Постанова
Іменем України
22 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 350/679/20
провадження № 61-21128св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Дубівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року у складі судді Пулика М. В. та постанову Івано-Франківського районного суду від 23 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до ОСОБА_2, третя особа - Цінівська сільська рада Рожнятівського району Івано-Франківської області, про встановлення земельного сервітуту, посилаючись на те, що вона є власником домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0849 га, кадастровий номер 2624886201:01:002:0120, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Для того, щоб потрапити на територію свого домоволодіння їй та членам її сім`ї необхідно здійснити прохід або проїзд через суміжну земельну ділянку по АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_2, оскільки інших проходів та проїздів не існує. Незважаючи на те, що при вирішенні питання про затвердження проекту землеустрою Цінівська сільська рада у своєму рішенні вказала відповідачу на необхідність надати їй земельний сервітут, ОСОБА_2 не бажає укладати з нею договір сервітуту. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила встановити їй та членам її сім`ї безстроковий безкоштовний сервітут на частину належної відповідачу земельної ділянки площею 0,0186 га для проходу та проїзду автомобільним транспортом до земельної ділянки і житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2021 року замінено третю особу - Цінівську сільську раду Рожнятівського району Івано-Франківської області на її правонаступника - Дубівську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області.
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року позов задоволено. Встановлено для ОСОБА_1 та членів її сім`ї постійний, безоплатний земельний сервітут через частину земельної ділянки площею 0,0186 га, кадастровий номер 2624886201:01:002:0140, яка належить ОСОБА_2, для проходу та проїзду автомобільним транспортом до земельної ділянки, кадастровий номер 2624886201:01:002:012, та житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем доведено неможливість забезпечення проходу (проїзду) до належного їй домоволодіння та земельної ділянки, окрім як у спосіб обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача. ОСОБА_1 разом з членами своєї сім`ї користувалися таким проходом протягом тривалого часу, що підтверджується матеріалами справи. При цьому питання встановлення сервітуту в добровільному порядку суміжними землевласниками не було вирішено.
Постановою Івано-Франківського районного суду від 23 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Посилання відповідача на те, що земельний сервітут можна встановити на земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою позивача та належить її матері, або через земельну ділянку ОСОБА_3, нічим не підтверджені і повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та оглянутими фотоматеріалами, з яких вбачається відсутність будь-якого іншого шляху сполучення земельної ділянки позивача із сільською дорогою.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи.
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2021 року та постанову Івано-Франківського районного суду від 23 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник вказав, що суди не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 607/12777/17 (провадження № 61-45979св18), від 26 березня 2020 року у справі № 383/153/17 (провадження № 61-8003св18), від 18 січня 2021 року у справі № 372/1567/17 (провадження № 61-9772св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 686/18456/18 (провадження № 61-18819св20). В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до нього з пропозицією встановити земельний сервітут. ОСОБА_1 не довела, що задоволення її потреб неможливо здійснити іншим способом, крім обтяженням сервітутом належної йому земельної ділянки. Сам по собі висновок експерта для суду не може бути визначальним.
03 травня 2022 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заявила клопотання, в якому просила поновити їй строк для подання відзиву. Однак, враховуючи, що ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду про відкриття касаційного провадження від 07 квітня 2022 року з доданою до неї касаційною скаргою ОСОБА_1 отримала 26 квітня 2022 року, що підтверджується конвертом Верховного Суду за ідентифікатором поштового відділення 0306308288740, а відзив на касаційну скаргу подано 03 травня 2022 року, тобто з дотриманням розумного строку, відсутні підстави для розгляду вказаного клопотання.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області.
25 квітня 2022 року справа №350/679/20 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 20 червня 2022 року у зв`язку з обранням судді Ткачука О. С. до Великої Палати Верховного Суду призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2022 року справу № 361/3446/21 передано судді-доповідачу Стрільчуку В. А., судді, які входять до складу колегії: Ігнатенко В. М., Карпенко С. О.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодіння та земельна ділянка площею 0,0849 га, кадастровий номер 2624886201:01:002:0120, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене нерухоме майно позивач отримала в дар від своєї матері ОСОБА_4, про що свідчать нотаріально посвідчені договори дарування від 01 грудня 2017 року.
