ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа №620/6024/20
адміністративне провадження № К/9901/28195/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Стрелець Т.Г., Берназюка Я.О., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Комунальне підприємство "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Преторій -Буд", про визнання протиправним рішення та скасування дозволу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Житняк Л.О. від 22.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кузьмишиної О.М., Кобаля М.І., Костюк Л.О. від 23.06.2021,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі також ТОВ ОСОБА_1., позивачка) звернулася з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також ДАБІ України, відповідач), треті особи: Комунальне підприємство "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Преторій -Буд", у якому просила визнати протиправним рішення відповідача про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 04.06.2020 №ІУ113201561654, виданого Комунальному підприємству "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради з будівництва АГЗП по АДРЕСА_1 в місті Чернігові на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:010:0118 і скасувати його (далі також спірні, оскаржувані рішення та дозвіл).
2. У позовній заяві наводились аргументи про те, що відсутність результатів впливу на довкілля щодо планової діяльності з будівництва АГЗП по АДРЕСА_1 в місті Чернігові і неподання цих результатів замовником будівництва разом із заявою про видачу дозволу на виконання будівельних робіт є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним і скасування виданого відповідачем дозволу. Також звертала увагу на обов`язковість наявності декларації безпеки, яка підлягає обов`язковій експертизі.
3. Крім наведеного наголошувала на невідповідності цільового призначення земельної ділянки намірам забудови та вказувала, що розміщення автозаправних станцій/комплексів здійснюється на землях з цільовим призначенням - землі автомобільного транспорту, тоді як відповідач, під час прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт, не перевірив та не з`ясував відповідність цільового призначення земельної ділянки намірам забудови.
4. Також позивачка зазначала, що оскаржуваний дозвіл видано до завершення проектування детального плану території 2-го мікрорайону "Масани", в межах якого знаходиться земельна ділянка, а розташування автомобільного газозаправного пункту на земельній ділянці не відповідає Генеральному плану міста Чернігова. При цьому наголошувала, що розміщення АГЗП на земельній ділянці не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, державних будівельних норм і санітарних правил, оскільки при розміщенні об`єкта не може бути дотримано 100-метрову санітарно-захисну зону, як це передбачено пунктом 5.33 ДСП 172-96 з урахуванням додатку 4 до цих правил.
5. Позивачка вказувала й на те, що надання спірного дозволу на побудову об`єкту (АГЗП), який має значний (високий) рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, поряд з будинком позивача, без дотримання вимог державних будівельних норм, санітарно-захисних зон, тощо, безпосередньо порушує права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021, у задоволенні позову відмовлено.
7. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що планова діяльність ТОВ "Преторій-Буд" з будівництва та експлуатації АГЗП не відноситься до видів діяльності, визначених у статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", а отже не потребує обов`язкового здійснення оцінки впливу на довкілля
8. Суди попередніх інстанцій також установили, що на об`єкт, який будується, було складено необхідну для нього декларацію безпеки та проведено експертизу, що підтверджується декларацією безпеки об`єкта підвищеної небезпеки автомобільного газозаправного пункту в м. Чернігів Чернігівської обл. по АДРЕСА_1 та експертним висновком декларації безпеки №12.3-15-07-0056.19.
9. У оскаржуваних судових рішеннях також наведено мотиви й про те, що чинне законодавство не встановлює правил, за якими будівництво автомобільних газозаправних пунктів можливо здійснювати лише на землях автомобільного транспорту, як і не вказано про те, що будівництво та експлуатацію автомобільних газозаправних пунктів можуть здійснювати лише підприємства автомобільного транспорту.
10. Судами попередніх інстанцій визнано помилковими посилання позивачки на те, що оскаржуваний у справі дозвіл на виконання будівельних робіт видано до завершення проектування детального плану території 2-го мікрорайону житлового району "Масани", в межах якого знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 74101000000:01:010:0118, який знаходиться на завершальній стадії розроблення.
