ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/17098/17
адміністративне провадження № К/9901/66650/18, К/9901/68672/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участі:
представника позивача Шишковської Н.Є,
представника відповідача - Офісу великих платників податків ДФС України, Цісар Г.І.
представника відповідача - ГУ ДФС у м.Києві, Сметанюка Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу №826/17098/17 за адміністративним позовом Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс Інк." до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018 (суддя Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 (головуючий суддя Земляна Г.В., судді: Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.),
ВСТАНОВИВ:
Підприємство з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України, в якому позивач (з урахуванням заяв про зміну та уточнення позовних вимог) просив:
визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, що полягає у неподанні відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23ʼ 165ʼ 880,00грн. на поточний банківський рахунок Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс IНК.";
зобов`язати Головне управління ДФС України у м.Києві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23ʼ 165ʼ 880,00грн. на поточний paхунок Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс IНК." в ПАТ "Сітібанк" п/р НОМЕР_1, МФО 300584;
встановити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для подання Окружному адміністративному суду міста Києва звіту про виконання рішення суду - десять днів з дня набрання чинності судовим рішенням у справі у випадку ухвалення судового рішення на користь Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс ІНК.".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 19.012.2018 відкрито касаційне провадження №К/9901/66650/18 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у справі №826/17098/17.
Ухвалою суду від 16.01.2019 відкрито касаційне провадження №К/9901/68672/18 за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України у цій справі.
Ухвалою від 12.08.2022 касаційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.09.2022.
Ухвалою від 30.08.2022 задоволено клопотання позивача про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у судовому засіданні на підставі положень статті 344 КАС України.
Представники Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві звернулися до суду з клопотаннями про заміну сторони у справі її правонаступником.
Ухвалою без виходу до нарадчої кімнати, з урахуванням положень статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд задовольнив клопотання відповідачів про заміну сторони у справі її правонаступником.
У судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві підтримав доводи і вимоги касаційної скарги, вказав, що станом на момент звернення позивача до податкового органу з заявою, інтегровані картки платника не були передані Головному управлінню від Офісу. Поряд з цим, відповідач не вчиняв бездіяльності щодо неповернення сплачених грошових зобов`язань, оскільки у контролюючого органу були відсутні підстави для дій щодо перевірки правомірності переплати. Крім того, відповідач посилається на акт перевірки від 26.04.2018 згідно якого позивачу зменшено збитки та донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб. Представник відповідача підтвердив, що судом апеляційної інстанції надано оцінку зазначеним доводам. Норм матеріального та/або процесуального права, які є підставною для скасування оскаржуваних судових рішень, представник відповідача не вказав. Разом з тим, зазначив, що станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві платнику повернуто надміру сплачені грошові зобов`язань з податку на прибуток.
З касаційної скарги слідує, що в обґрунтування своїх вимог Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві посилається на неврахування судами суди першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган не відмовляв платнику податків у поверненні надміру сплачених коштів, а лише зазначив, що станом на день звернення у Головного управління була відсутня фактична інформація про наявність або відсутність переплати, оскільки така інформація не надійшла від Офісу, тому Головне управління було позбавлено можливості якимось іншим шляхом виконати заяву платника податків, вжити заходів щодо повернення коштів з об`єктивних підстав. Також, у касаційній скарзі відповідач зазначає про акт перевірки від 26.04.2018, складений за наслідками документальної планової виїзної перевірки позивача за період 01.01.2015 по 31.12.2017, згідно якого Підприємству зменшено збитки на 21ʼ 037ʼ 410грн, донараховано 11897грн. податок на прибуток іноземних юридичних осіб. З урахуванням викладено, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України підтримала доводи і вимоги касаційної скарги, зазначила, що Офісом не було допущено бездіяльності, контролюючий орган запропонував платнику графік повернення коштів. Оскільки згодом позивач змінив статус з великого платника податків, у Офісу не було підстав здійснювати дії щодо позивача. Також, на думку відповідача, позивач передчасно звернувся до суду з позовом, затим що, відповідачу надано 20 днів на підготування та подання висновку про повернення надмірно сплачених коштів. З моменту звернення платника з заявою про повернення переплати та часом його виконання у строк 20 днів, Офіс не мав можливості повернути згадані кошти, оскільки платник змінив місце податкового обліку.
