Постанова
Іменем України
18 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 522/5351/20
провадження № 61-5103св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - виконавчий комітет Южненської міської ради Одеської області,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оріон",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2020 року в складі судді Чернявської Л. М., додаткове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 грудня 2020 року в складі судді
Чернявської Л. М. та постанови Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оріон" (далі - ТОВ "ФК "Оріон"), про визнання противоправним та скасування рішення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 26 березня 2008 року між ним та відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі -
ВАТ "Кредитпромбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк"), укладено кредитний договір на суму 404 000 грн з метою придбання квартири
АДРЕСА_1 та договір іпотеки, предметом якого і є вказана квартира. У 2013 році між ПАТ "Кредитпромбанк"
і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), а у подальшому (08 серпня 2019 року) між ПАТ "Дельта Банк"
і ТОВ "ФК "Оріон" були укладені відповідні договори, згідно з якими останнє набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним та іпотечним договорами.
Позивач вказує, що він з порушенням вимог закону був позбавлений можливості доступу до квартири
АДРЕСА_1, оскільки відбулося безпідставне припинення його права власності внаслідок проведення незаконної реєстрації цього права на спірну квартиру за ТОВ "ФК "Оріон", зокрема, без відома та без згоди дійсного власника, а також на підставі підроблених документів.
Так, ТОВ "ФК "Оріон" звернулось до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну квартиру без додержання вимог щодо повідомлення іпотекодавця щодо наміру на вчинення таких дій та без вимоги про погашення кредитної заборгованості. Оскаржуване рішення від 08 листопада 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте державним реєстратором за відсутності підстав, у протиправний спосіб, з необґрунтованим використанням своїх повноважень.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати противоправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А. В. від 08 листопада 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49600082, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня
2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог. Доводи позивача щодо неотримання вимоги про усунення порушень спростовуються матеріалами справи. Протилежного позивачем не доведено.
Додатковим рішенням Приморського районного суду міста Одеси
від 16 грудня 2020 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь
ТОВ "ФК "Оріон" судові витрати, які складаються з вартості професійної правничої (правової) допомоги, у розмірі 25 000 грн.
Додаткова постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ "ФК "Оріон" просило, зокрема, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути
із ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з вартості професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 25 000 грн, а також надало докази на підтвердження вказаних обставин, тому йому клопотання підлягає задоволенню.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2020 року змінено в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що cпір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що спір виник саме з ТОВ "ФК "Оріон" з приводу порушення ним права власності позивача на квартиру внаслідок дій ТОВ "ФК "Оріон" щодо реєстрації такого права. Оскільки позивач заявив позов до неналежного відповідача - державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А. В., а судом першої інстанції не було врахованого вказаного, тому рішення суду підлягає зміні в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог, а саме - за суб`єктним складом.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 грудня 2020 року змінено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Оріон" судові витрати, які складаються з вартості професійної правничої (правової) допомоги,
у розмірі 10 000 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не спростував співмірність послуг адвоката зі складністю проведеної ним роботи. Разом
з тим, питання про ухвалення додаткового рішення розглянуто без повідомлення позивача та матеріали справи не містять такого підтвердження. Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи (розгляд питання про ухвалення додаткового рішення без повідомлення її учасників), її складності та виконаної адвокатом роботи (підготовка відзиву), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення із
ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Оріон" витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2020 року, додаткове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Приморського районного суду міста Одеси від 03 грудня 2020 року, додаткове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 16 грудня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та відмовити
у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Оріон" про стягнення судових витрат.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2022 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали цивільної справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень
позивач посилається на пункти 1 та 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Вказує на застосування в оскаржуваних судових рішеннях норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 127/16726/17-ц, від 15 січня 2020 року у справі
№ 607/2754/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 199/4062/17,
від 05 лютого 2020 року у справі № 759/20387/18. Крім того, заявник зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази.
Касаційна скарга також мотивована тим, що оскаржувані судові рішення суперечать встановленим у справі № 522/21745/19 обставинам. Висновки судів щодо належного вручення позивачу вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань не підтверджені матеріалами справи. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що позовна вимога про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до державного реєстратора. При цьому державний реєстратор помилково вважав доведеною заборгованість за кредитним договором у розмірі 834 179,31 грн, тому безпідставно визнав за ТОВ "ФК "Оріон" право власності на предмет іпотеки з метою погашення зазначеної заборгованості, оскільки судовим рішенням у справ № 2-282/10, яке набрало законної сили, стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 401 142,47 грн.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь ТОВ "ФК "Оріон" витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Позиції інших учасників
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого
є ПАТ "Кредитпромбанк", та ОСОБА_1 26 березня 2008 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого останньому відкрито невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті України в межах загальної суми 404 000 грн, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути наданий кредит не пізніше 25 березня 2033 року (включно).