ОСОБА_2 (сусід позивача) є власником домоволодіння та земельної ділянки площею 0,126 га, кадастровий номер 2624886201:01:002:0140, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться у вищеназваному населеному пункті по АДРЕСА_2 .
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася, зокрема на те, що протягом багатьох років вона та члени її сім`ї безперешкодно потрапляли до свого житлового будинку через територію належного ОСОБА_2 домоволодіння. Проте, провівши у 2018 році приватизацію землі, відповідач заборонив їм користуватися проходом через власну земельну ділянку. Тому в неї виникла необхідність у встановленні земельного сервітуту.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що будь-якого визначеного в законний спосіб заїзду через його земельну ділянку до житлового будинку позивача не існує, хоча дійсно ОСОБА_1 та члени її сім`ї завжди ходили до свого домоволодіння через його ділянку.
Таким чином, між сторонами існує спір з приводу того, що для проходу та проїзду до житлового будинку ОСОБА_1 має намір використовувати частину земельної ділянки, яка належить відповідачу, з чим останній не згідний, вважаючи, що такі дії позивача порушують його права та інтереси як власника земельної ділянки.
Судами також встановлено, що рішенням Цінівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 17 листопада 2017 року № 80-11/2017 ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,1281 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 в межах населеного пункту села Цінева.
В пункті 1.1.2 згаданого рішення зазначено, що через вказану земельну ділянку (по АДРЕСА_2 ) здійснюється заїзд до приватизованої суміжної земельної ділянки (по АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 . Після передачі у приватну власність та після реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 рекомендується виготовити документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут на постійний проїзд та прохід до її домоволодіння, а також укласти та зареєструвати в Державному реєстрі нерухомого майна договір земельного сервітуту на постійний проїзд та прохід через земельну ділянку ОСОБА_2 до домоволодіння ОСОБА_4 .
Рішенням Цінівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 23 серпня 2018 року № 111-14/2018 затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність ділянку площею 0,1260 га, кадастровий номер 2624886201:01:002:0140, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 в межах населеного пункту села Цінева (пункти 2.1.1, 2.1.2). Також вирішено врахувати пункт 1.1.2 вищезгаданого рішення цієї ж сільської ради від 17 листопада 2017 року № 80-11/2017, в якому йдеться про необхідність оформити ОСОБА_4 правовстановлюючі документи на встановлення сервітуту згідно з чинним законодавством України (пункт 2.1.3).
Отже, Цінівська сільська рада передала ОСОБА_2 у власність земельну ділянку по АДРЕСА_2 з умовою, що між ним та власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 буде укладено договір земельного сервітуту на постійний проїзд та прохід через земельну ділянку відповідача до сусіднього домоволодіння.
12 травня 2020 року Рожнятівським відділенням поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області було зареєстровано заяву ОСОБА_1 з приводу вчинення їй відповідачем перешкод у проїзді до домоволодіння, за результатами розгляду якої позивачу рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
У висновку експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21 травня 2020 року № 1901/20-28/1212-1214/21-28, складеному на виконання ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2020 рокупро призначення судової земельно-технічної експертизи, зазначено, що встановити постійний, безоплатний земельний сервітут через земельну ділянку з кадастровим номером 2624886201:01:002:0140, яка розташована по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2, для проходу та проїзду автомобільним транспортом до житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 2624886201:01:002:0120, які розташовані по АДРЕСА_1 та належаь ОСОБА_1, можливо за умови відсутності можливості задоволення потреби в інший спосіб, тобто відсутності інших варіантів проходу та проїзду автомобільним транспортом до належної ОСОБА_1 земельної ділянки.