11. З цього приводу в оскаржуваних судових рішеннях звернуто увагу на те, що оскаржуваний дозвіл видано ДАБІ України 04.06.2020, тоді як рішення органу місцевого самоврядування про затвердження детального плану території 2-го мікрорайону житлового району "Масани", до складу якого входила би вказана вище земельна ділянка не існує. При цьому, суди підкреслювали, що з наявної у матеріалах справи копії листа Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 06.08.2020 №01-08/275 вбачається, що Детальний план території третього мікрорайону житлового району "Масани" затверджено рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20.01.2014 №1, позаяк земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:010:0118 у межі вказаного мікрорайону не входить, що підтверджується листом Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від17.09.2020 №7984/2- 05/2020/вих./Д-6055-1-09, копія якого також знаходиться у матеріалах справи.
12. Окрім цього, суди попередніх інстанцій відзначали, що видані замовнику містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва є чинними, а тому відсутні підстави вважати обставини в цій частині, на які посилається позивачка підтвердженими.
13. Згідно з наведеними у оскаржуваних судових рішеннях мотивами, фактично існуючі мінімальні відстані від навколо існуючих об`єктів до підземного резервуару АГЗП по АДРЕСА_1 є більшими за мінімально допустимі відстані, встановлені ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання", а тому, на думку судів попередніх інстанцій, будівництво АГЗП у даному випадку є таким, що відповідає приписам наведених норм ДБН. При цьому, як вказано судами, об`єктивних даних про те, що на відстані 40 м від земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:010:0118 по АДРЕСА_1 існує лісова ділянка, про яку у своєму позові стверджує позивачка, не надано, а з матеріалів справи вбачається, що на цій земельній ділянці місця з масовим перебуванням людей відсутні і їх створення не передбачається, а наявні на даний час відстані до вже існуючих об`єктів (зупинки громадського транспорту, магазину та житлового будинку) є такими, що встановленим у цьому ДБН мінімально допустимим відстаням повністю відповідають.
14. Оскаржувані судові рішення також містять мотиви й про те, що спірний дозвіл на виконання будівельних робіт не розрахований на багаторазове застосування, а вичерпує свою дію після завершення будівництва. При цьому, такий документ є актом індивідуальної дії, а тому такий акт породжує права й обов`язки тільки тих суб`єктів, яким його адресовано.
15. На думку судів попередніх інстанцій, позивачка у справі не має ані статусу замовника будівництва, ані статусу генерального підрядника чи підрядника об`єкта будівництва, на який видано оскаржуваний дозвіл, а є лише мешканкою будинку АДРЕСА_1, який розташовано у безпосередній близькості до земельної ділянки, на якій розпочато будівництво АГЗП.
16. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржуваний в межах цієї справи дозвіл ДАБІ на виконання будівельних робіт є актом індивідуальної дії, який стосується виключно визначених у ньому суб`єктів, у зв`язку з чим на його підставі у позивачки не виникло жодних прав та обов`язків.
17. У зв`язку з відсутністю, на думку судів попередніх інстанцій, у матеріалах справи доказів про те, що оскаржуване рішення стосується безпосередньо прав позивачки і їх ненаданням у ході розгляду справи, суди відхилили доводи ОСОБА_1 відносно недотримання відповідачем законодавчо встановленої процедури при видачі оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт, а також на порушення її конституційних прав, з огляду на існування потенційної загрози життю і здоров`ю її та інших людей через будівництво на підставі оскаржуваного дозволу об`єкту з класом наслідків СС3.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 27 рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 №24/VII-23 Комунальному підприємству "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради затверджено документацію та надано земельну ділянку площею 0,2400 га (кадастровий номер 7410100000:01:010:0118) в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для розміщення автостоянки з об`єктами інфраструктури та сервісу).
20. Між комунальним підприємством "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Преторій-Буд" 01.03.2018 укладено інвестиційний договір №2018/0118, предметом якого є здійснення практичних інвестицій в об`єкт інвестування, а також виконання подальшої експлуатації створеного в результаті інвестицій об`єкту.
21. Згідно з пунктом 2.1. Інвестиційного договору від 01.03.2018 №2018/0118: "Об`єктом інвестування за цим Договором є: будівництво та обслуговування будівель торгівлі (для розміщення автостоянки з об`єктами інфраструктури та сервісу)".
