ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/13973/21
адміністративне провадження № К/990/3164/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліком" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2021 (у складі судді Добрівської Н. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 (у складі колегії суддів: Безименної Н. В. (суддя-доповідач), Бєлової Л. В., Кучми А. Ю.) у справі №640/13973/21 за позовом Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Еліком" до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України, Державної служби геології та надр України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
20.05.2021 Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліком" (далі - позивач, СП ТОВ "Еліком") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (далі - відповідач-1, ДКЗ), Державної служби геології та надр України (далі - відповідач-2, Держгеонадра), в якому просило:
- визнати бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2 щодо невжиття дій зі скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр № 3964 від 13.06.2017 протиправною;
- зобов`язати ДКЗ скасувати Протокол № 3964 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 13.06.2017 про розгляд матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища вапняків як окремого об`єкту надрокористування в Апостолівському районі Дніпропетровської області, поданих на розгляд Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферромет1". Державний реєстраційний номер У-17-305/1;
- зобов`язати Держгеонадра скасувати рішення щодо введення в дію Протоколу № 3964 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 13.06.2017 про розгляд матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища вапняків як окремого об`єкту надрокористування в Апостолівському районі Дніпропетровської області, поданих на розгляд товариством з обмеженою відповідальністю "Ферромет1". Державний реєстраційний номер У-17-305/1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2021 позовну заяву СП ТОВ "Еліком" залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що предметом розгляду у цій справі є правомірність Протоколу № 3964 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 13.06.2017 і рішення щодо введення в дію Протоколу № 3964, що оформлене протоколом засідання Робочої групи з розгляду протоколів Держгеонадр від 31.10.2019 № 153, в той час, як з цим позовом СП ТОВ "Еліком" звернувся до суду 20.05.2021, внаслідок чого позивачу необхідно надати пояснення про те, коли йому стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів, з доказами на обґрунтування викладених пояснень, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого абз. 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано письмові пояснення, у яких зазначив, що останнім днем строку звернення до суду із цим позовом є 01.06.2021, оскільки листом від 01.12.2020 №1/12 позивач звернувся до Держгеонадра з вимогою винести на розгляд робочої групи питання про скасування протоколу ДКЗ № 3964 від 13.06.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2021, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 позовну заяву, повернуто заявникові відповідно до приписів частини 2 статті 123 КАС України
Ухвалюючи таке рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу про те, що про порушення своїх прав, свобод та інтересів він дізнався саме 01.12.2020 у день складення листа №1/12. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у поясненнях позивача щодо строків звернення до адміністративного суду не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду з позовом із дотриманням строку, встановленого абз. 1 частини 2 статті 122 КАС України, не наведено достатніх доводів щодо існування обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. У підсумку суд першої інстанції дійшов висновку про неповажність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №640/13973/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права. Звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що про порушення своїх прав позивач був обізнаний станом на 2019 рік та на момент звернення до відповідачів із листом від 03.08.2020 №4/08, оскільки у вказаному листі позивач лише припускав, що протоколи ДЗК №3964 та №4945 підлягають скасуванню. Зазначає, що позивачу стало обґрунтовано відомо про порушення його прав, свобод та інтересів у грудні 2020 року, а саме з моменту коли він дізнався, що геологічна інформація, власником якої він є протиправно використовується іншим суб`єктом господарювання у зв`язку із чим ним складений лист від 01.12.2020 №1/12 та згодом направлений відповідачеві-2. На думку скаржника, вказаний лист є чітким та мотивованим, який містить не припущення, а обґрунтовані доводи та підстави щодо порушення прав позивача та, відповідно, і наявності підстав для відповідачів прийняти відповідні рішення та надати відповідь на це звернення. Проте, отримавши лист від 01.12.2020 №1/12, Держгеонадра не вчинило жодних дій щодо розгляду листа та не надало відповіді на нього. Також зазначає, що відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. У зв`язку із наведеним, вважає, що шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом спливає 01.06.2021, оскільки відповідачами не вчинено жодних дій щодо розгляду його листа від 01.12.2020 №1/12.
Відповідачем-1 поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Окрім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.