У касаційній скарзі Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України викладає обставини справи, зазначає, що 19.10.2016 позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням зарахувати на банківський рахунок суми переплати. Офіс запропонував позивачу розглянути питання повернення коштів за графіком виплат. Відповідно до графіку, Офіс здійснив повернення сум переплат протягом грудня 2016 року - червня 2017 року. Як вважає відповідач, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що Офісом жодним листом не відмовлено позивачу у поверненні надміру сплачених коштів. Зокрема, надано відповідь, що дане питання знаходиться на розгляді, а також рекомендовано розглянути питання щодо можливості зарахування зазначених сум переплат в рахунок майбутніх платежів. Таким чином, Офіс не допустив бездіяльність. Крім того, відповідач зауважує, що позивач 15.12.2017 звернувся до Офісу з заявою про повернення переплати з податку на прибуток, при цьому, позов про визнання бездіяльності протиправною подано до суду 20.12.2017, відтак, платник не надав відповідачу час підготувати висновок. Вказана обставина судами попередніх інстанцій проігнорована. Поряд з цим, необхідно врахувати, що позивач з 01.01.2018 перебуває на обліку у Головному управлінні Державної фіскальної служби у м.Києві, Офіс не здійснює за платником податковий контроль. На думку Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, викладені у касаційній скарзі доводи дають підстави для висновку про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи, їх недоведеність, невідповідність висновків судів обставинам справи, помилкове застосування судами норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що у свою чергу є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Норм матеріального та/або процесуального права, які є підставною для скасування оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі відповідачем не зазначено. На підставі викладеного, Офіс великих платників податків
Представник позивача проти доводів та вимог касаційних скарг заперечила, також зазначила, що на виконання статті 43 Податкового кодексу України платник звернувся до податкового органу про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, податковий борг у платника відсутній. Представник позивача зауважує, що Підприємство звернулося з заявою 19.10.2016, а не 15.12.2017, як стверджує Офіс. Податковий орган переплату підтверджував та частково повернув відповідну суму. Втім, надалі вчиняв бездіяльність щодо повернення решти надмірно сплачених коштів, що зумовило звернення платника до суду з позовом. Представник позивача відзначає, що доводи касаційних скарг не підтверджують порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зазначені у касаційних скаргах обґрунтування перевірені судами, їм надана оцінка. Представник позивача підтвердила, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві повернуто Підприємству надміру сплачені суми грошових зобов`язань з податку на прибуток.
У відзивах на касаційні скарги Підприємство вказує, що відповідачі не зазначають жодного аргументу, що може підтвердити порушення судами попередніх інстанцій норми матеріального і процесуального права, що свідчить про відсутність об`єктивних підстав для скасування оскаржуваних судових рішень. Як вважає позивач, під час судового розгляду справи відповідачі не обґрунтували та не довели належними та допустимими доказами неможливість підготування та подання Висновку до органу казначейства. Враховуючи викладене, позивач просить залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Орган казначейства подав до суду відзив на касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, де зазначає, що Висновок про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток до Казначейства не надходив, відповідно не було правових підстав для їх повернення, також просить врахувати відзив при розгляді справи.
У судовому засіданні за участі представників сторін, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг відповідачів, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Підприємству "ЛГ Електронікс Україна" у річній звітній податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік поданій до Державної фіскальної служби України 03.03.2014 за результатами господарської діяльності за 2013 рік розраховано та відображено суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств, яка підлягала сплаті щомісячно у 2014 році у сумі 2ʼ 203ʼ 223,00грн.
В період з 01.01.2014 по 28.02.2015 позивачем були сплачені авансові платежі за 2014-2015 на загальну суму 27ʼ 789ʼ 896,00грн.
У звітній річній податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, поданій до Державної фіскальної служби України 02.03.2015, Підприємством "ЛГ Електронікс Україна" відображено збиток у розмірі 327ʼ 248ʼ 470,00грн. та відкориговано у сторону зменшення податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2013 на суму 2ʼ 874ʼ 613,00грн.
Зважаючи на обставини відображення у вказаних деклараціях відповідних сум авансових платежів, сформувалася переплата з податку на прибуток підприємств у сумі 30ʼ 665ʼ 880,00грн.
Матеріали справи свідчать, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України частково повернув позивачу суму переплати з податку на прибуток підприємств у розмірі 3ʼ 000ʼ 000,00грн. протягом періоду 01.09.2015 - 30.11.2015.
19.10.2016 Підприємство "ЛГ Електронікс Україна" звернулося із заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з проханням зарахувати на банківський рахунок суми переплати з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 27ʼ 665ʼ 880,00грн.
У відповідь на заяву позивача, у своєму листі від 01.11.2016, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України запропонував розглянути питання щодо повернення переплати 27ʼ 665ʼ 880,00грн. рівними частинами за прийнятним для позивача графіком.
У листі від 10.11.2016 Підприємство "ЛГ Електронікс Україна" просило Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України зарахувати грошові зобов`язання в сумі 27ʼ 664ʼ 509,00грн. (з урахуванням переплати за періоди до 2014 року) на поточний рахунок позивача, згідно графіку повернення: в період з 01.11.2016 по 28.02.2019 по 1 млн.грн. щомісячно.
Протягом грудня 2016 року по липень 2017 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України було перераховано на користь позивача 4ʼ 500ʼ 000,00грн. за період з 01.11.2016 по 31.03.2017.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з липня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України припинив здійснювати повернення коштів, у зв`язку із чим Підприємство "ЛГ Електронікс Україна", з метою повернення переплати у розмірі 23ʼ 165ʼ 880,00грн., звернулося до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з листом від 15.12.2017.
Однак, станом на грудень 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України не здійснив повернення сум переплати у розмірі 23ʼ 165ʼ 880,00грн. та не виконав обов`язок щодо підготовки і подачі висновку про суми переплати до Головного Управління казначейської служби України у м.Києві, чим порушив права позивача, що і стало підставами для звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України з позовом не погодився, вказав, що жодним листом не відмовлено Підприємству з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна" у поверненні надміру сплачених коштів, та надав відповідь, що питання знаходиться на розгляді. Відтак, неможливо стверджувати, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України допустив бездіяльність.
Поряд з цим, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві з позовом не погодилась, зазначила, що питання перерахування коштів буде розглянуто після отримання інформації від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та проведення контрольно-перевірочних заходів.
У свою чергу, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві з позовом не погодилось, посилаючись на те, що по Підприємству "ЛГ Електронікс Україна" переплата виникла за рахунок декларування до зменшення раніше нарахованих та сплачених податкових зобов`язань, а не за рахунок суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; звертає увагу, що відповідно до акту перевірки від 26.04.2018 зменшено збитки на 21ʼ 037ʼ 410,00грн., донараховано 11897,00грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб.
За наслідками судового розгляду позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, що полягає у неподанні відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23ʼ 165ʼ 880,00грн. на поточний банківський рахунок Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс IНК.".
Зобов`язано Головне управління ДФС України у м.Києві підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 23ʼ 165ʼ 880,00грн. на поточний paхунок Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс IНК." в ПАТ "Сітібанк" п/р НОМЕР_1, МФО 300584.
Встановлено Головному управлінню ДФС у м.Києві строк для подання Окружному адміністративному суду міста Києва звіту про виконання рішення суду - десять днів з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/17098/17, ухваленим на користь Підприємства з іноземною інвестицією "ЛГ Електронікс Україна", що повністю належить Корпорації "ЛГ Електронікс ІНК.".
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, посилався на необґрунтованість дій та бездіяльність, що полягає у неподанні відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток та зобов`язання підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
За змістом підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 Податкового кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до пунктів 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.