Постанова
Іменем України
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 726/566/21
провадження № 61-3180св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Чернівецька міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2021 року у складі судді Байцар Л. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2022 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Литвинюк І. М., Лисака І. Н.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Чернівецька міська рада звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь 2 005 440,41 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку та судовий збір у розмірі 30 081,61 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Чернівецька міська рада посилалася на те, що 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 набув право власності на єдиний майновий комплекс, який складається з лабораторного корпусу загальною площею 1 030,9 кв. м, головного корпусу загальною площею 3 825,1 кв. м, складу інвентаря загальною площею 488,1 кв. м, котельні загальною площею 345,7 кв. м, пожежного резервуара 35,0 кв. м, вбиральні, пожежного резервуара, автозаправочної станції, каналізаційної станції, складу склотари, складу матеріалу, складу солі та бетонної огорожі. Зазначений комплекс розташований на АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136900:65:001:0006.
У зв`язку з не оформленням ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою на правах оренди, що спричинило фактичне безоплатне її використання, відповідачу надіслано лист від 30 вересня 2020 року № 04/01-08/3-07/2250 з пропозицією сплатити кошти за користування землею, який відповідач залишив без реагування.
У період з 05 квітня 2018 року до 15 березня 2021 року відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 орендну плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, унаслідок чого зберіг за рахунок Чернівецької міської ради як користувач земельної ділянки майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,9602 га, кадастровий номер 7310136900:65:001:0006, становить 23 369 299,00 грн.
Згідно з розрахунком безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю та податку до нього, який здійснений департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, недоотримана міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою в період з 05 квітня 2018 року до 15 березня 2021 року становить 2 005 440,41 грн. У зв`язку з цим міська рада просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Садгірський районний суд м. Чернівці рішенням від 01 листопада 2021 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Чернівецької міської ради 2 005 440,41 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку на АДРЕСА_1, кадастровий номер 7310136900:65:001:0006. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки ОСОБА_1 без укладення договору оренди землі, без оформлення права на землю використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів для обслуговування нерухомого майна, тобто безоплатно нею користувався. У зв`язку з цим у межах позовної давності територіальна громада міста Чернівців в особі Чернівецької міської ради була позбавлена можливості отримати дохід від здавання земельної ділянки в оренду в період з 05 квітня 2018 року до 15 березня 2021 року. Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Чернівецький апеляційний суд постановою від 21 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому виходив з того, що позивач належним чином обґрунтував свої вимоги, які спрямовані на отримання від відповідача компенсації у зв`язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без внесення плати, а позиція відповідача зводиться до заперечення позову з метою уникнення сплати коштів.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15, від 16 червня 2020 року у справах № 145/2047/16 та № 689/26/17, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 та у постановах Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 686/1411/19, від 29 січня 2019 року у справі № 639/1414/18; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України)).
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні від 12 квітня 2018 року № 912018040650000899 проведено судову почеркознавчу експертизу, згідно з якою у наданих на дослідження документах, зокрема у договорі купівлі-продажу від 05 квітня 2018 року, укладеному між ОСОБА_1 і ТОВ "Петрікор Транс", підписи та рукописні записи тексту виготовлені не ОСОБА_2 . З огляду на те, що договір купівлі-продажу від 05 квітня 2018 року однією із сторін не було підписано, він є неукладеним.
Крім того, для підтвердження обставини неукладеності правочину ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом. Водночас суди попередніх інстанцій безпідставно відмовили у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у цій справі до розгляду справи № 201/4096/21. Разом з цим, рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 12 січня 2022 року у справі № 201/4096/21 за позовом відповідача скасовано рішення від 05 квітня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 40516986, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г. О., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 12307373101, про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на єдиний майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 . У мотивувальній частині зазначеного рішення встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу на АДРЕСА_1 від 05 квітня 2018 року продавець, а саме директор ТОВ "Петрікор Транс" ОСОБА_2, не виявляла своєї волі на вчинення правочину, оскільки не підписувала цього договору, правочин є таким, що не вчинений (не відбувся), права та обов`язки за правочином сторони не набули, а правовідносини за ним - не виникли. Таким чином, відповідач ніякого майна, про яке йдеться у позові міської ради не набув та не зберіг.
Суди не врахували, що згідно з висновком експерта від 02 вересня 2021 року № 29/21 площа земельних ділянок в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:65:001:0006 та під фактично наявними будівлями і спорудами на АДРЕСА_1, зазначеними у договорі купівлі-продажу від 05 квітня 2018 року, необхідна для обслуговування її конструктивних елементів становить 0,8469 га. Крім того, у цьому висновку вказано, що на території є низка об`єктів які не вказані у договорі від 05 квітня 2018 року і належать сторонній особі. Разом з цим суди не з`ясували власника (власників) інших об`єктів нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці.