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються, зокрема, на купівлю квартири
АДРЕСА_1 .
Кредитні зобов`язання були забезпечені договором іпотеки, укладеним
26 березня 2008 року між ВАТ "Кредитпромбанк" і ОСОБА_1, предметом якого є квартира
АДРЕСА_1 .
Пунктами 4.2, 4.3 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору, або умов іпотечного договору. При настанні випадків, передбачених п. 4.2 іпотечного договору, іпотекодержатель за 30 календарних днів попереджає іпотекодавця про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом цього строку зобов`язання, забезпечені іпотекою не будуть виконані, іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги у спосіб передбачений договором. Перебіг тридцятиденного строку починається
з наступного дня, після календарної дати відправлення іпотекодержателем повідомлення про свій намір укласти договір купівлі-продажу майна, за місцезнаходженням іпотекодавця зазначеним у договорі.
У 2013 році між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" уклали договори про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 26 березня 2008 року та договором іпотеки від 26 березня 2008 року.
ПАТ "Дельта Банк" і ТОВ "ФК "Оріон" 08 серпня 2019 року уклали договори купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов яких останнє набуло прав кредитора та іпотекодержателя щодо ОСОБА_1 за кредитним договором та договором іпотеки.
Суди встановили, що 01 жовтня 2019 року ТОВ "ФК "Оріон" як новий кредитор направив ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень кредитного договору, повернення грошових коштів (сплату заборгованості за тілом кредиту), сплату заборгованості за процентами, комісією та оплату штрафів у тридцятиденний строк з дня вручення цієї вимоги. За змістом зазначеної вимоги ТОВ "ФК "Оріон" вказувало, що станом на 08 серпня
2019 року заборгованість за тілом кредиту та процентами складає - 679 951,34 грн, пеня - 129 987,97 грн, штраф - 24 240 грн., а загалом - 834 179,31 грн. Крім того, ТОВ "ФК "Оріон" попередило ОСОБА_1 про те, що воно вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, в порядку встановленому статтями 36, 37, 38 Закону України "Про іпотеку",
з можливістю набуття товариством у власність квартири як предмету іпотеки.
У наявному у справі рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення акціонерного товариства "Укрпошта" за
№ 6500139484309 вказані відомості про її вручення ОСОБА_1
02 жовтня 2019 року.
У подальшому ТОВ "ФК "Оріон" прийняло рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження шляхом набуття права власності відповідно до
статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та провело державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 188140164 від 08 листопада 2019 року.
Суди також встановили, що ТОВ "ФК "Оріон" звернулося до суду із заявою, в якій просило стягнути на його користь із ОСОБА_1 судові витрати (витрати на правову допомогу) у розмірі 25 000 грн.
На підтвердження доводів щодо наявності підстав для стягнення витрат на правову допомогу та їх розміру ТОВ "ФК "Оріон" подало до суду першої інстанції договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 11, укладений між ТОВ "ФК "Оріон" і адвокатським об`єднанням "СІ.ЕЛ.ЕС.", додаткову угоду № 6 до договору № 11, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, акт
приймання-передачі наданої об`єднанням в особі керуючого партнера - адвоката Байдеріна О. А., професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ "ФК "Оріон".
Апеляційний суд встановив, що питання про ухвалення місцевим судом додаткового рішення розглянуто без повідомлення позивача.
В апеляційній скарзі позивач заперечував щодо права третьої особи на стягнення витрат на правову допомогу, а також не погоджувався з її розміром.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені
в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як вбачається із касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій, визначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржуються на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України вказано, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на
підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних
судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша
статті 13 ЦПК України).
Позивач заявив вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області Голубенко А. В.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з абзацом четвертим частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.
Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке
є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Позивач заявив вимогу про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності до державного реєстратора.
Суд першої інстанції вважав, що позов у цій справі заявлено за
належного складу учасників судового процесу. Натомість, третя особа -
ТОВ "ФК "Оріон", за яким було зареєстровано право власності на спірну квартиру, вважає, що належним відповідачем у цій справі має бути саме особа, за якою зареєстровано право власності на предмет іпотеки, оскільки її права порушуються скасуванням рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру. Апеляційний суд погодився з доводами товариства.
Згідно з частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктами 2, 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог.