Постанова
Іменем України
19 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 755/13126/19
провадження № 61-19185св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудсервіс 2006" (далі - ТОВ "Технобудсервіс 2006") про визнання порушених конституційних та трудових прав, скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивував тим, що 14 травня 2019 року його прийнято на роботу до ТОВ "Технобудсервіс 2006" юристом. 05 червня 2019 року сплачено заробітну плату за травень 2019 року у розмірі 1 203,84 грн, що значно менше ніж йому було повідомлено на співбесіді. Вказував, що згодом на адресу генерального директора направляв доповідні про неналежне дотримання санітарних норм та порушення прав робітника.
Позивач стверджував, що з боку роботодавця також вчинені порушення трудового законодавства, а саме: позбавлено його доступу до оргтехніки, до мережі "Інтернет", до корпоративної мережі, налаштовано колектив проти нього. Крім того, у приміщенні офісу не дотримано температурного режиму.
24 червня 2019 року позивач подав заяву про звільнення на підставі
пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Проте 04 липня 2019 року отримав відповідь, з якої дізнався, що генеральний директор ТОВ "Технобудсервіс 2006" не дотримався
вимог трудового законодавства та відмовив йому у звільненні за
статтею 36 КЗпП України. Стверджував, що 18 липня 2019 року відповідач видав наказ про припинення трудового договору з ним за прогули без поважних причин. Позивач вказував, що суд повинен встановити правдивість даних документів.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просив: визнати порушення
ТОВ "Технобудсервіс 2006" його конституційних прав та вимог трудового законодавства України; скасувати наказ № 23/1807-19 про припинення
з ним трудового договору за прогули без поважних причин відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України та поновити його на посаді; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов`язати
ТОВ "Технобудсервіс 2006" негайно виплатити один розмір заробітної плати у розмірі 9 000 грн після сплати податків та обов`язкових відрахувань.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня
2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня
2020 року заяву ТОВ "Технобудсервіс 2006" про розподіл судових витрат
у цивільній справі задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Технобудсервіс 2006" понесені судові витрати у розмірі 24 000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року,
з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування наказу скасовано та ухвалено в цій частині позову нове судове рішення про їх задоволення.
Визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ "Технобудсервіс 2006"
від 18 липня 2019 року № 23/1807-19 про припинення трудового договору з ОСОБА_2 згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ТОВ "Технобудсервіс 2006" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 305,20 грн та на користь держави - 2 296,80 грн.
Постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 травня 2020 року в частині вирішення позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення
У липні 2021 року ТОВ "Технобудсервіс 2006" звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь
з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
Заява мотивована тим, що судом апеляційної інстанції в постанові
від 08 липня 2021 року не вирішено питання про компенсацію відповідачеві судових витрат. Представник відповідача вказує на те, що нею до суду апеляційної інстанції надавалися документи, що підтверджують витрати, понесені ТОВ "Технобудсервіс 2006" на професійну правничу допомогу
в суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 83 000 грн.
На підставі викладеного ТОВ "Технобудсервіс 2006" просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу
у розмірі 83 000 грн.
Короткий зміст додаткової постанови апеляційного суду і мотиви її прийняття
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року заяву ТОВ "Технобудсервіс 2006" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Технобудсервіс 2006" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Додаткова постанова мотивована тим, що під час вирішення спору
по суті питання про компенсацію понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачеві за рахунок позивача не було вирішено, хоча відповідні вимоги були заявлені та надані докази на їх підтвердження. Позивач висловив свою незгоду щодо стягнення зазначених витрат, зокрема з визначеним відповідачем розміром.
Заява ТОВ "Технобудсервіс 2006" про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу
є частково обґрунтованою, тому наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій, колегія суддів апеляційного суду вважала, що зазначений представником відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, тому дійшла висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат з 83 000 грн до 20 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29 листопада 2021 року ОСОБА_2 надіслав через систему "Електронний суд" до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року.
У касаційній скарзі позивач просить суд касаційної інстанції скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада
2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 15 листопада 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 10 січня 2021 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог указаної вище ухвали ОСОБА_2, у встановлений судом строк, надіслав матеріали на усунення недоліків, проте не виконав належним чином вимог ухвали Верховного Суду від 07 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року продовжено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року, до 31 січня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання вимог указаної вище ухвали ОСОБА_2, у встановлений судом строк, надіслав матеріали на усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої
статті 389 ЦПК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17.
Апеляційний суд залишив поза увагою, що судові витрати відповідачем були сплачені на користь адвокатського об`єднання як юридичної особи, а не на користь адвоката. Представляти інтереси сторони може лише адвокат, а не адвокатське об`єднання або адвокатське бюро тощо. Адвокат
Побережна М. О. не подала до суду належних та допустимих доказів про її безпосередньо витрачений час на виконання відповідних робіт. Адвокатське бюро "Раков і партнери" (далі - АБ "Раков і партнери")
не уповноважували Побережну М. О. на представництво інтересів
ТОВ "Технобудсервіс 2006". Отже, адвокат Побережна М. О. діяла незаконно, без належних повноважень.
Позиції інших учасників
ТОВ "Технобудсервіс 2006" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваної додаткової постанови апеляційного суду. У зв`язку з цим просило суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Вказувало, що повноваження його представника та понесені ним витрати на правову допомогу підтверджені зібраними у справі доказами, яким судом апеляційної інстанції надана належна правова оцінка. Відповідач став стороною у безпідставному позові ОСОБА_2 і у зв`язку з чим поніс витрати на правничу допомогу, тому ці витрати необхідно покласти на позивача.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що за результатом вирішення спору по суті заявлених вимог відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до
ТОВ "Технобудсервіс 2006" про визнання порушених конституційних та трудових прав, скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити дії.
ТОВ "Технобудсервіс 2006" звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь
з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Технобудсервіс 2006" у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в суді касаційної інстанції та при новому апеляційному перегляді справи було надано:
- ордер № 021797, виданий 24 липня 2020 року адвокатом Побережною М. О. як адвокатом АБ "Раков і партнери" на представництво інтересів
ТОВ "Технобудсервіс 2006" у Київському апеляційному суді;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000177, видане Побережній М. О. 24 грудня 2018 року;
- копію витягу з договору про надання юридичних (адвокатських) послуг
від 03 квітня 2017 року, укладеного між АБ "Раков і партнери" та
ТОВ "Технобудсервіс 2006";
- копію додаткової угоди № 3 до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 03 квітня 2017 року, укладеної між АБ "Раков
і партнери" і ТОВ "Технобудсервіс 2006" 23 липня 2020 року, за умовами якої передбачено здійснення представництва ТОВ "Технобудсервіс 2006"
у Київському апеляційному суду у справі № 755/13126/19 за позовом ОСОБА_1 та визначена загальна вартість цих послуг у розмірі
35 000 грн;
- копію наказів АБ "Раков і партнери" від 20 липня 2020 року № 19-К про надання відпустки, зокрема, Поберержній М. О., від 24 липня 2020 року
№ 20-К про встановлення адвокату Побережній М. О. роботи у вихідні,
від 24 липня 2020 року № 21-К про відкликання адвоката Побережної М. О. 27 липня 2020 року з відпустки;
- копію платіжного доручення АТ "Державний ощадний банк України"
від 24 липня 2020 року № 5492 про здійснення ТОВ "Технобудсервіс 2006" оплати послуг АБ "Раков і партнери" у розмірі 35 000 грн;
- копію додаткової угоди № 4 до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 03 квітня 2017 року, укладеної між АБ "Раков
і партнери" і ТОВ "Технобудсервіс 2006" 14 січня 2021 року, за умовами якої передбачено здійснення представництва ТОВ "Технобудсервіс 2006"
в Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду у справі
№ 755/13126/19 за позовом ОСОБА_1 та визначена загальна вартість цих послуг у розмірі 35 000 грн;
- ордер № 022958, виданий 14 січня 2021 року адвокатом Побережною М. О. як адвокатом АБ "Раков і партнери" на представництво інтересів
ТОВ "Технобудсервіс 2006" у Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду;
- витяг з Єдиного реєстру адвокатів з даними адвоката Побережної М. О., зокрема, свідоцтво від 24 грудня 2018 року № 000177, форма адвокатської діяльності - АБ "Раков і партнери";
- копію акта приймання-передачі послуг № 1 за додатковою угодою № 4 до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 03 квітня
2017 року, де визначена загальна вартість робіт в розмірі 28 000 грн. Зміст наданих послуг визначений сторонами: ознайомлення з матеріалами касаційної скарги - 2 год.; моніторинг та аналіз чинного законодавства -
2 год.; аналіз практики суду касаційної інстанції - 3 год.; визначення правової позиції для надання відзиву - 3 год.; підготовка відзиву на касаційну скаргу - 5 год.; підготовка та направлення відзиву касатору -
0,5 год.;
- копію платіжного доручення АТ "Державний ощадний банк України"
від 18 січня 2021 року № 1241 про здійснення ТОВ "Технобудсервіс 2006" оплати послуг АБ "Раков і партнери" у розмірі 28 000 грн;
- ордер № 022904, виданий 08 червня 2021 року адвокатом
Побережною М. О. як адвокатом АБ "Раков і партнери" на представництво інтересів ТОВ "Технобудсервіс 2006" у Київському апеляційному суді;
- копія додаткової угоди № 5 до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 03 квітня 2017 року, укладеної між АБ "Раков
і партнери" і ТОВ "Технобудсервіс 2006" 08 червня 2021 року, за умовами якої передбачено здійснення представництва ТОВ "Технобудсервіс 2006"
у Київському апеляційному суду у справі № 755/13126/19 за позовом ОСОБА_1 та визначена загальна вартість цих послуг у розмірі
20 000 грн;
- копія акта приймання-передачі послуг № 1 за додатковою угодою № 5 до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг від 03 квітня
2017 року, де визначена загальна вартість робіт в розмірі 20 000 грн. Зміст наданих послуг визначений сторонами: ознайомлення з матеріалами
справи - 3 год.; опрацювання постанови Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 755/13126/19 - 2 год.; моніторинг та аналіз чинного законодавства - 2 год.; визначення правової позиції з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 755/13126/19 - 5 год.; направлення на адресу суду додаткових пояснень та їх направлення позивачу - 1 год.;
- копія платіжного доручення АТ "Державний ощадний банк України"
від 08 червня 2021 року № 2190 про здійснення ТОВ "Технобудсервіс 2006" оплати послуг АБ "Раков і партнери" у розмірі 20 000 грн.
У заяві від 23 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 висловив свою незгоду щодо ухвалення додаткового судового рішення.
Апеляційний суд встановив, що адвокат Побережна М. О. представляла інтереси ТОВ "Технобудсервіс 2006" на всіх стадіях розгляду справи. При першому апеляційному перегляді справи у договорі визначено 10 000 грн як оплата за терміновість, при цьому види інших робіт на суму 25 000 грн не визначені. З опису робіт наданих на стадії розгляду справи касаційним судом на відзив на касаційну скаргу визначено 5 год. і ще 10 год. на підготовчі дії при підготовці цього відзиву. При новому апеляційному перегляді справи на опрацювання постанови Верховного Суду визначено
2 год. і ще 5 год. на визначення правової позиції з урахуванням цієї постанови.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені
в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.