22. Відповідно до пункту 2.3. Інвестиційного договору від 01.03.2018 №018/0118: "Об`єкт інвестування розміщується в межах земельної ділянки площею 0,2400 грн, яка належить Підприємству на праві постійного користування: кадастровий номер 7410100000:01:010:0118".
23. Підпунктом 1.25. пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 04.04.2018 №154 "Про затвердження та надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок" вирішено затвердити та надати містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки Комунальному підприємству "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради для будівництва АГЗП по АДРЕСА_1
24. Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва від 04.04.2018 №02-01/65 затверджено наказом управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 04.04.2018 №78-М.
25. Цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 7410100000:01:010:0118, 0,2400 га: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для розміщення автостоянки з об`єктами інфраструктури та сервісу), що відповідає Генеральному плану м. Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від 25.12.2003, Тимчасовому Порядку використання м. Чернігова, затвердженому рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.2011.
26. Містобудівними умовами та обмеженнями встановлено необхідність виконання вимог, діючих на час надання містобудівних умов та обмежень, ДБН та нормативно-правових актів, зокрема: ДБН 360-92** "Містобудування Планування і забудова міських і сільських поселень", ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання".
27. Надалі КП "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради подано заяву щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт - "Будівництво АГЗП по АДРЕСА_1".
28. За наслідками розгляду зазначеної заяви Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 04.06.2020 №ІУ113201561654, клас наслідків (відповідальності): значні наслідки (ССЗ) для будівництва АГЗП по АДРЕСА_1 в місті Чернігові на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:01:010:0118.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
29. Як на підстави касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
30. Виклад таких підстав позивачка мотивує тим, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосовано норми права без урахування висновків висловлених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №813/4993/15 та Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/47/17.
31. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Преторій-Буд" наполягає на правильності висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності порушення прав ОСОБА_1 внаслідок прийняття спірного у цій справі рішення та видання оскаржуваного нею дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки такий дозвіл, на переконання третьої особи, є актом індивідуальної дії, який стосується виключно визначених у ньому суб`єктів - замовника будівництва та генерального підрядника (підрядника), тоді як позивачка не має ні статусу замовника будівництва, ні статусу генерального підрядника чи підрядника об`єкта будівництва.
32. Такі обставини, на думку Товариства, є окремою і самостійною підставою для відмови у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову.
33. Наголошується у відзиві й на необґрунтованості посилання позивачки на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №813/4993/15, оскільки правовідносини, які виникли у справі, яка розглядається, та у вищевказаній справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, на переконання Товариства, не є подібними.
34. Товариство з обмеженою відповідальністю "Преторій-Буд" вважає недоречним й посилання позивачки у касаційній скарзі на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №915/47/17, оскільки правовідносини у вказаній справі та у справі, яка розглядається, не є подібними як за складом учасників, так і за підставами та предметом позову.
35. Зокрема, на думку третьої особи, ключовими відмінностями справи №915/47/17 та справи, що розглядається, є те, що відповідно до обставин зазначеної справи відбувалось будівництво одних і тих самих автозаправної станції та газозаправного пункту на земельній ділянці іншого призначення, яка межує безпосередньо з багатоквартирним будинком, з недотриманням встановлених розривів, тоді як у спірному випадку здійснюється будівництво автомобільного газозаправного пункту на земельній ділянці, яка з багатоквартирними будинками не межує, а усі необхідні відстані до навколишніх об`єктів дотримані.
36. Крім того, Товариство звертає увагу, що у вказаних справах органом місцевого самоврядування було розірвано договір оренди землі, укладений із забудовником, та скасовано містобудівні умови та обмеження, позаяк як відповідно до обставин справи, яка розглядається, земельну ділянку в КП "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради з постійного користування ніхто і ніколи не вилучав та наданих йому містобудівних умов та обмежень не скасовував.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
37. Вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях виходили з приписів таких правових норм.
38. Частина перша статті 2 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.
39. Стаття 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
затвердження проектної документації;
виконання підготовчих та будівельних робіт;
проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
40. Стаття 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Замовник має право виконувати будівельні роботи після:
подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
41. Стаття 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються:
копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення);
інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.
Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.
