ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06 вересня 2022 року
справа №640/10625/21
адміністративне провадження № К/990/18550/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. Д.
представників позивача - адвоката Гаврюшенка В. В.,
представників відповідача - Макаренко Ю. С. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року у складі судді Шулежка В. П.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у складі суддів Бужак Н. П., Костюк Л. О., Степанюка А. Г.,
у справі № 640/10625/21
за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
до Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2021 року № 00000159020701, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33 556 258,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25 лютого 2021 року № 00000159020701.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 640/10625/21, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, справу витребувано з суду першої інстанції.
04 серпня 2022 року справа № 640/10625/21 надійшла до Верховного Суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, наказу від 26 квітня 2019 року № 5106, на підставі направлення та відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведена планова виїзна документальна перевірка ДАТ "Чорноморнафтогаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2019 року, іншого законодавства за період 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25 червня 2019 року №375/26-15-14-01-03/153117, згідно висновків якого, зокрема, встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України, в результаті чого:
завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування у сумі 101 721 472 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 року у сумі 101 721 472 грн,
занижено податок на прибуток всього у сумі 52 182 127 грн, у тому числі по періодах: за 2018 рік - 50 407 720 грн; за 1 квартал 2019 року - 1 774 408 грн.
Позивачем подано заперечення на даний акт перевірки, за результатом розгляду яких відповідачем висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення, про що позивача повідомлено листом від 23 липня 2019 року №137826/10/26-15-14-01-03.
На підставі висновків акта перевірки відповідач 24 липня 2019 року прийняв податкові повідомлення-рішення:
№09712615140103, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 101 721 472 грн;
№09702615140103, яким збільшено об`єкт оподаткування податком на прибуток на суму 65227660,00 грн, з яких нараховано податок на прибуток у розмірі 52 182 128,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 13 045 532,00 грн.
За результатами оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24 липня 2019 року №09712615140103, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року у справі №640/22072/19 позовну заяву ДАТ "Чорноморнафтогаз" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24 липня 2019 року № 09712615140103 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 68 165 214,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 33556258,00 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року по справі №640/22072/19.
На підставі висновків акта перевірки від 25 червня 2019 року №375/26-15-14-01-03/153117, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року по справі №640/22072/19, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2021 року № 00000159020701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33 556 258,00 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми підпункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №922/643/19, від 26 листопада 2019 року у справі №902/201/19, від 15 жовтня 2019 року у справі №908/1090/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 1440/2279/18, від 3 квітня 2018 року у справі №810/5546/15, від 24 квітня 2019 року у справі №820/212/16. Крім того, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховані обставини, які встановлені рішенням суду в адміністративній справі.
Відповідач зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі (640/22073/19, 640/22072/19, 640/22074/19), що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравши законної сили судовим рішення або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішення, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року по справі №922/643/19).
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року по справі №902/201/19, постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року №908/1090/18).
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- обставина встановлена судовим рішенням;
- судове рішення набрало законної сили;
- у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі (постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року по справі №320/4938/17).
Заявник касаційної скарги окремо виділив постанову Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №1440/2279/18, у якій висловлена така правова позиція: "Також з урахуванням того, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями не визначались ані нові грошові зобов`язання, ані штрафні санкції, а рішення приймались виключно на виконання судових рішень, що набрали законної сили, безпідставними є посилання позивача на протиправність нарахування штрафних санкцій за вчинення порушення повторно.
Щодо посилань позивача на обставини, ..., то суди попередніх інстанцій надали вказаним посиланням оцінку з дотриманням положень процесуального законодавства, оскільки судовим рішенням по справі №814/1865/16, на виконання вимог яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, вже встановлена суть та обставини щодо правовідносин позивача і його контрагента. Вказані рішення набрали законної сили, а тому, в силу вимог статті 129 Конституції України, є обов`язковими до виконання.
Крім того, якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції, з його форми можна чітко встановити його зміст, а факти вчинення правопорушення підтверджені (зокрема й судовим рішенням, що набрало законної сили) та неспростовані платником податків, обставина прийняття такого рішення із порушенням 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання контролюючим органом рішення за результатами судового оскарження, що передбачено Порядком, не повинно розцінюватись як об`єктивна обставина, що виключає можливість застосування до платника податків фінансової відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2810/5546/15, а також від 24 квітня 2019 року у справі №820/212/16".
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року - без змін.
Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні відповідно до статей 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВИСНОВКИ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суди попередніх інстанцій, виходили з безпідставності встановленого актом перевірки від 25 червня 2019 року №375/26-15-14-01-03/153117 порушення Товариством пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.3 статті 138, підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України ДАТ "Чорноморнафтогаз", а саме, що позивачем визначено вартість основних засобів, що амортизується в податковому обліку, з урахуванням переоцінки, а не первісної вартості.
Так, суди попередніх інстанцій, висновуючись на аналізі абзаців 1-3 підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України, статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV, пунктів 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення № 88), вказали на те, що висновок про оцінку окремо визначеного майна, складений суб`єктом оціночної діяльності Товариством станом на 01 липня 2015 року, є первинним документом, що відображає відновлені дані про первинну вартість основних засобів або нематеріальних активів ДАТ "Чорноморнафтогаз", та за вказаних обставин немає ознак переоцінки.
За висновком судів попередніх інстанцій, відповідач дійшов помилкового висновку, що позивач нарахував амортизацію у податковому обліку за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, яку визначено не із первісної вартості основних фондів. Висновки акта перевірки в цій частині свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2021 року № 00000159020701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33556258,00 грн.