ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/7757/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" - Лавриновича В.О.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина"- Ясногора І.В.,
розглянув матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина" (далі - Агрофірма)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий суддя - Орєшкіна Е.В., судді Чус О.В. і Березкіна О.В.)
зі справи № 904/7757/21
за позовом дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"
(далі - Підприємство)
до Агрофірми
про стягнення 7 218 782,50 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення збитків у сумі 4 280 148,44 грн., штрафу в сумі 1 917 610,76 грн., пені в сумі 1 021 023,30 грн.
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором від 16.09.2020 №60433022 (далі - Договір) щодо поставки товару в повному обсязі у визначений Договором строк, у зв`язку з чим для заміщення недопоставленого відповідачем товару позивач був вимушений укласти договори поставки з іншими контрагентами за ринковими цінами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2021 (суддя Мельниченко І.Ф.) у позові відмовлено.
4. Рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022:
- частково задоволено апеляційну скаргу Підприємства;
- зазначене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови в задоволенні прозову про стягнення штрафу та пені;
- резолютивну частину згаданого рішення викладено в редакції, згідно з якою: позов задоволено частково; стягнуто з Агрофірми на користь Підприємства пеню в сумі 1 021 023,30 грн., штраф у сумі 1 917 610,76 грн., витрати зі сплаті судового збору за розгляд позовної заяви 44 081,49 грн.; в іншій частині позову відмовлено;
- з Агрофірми стягнуто на користь Підприємства судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 66 122, 24 грн.
6. Постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначених сумах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Агрофірма просить: оскаржувану постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 021 023,30 грн., штрафу в сумі 1 917 610,76 грн., стягнення судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги; рішення місцевого господарського суду у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення зазначених сум пені і штрафу залишити в силі; судові витрати зі справи покласти на позивача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає:
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц, від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц, від 15.02.2022 у справі №911/2403/18, від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, від 25.04.2018 у справі №904/12429/16, від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 11.09.2019 у справі №905/2149/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16, від 25.04.2018 у справі №904/12429/16;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України "у ситуації, коли на стороні кредитора (позивача за позовом) відсутні жодні збитки";
у матеріалах справи відсутні докази узгодження сторонами поставок товару партіями, узгодження графіка поставок, повідомлення відповідача, у якому відповідачем було б погоджено тільки здійснення двох поставок товару - 17 та 18 вересня 2020 року, суд апеляційної інстанції, зі слів представників позивача, визнав цей факт встановленим, чим фактично встановив обставини, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів, а це є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд на підставі пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України;
судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу, що є безумовною підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд на підставі пункту 4 частини першої статті 310 ГПК України.
Доводи іншого учасника справи
9. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство не погоджується з доводами, наведеними у касаційній скарзі, вважає їх безпідставними, надуманими та такими, що здійснені за невірного трактування умов Договору, помилкового визначення взаємних прав та обов`язків за ним, вказує, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022 є законною та обґрунтованою та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ПЕРЕВІРЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Підприємством (покупець) та Агрофірмою (продавець) укладено Договір, за умовами якого: продавець зобов`язався продати та поставити, а покупець - оплатити і прийняти товар - соняшник урожаю 2020 року насипом у відповідності до цього договору.
11. Відповідно до пункту 7.3.1 Договору за непоставку (недопоставку) товару у визначений Договором строк продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки; за прострочення поставки більше ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково), зобов`язується також сплатити покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Пеня та штраф за цим пунктом сплачуються продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).
Згідно з пунктом 7.5 Договору у відповідності до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 259 Цивільного кодексу України сторони домовилися про те, що до вимог щодо стягнення штрафних санкцій застосовується трирічний строк позовної давності, а саме нарахування штрафних санкцій здійснюється протягом трьох років, починаючи з першого дня прострочення.
12. На виконання Договору Агрофірмою було поставлено Підприємству товар у загальній кількості 144,56 тн, що визнається сторонами. Інша частина товару за Договором обсягом 855,44 тн не була поставлена у встановлений цим договором строк (15.10.2020).
У зв`язку з цим Підприємство звернулося до Агрофірми з письмовою претензією від 13.10.2020, а згодом з листом від 01.02.2021 щодо порушення Агрофірмою договірних зобов`язань. Агрофірмою на ці звернення відповіді не надано.
Наведене стало підставою для звернення з позовом у даній справі.
13. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення сум штрафу та пені, суд першої інстанції зазначив, що: в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Підприємство вчиняло дії, передбачені пунктом 5.1 Договору, для отримання товару, та надало транспорт для отримання товару на складі продавця до 25.09.2020 включно; матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що покупець здійснював повідомлення продавця у строк з 15.09.2020 по 25.09.2020 про намір отримати спірний товар за вказаними у пункті 5.1 Договору адресами; таким чином, покупцем на порушення умов Договору не забезпечено можливості виконання продавцем свого обов`язку з відвантаження товару, у зв`язку з чим невиконання Агрофірмою зобов`язання з поставки товару сталося з вини Підприємства.
14. Не погодившись з таким висновком, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до пункту 5.6 Договору продавець зобов`язаний завчасно поінформувати покупця у письмовій формі про свою готовність поставити товар, а здійснення поставки відповідно до пункту 5.1 Договору відбувається на умовах FCA (франко-перевізник) Орлівщина с* (Новомосковський р-н), Дніпропетровська обл., Україна, надалі - пункт завантаження або пункт поставки, відповідно до правил Інкотермс 2020 з урахуванням особливостей, які визначені цим договором. Отже, обов`язок Агрофірми поінформувати підприємство у письмовій формі про свою готовність поставити товар є імперативним відповідно до умов Договору, незважаючи на застосування правил FCA, які регулюють подальші дії сторін.