Відомості про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з підстав, визначених пунктами 1 та 2 цієї частини, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Дозвіл на виконання будівельних робіт вважається анульованим з дати внесення відомостей про анулювання такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності.
42. Пункт 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від13.04.2011 №466.
Дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.
Перелік документів, необхідний для отримання дозволу наведено у пункті 28 Порядку, а саме:
витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наявного права власності або землекористування земельною ділянкою (земельними ділянками) (крім випадків, визначених пунктом 7 цього Порядку);
витяг (витяги) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будівель і інженерних споруд, які реконструюються, піддаються капітальному ремонту чи реставрації;
нотаріально завірена згода власника (власників) будівлі (будівель), інженерної споруди на проведення будівельних робіт у разі здійснення не власником будівель і інженерних споруд їх реконструкції, реставрації, капітального ремонту;
частина проектної документації у складі:
для нового будівництва, капітального ремонту та реконструкції містобудівних умов та обмежень або листа уповноваженого органу містобудування та архітектури про те, що для проектування даного об`єкта будівництва містобудівні умови та обмеження не надаються; технічних умов щодо теплопостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; технічних умов щодо водопостачання та водовідведення або листа розробника проекту про відсутність потреби; технічних умов щодо електропостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; технічних умов щодо газопостачання або листа розробника проекту про відсутність потреби; розрахунку класу наслідків (відповідальності) та категорії складності; генерального плану на топографічній основі масштабом 1:500 або 1:1000; плану трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій масштабом 1:2000; планів поверхів, фасадів масштабом 1:50, 1:100 або 1:200 (для будівель);
експертний звіт щодо розгляду проектної документації;
фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про затвердження проектної документації, завірена замовником, або лист фізичної особи - замовника;
фотокопія договору підряду (генерального підряду) на виконання будівельних робіт, завірена замовником;
фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) про призначення осіб, які здійснюють авторський нагляд, завірена замовником;
фотокопія договору підряду на здійснення технічного нагляду та/або фотокопія розпорядчого документа (рішення, розпорядження, наказ) замовника про призначення осіб, які здійснюють технічний нагляд, завірена замовником;
оцінка впливу на довкілля (у разі потреби).
43. Пункти 29, 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову у його видачі.
Під час розгляду заяви орган державного архітектурно-будівельного контролю на основі чек-листа, поданого за формою згідно з додатком 9-3 до цього Порядку (для об`єктів нового будівництва, капітального ремонту та реконструкції) або додатком 9-4 до цього Порядку (для об`єктів реставрації), встановлює:
відповідність цільового призначення земельної ділянки;
відсутність зауважень за результатами проведеної експертизи проектної документації;
відповідність проектних рішень містобудівним умовам і обмеженням, а саме дотримання вимог щодо відсотка забудови земельної ділянки, висотності;
дотримання вимог щодо збереження охоронних зон (у разі потреби):
- зони приаеродромної території;
- зон потенційно небезпечних об`єктів лінійної частини магістральних продуктопроводів;
- заборонних зон електромереж;
- санітарно-захисної зони;
- природоохоронної зони;
- зон потенційно небезпечних об`єктів 2 класу;
- зони охорони пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій;
- історичних ареалів населених місць;
- охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
забезпеченість об`єктами благоустрою:
- дитячими майданчиками;
- зонами відпочинку;
- паркувальними майданчиками;
достовірність поданих документів (у тій частині, що об`єктивно може бути документально перевірена):
- чинність ліцензії/сертифіката відповідального виконавця робіт та її/його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва;
- чинність сертифіката архітектора та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби);
- чинність сертифіката інженера-проектувальника та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3) (у разі потреби);
- чинність сертифіката інженера технічного нагляду та його відповідність класу наслідків об`єкта будівництва (СС2 чи СС3).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає на адресу електронної пошти замовника будівництва скановану копію виданого дозволу не пізніше одного робочого дня з дати прийняття такого рішення.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує архівування та зберігання поданого пакета документів, а територіальні органи Держсервісбуду - зберігання поданого пакета документів до передачі до відповідного територіального органу ДІМ.
