же судовим рішення встановлено, що 06 травня 2020 року між ПАТ КБ "Надра" і ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" був укладений договір № GL6N414484 про відступлення прав вимоги, за умовами якого за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформленими протоколом електронного аукціону, ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" прийняло у власність право вимоги за кредитним договором "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ. Додаток до цього договору містить інформацію щодо відступлення прав вимоги до ОСОБА_2, які виникли на підставі кредитного договору "Автопакет" від 23 січня 2008 року № 748942/РБ.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.