Також суди не звернули уваги на наявність судових рішень, а саме: про накладення арешту та передання активів, на які у кримінальному провадженні накладено арешт та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, -єдиний майновий комплекс на АДРЕСА_1 ; про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Аква-Стандарт Захід", проведеного 02 березня 2018 року, оформленого протоколом № 1 про проведення аукціону з продажу майна боржника ТОВ "Аква-Стандарт Захід" від 02 березня 2018 року. Вказані судові рішення додатково підтверджують той факт, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої права власника майна та використовувати його.
Скарга також містить доводи про те, що при складенні розрахунку Чернівецька міська рада не провела відповідного обстеження з метою визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, яка фактично використовувалась. Більше того, всупереч закону розрахунок складено Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а не комісією.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 червня 2022 року справа № 726/566/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що з 05 квітня 2018 року ОСОБА_1 був власником єдиного майнового комплексу, який складається з лабораторного корпусу загальною площею 1 030,9 кв. м, головного корпусу загальною площею 3 825,1 кв. м, складу інвентаря загальною площею 488,1 кв. м, котельні загальною площею 345,7 кв. м, пожежного резервуара загальною площею 35,0 кв. м, вбиральні, пожежного резервуара, автозаправочної станції, каналізаційної станції, складу склотари, складу матеріалу, складу солі та огорожі залізобетонної. Єдиний майновий комплекс розташований на АДРЕСА_1 .
Право власності на зазначене майно виникло на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2018 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 березня 2021 року № 246824297.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 03 червня 2020 року № НВ-7305546122020 вказане майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136900:65:001:0006, яка є сформованою.
13 грудня 2018 року Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надіслав ОСОБА_1 лист з пропозицією звернутись протягом 1 місяця із заявою до ЦНАП щодо надання в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
30 вересня 2020 року Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надіслав ОСОБА_1 лист з пропозицією сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю за період з 05 квітня 2018 року до 28 вересня 2020 рік у сумі 1 683 245,37 грн.
Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03 червня 2020 року № 448 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,9602 га на АДРЕСА_1 становить 23 369 299,00 грн.
З ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року та від 23 березня 2021 року у справі 904/7044/15 відомо, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2015 року ТОВ "Аква-Стандарт Захід" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гольчановського Г. С. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 13 липня 2007 року № 05/33/2007-КЛТ, укладеним між АТ "Дельта Банк" і ТОВ "Аква-Стандарт Захід", крім інших, також був укладений договір іпотеки від 13 липня 2007 року № 05/33/1/2007-КЛТ. Предмет іпотеки - комплекс (загальна площа 5 724,8 кв. м) на АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - лабораторний корпус, цегла, загальною площею 3 825,1 кв. м; літ. В - склад інвентаря, цегла, загальною площею 488,1 кв. м; літ. Г - котельня, цегла, загальною площею 345,7 кв. м; літ. Д - пожежний резервуар, цегла, загальною площею 35,0 кв. м; літ. Ж - вбиральня, цегла; літ. К - пожежний резервуар, літ. Л -автозаправочна станція, цегла; літ. М - каналізаційна станція, цегла; літ. Н - склад склотари, метал; літ. О - склад матеріалу, метал; літ. П - склад солі, цегла; літ 1 - огорожа, залізо/бетон. Заставна вартість майна складає 17 732 836,00 грн.
02 березня 2018 року організатор аукціону - Товарна біржа "Криворізька" провів другий повторний аукціон з продажу заставного майна боржника. Початкова вартість продажу - 13 803 704,32 грн, вартість реалізації - 1 021 474,12 грн. Переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Істейт" (далі - ТОВ "Кей Істейт"), яке в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2018 року відчужило зазначене нерухоме майно ТОВ "Петрікор Транс".
За результатами аукціону його організатор, ліквідатор та переможець аукціону підписали відповідний протокол № 1 та акт про передання права власності на нерухоме майно від 02 березня 2018 року.
У свою чергу, ТОВ "Петрікор Транс" на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2018 року продало нерухоме майно ОСОБА_1
АТ "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою від 21 березня 2018 року № 23.1/1085 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Аква-Стандарт Захід", проведеного 02 березня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2019 року у справі № 904/7044/15 цю заяву задоволено. Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ "Аква-Стандарт Захід", проведеного 02 березня 2018 року, оформленого протоколом № 1 від 02 березня 2018 року.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2019 року у справі № 904/7044/15 залишено без змін.
Крім того, за результатами розгляду зазначеної справи ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року, ухвалою цього ж суду від 23 березня 2021 року про виправлення описки витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ "Аква-Стандарт Захід" нерухоме майно - комплекс на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 як власник єдиного майнового комплексу з 05 квітня 2018 року (дата укладення договору купівлі-продажу) до 15 березня 2021 року (дата, що передувала винесенню ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року про витребування майна з незаконного володіння) не уклав договору оренди землі, права на землю не оформив, користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів для обслуговування нерухомого майна, оплату за користування цією земельною ділянкою не здійснював. Унаслідок цього згідно з розрахунком від 15 березня 2021 року, затвердженим директором Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з 05 квітня 2018 року до 15 березня 2021 року загальна сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю становить 2 005 440,41 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.