Підставою для відмови у видачі дозволу є:
невідповідність цільового призначення земельної ділянки;
наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема дотримання вимог висотності (блакитна лінія), щільності населення, планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), дотримання охоронних зон об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об`єктів підвищеної небезпеки (червоні та жовті лінії), а також зелених насаджень (зелена лінія).
44. Частина перша статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
45. Пункт 4 частини третьої статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
46. Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає енергетичну промисловість, а саме: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально- басейнового типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого газу) поверхневе та підземне зберігання викопного палива чи продуктів їх переробки на площі 500 квадратних метрів і більше або об`ємом (для рідких або газоподібних) 15 кубічних метрів і більше.
47. Пункт 3 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956.
Суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки (далі - декларація безпеки) відповідно до вимог цього Порядку.
48. Пункт 4 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.
Декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, для об`єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються, декларація безпеки складається як самостійний документ, а для об`єктів підвищеної небезпеки, що будуються (реконструюються, ліквідуються), - як складова частина відповідної проектної документації.
49. Пункт 7 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.
Суб`єкт господарювання проводить відповідно до вимог Законів України "Про екологічну експертизу", "Про наукову та науково-технічну експертизу" і пунктів 19-27 цього Порядку експертизу повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обґрунтованості та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень (далі - експертиза).
50. Стаття 67 Земельного кодексу України.
До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.
51. Частина перша статті 71 Земельного кодексу України.
До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно- експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.
52. Пункт 5.28 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від19.06.1996 №173.
Станції технічного обслуговування і ремонту автомобілів, автозаправочні станції (АЗС) слід розміщувати в промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району.
53. Пункту 5.32 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Відстань від автозаправочних станцій з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до меж ділянок дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікувально-профілактичних закладів, до стін житлових та інших громадських будівель і споруд, дитячих ігрових майданчиків і місць відпочинку населення слід приймати за розрахунком забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами АЗС, але не менше 50 м.
54. Пункт 5.33 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Автомобільні газонаповнювальні компресорні станції слід розміщувати в промислових та комунально-складських зонах за межами житлової забудови з дотриманням санітарно-захисної зони відповідно до додатка 4.
55. Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них, які є додатком №4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Для автогазонаповлювальних компресорних станцій санітарно-захисна зона становить 100 м.
56. Пункт 3.1 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання".
Автомобільна газозаправна станція СВГ (АГЗС) це комплекс, призначений для заправки газобалонних автомобілів СВГ, до складу якого входять споруди та обладнання допоміжного призначення (будинки та приміщення для сервісного обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки).
57. Пункт 3.2 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання" автомобільний газозаправний пункт СВГ (АГЗП) є комплексом, призначеним для заправки газобалонних автомобілів СВГ, в складі якого не передбачаються будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки.
58. Пункт 11.149 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання".
У складі АГЗП передбачаються:
резервуари для СВГ місткістю до 10 м. куб, що установлюються надземно (без обвалування); резервуари для СВГ місткістю до 20 м. куб, що установлюються підземно; приймальні та заправні колонки; обладнання для перекачування газу; операторну, туалет; засоби пожежогасіння; навіс із негорючих матеріалів над технологічним обладнанням; систему електропостачання та захист від блискавки.
59. Пункт 11.140 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання".
АГЗС та АГЗП призначені для прийому, зберігання СВГ та заправки газобалонних автомобілів.
60. Пункт 11.141 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання".
Мінімальні відстані від межі території АГЗС та АГЗП до лісових масивів хвойних порід - 50 м, листяних порід - 20 м.
61. Пункт 11.150 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання".
Відстані від резервуарів та обладнання АГЗС (АГЗП) до об`єктів, розташованих поза територією АГЗС (АГЗП) приймають за таблицею 22.
62. Таблиця 22 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання".
63. Якщо резервуар є підземним, а його об`єм складає до 20 м. куб, мінімальні відстані від резервуарів СВГ, є такими :
громадські та житлові будинки : 30 м;
місця масового перебування людей від 100 осіб: 60 м;
виробничі, адміністративні та побутові будинки підприємств I,II і III ступеня вогнестійкості: 30 м.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
64. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
66. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
67. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
68. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.