ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/15100/19
адміністративне провадження № К/9901/28638/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 (судді: Ключкович В.Ю. (головуючий), Грибан І.О., Парінов А.Б.) у справі №640/15100/19 за позовом Офісу великих платників податків ДПС (правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення коштів за податковим боргом,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Офіс великих платників податків ДПС (далі - позивач, контролюючий орган) звернувся суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач, Товариство) у якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з наявних банківських рахунків Товариства податковий борг перед бюджетом в сумі 83 715 040,55 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2019 відкрито провадження у справі.
В підготовчому судовому засіданні 20.04.2021 представник позивача подав заяву про відмову від позову. Заява вмотивована тим, що протягом серпня-вересня 2019 року відповідачем здійснено сплату податкового зобов`язання з податку на додану вартість, в тому числі відбулось погашення заявленого в позові податкового боргу.
Також контролюючий орган з посиланням на статтю 140 Кодексу адміністративного судочинства України просив стягнути з Товариства на свою користь судовий збір в розмірі 19 210 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 заяву представника позивача Офісу великих платників податків ДПС про відмову від позову в адміністративній справі №640/15100/19 задоволено частково. Прийнято відмову Офісу великих платників податків ДПС від адміністративного позову, закрито провадження у справі №640/15100/19 за позовом Офісу великих платників податків ДПС до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення коштів за податковим боргом, в частині стягнення судового збору відмовлено.
3. Відмовляючи в стягненні судового збору, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема в разі задоволення вимог позивача, витрати на користь такого суб`єкта можуть відшкодовуватись лише в разі залучення свідків та проведення експертиз, а позивач є суб`єктом владних повноважень, відтак, витрати щодо повернення судового збору у передбаченому статтею 142 Кодексу адміністративного судочинства України випадку не підлягають відшкодуванню.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 скасовано в частині відмови в стягненні судового збору та в цій частині прийнято нову постанову, якою з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Офісу великих платників ДПС стягнуто сплачений у справі №640/15100/19 судовий збір у сумі 19 210,00 грн.
5. Рішення суду апеляційної інстанції вмотивовано тим, що позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, у зв`язку з чим цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин має бути застосовано приписи саме статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, а не статті 139, оскільки розгляд справи по суті не відбувся.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
6. Не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 в частині стягненні судового збору, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 в частині відмови у стягненні судового збору.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами встановлено, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом 12.08.2019. Заява позивача про відмову від позову була подана у підготовчому судовому засіданні 20.04.2021.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечувалось, що погашення боргу відбулось на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 17.11.2020 №1006-ІХ та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації заходів, визначених пунктами 31 - 33 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 №1195.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі відповідачем зазначено неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування норм статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство зазначило, що судом апеляційної інстанції порушені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України та не враховано, що погашення податкового боргу відбулось не за рахунок власних коштів Товариства, а на підставі та в порядку законодавчих норм, що не може розцінюватись як задоволення відповідачем вимог позивача в значенні, як це передбачено статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, на думку відповідача, у спірних правовідносинах відсутня така підстава як задоволення вимог позивача відповідачем, передбачена в статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, як передумова розподілу судових витрат у визначений цією статтею спосіб.
Крім того, відповідач вважає, що у випадку відмови позивача від позову на стадії апеляційного та касаційного провадження, повернення позивачу судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви, нормами Кодексу адміністративного судочинства України також не передбачено і, крім того, прямо заборонено пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
ПАТ "Укрнафта" просить також врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.09.2020 у справі №804/2923/16, за змістом якої сплачений позивачем судовий збір при зверненні із позовом до суду може бути розподілений лише судом першої інстанції. Враховуючи, що суд першої інстанції такого розподілу не здійснював, то відповідно суд апеляційної інстанції не мав права розподіляти витрати зі сплати позивачем у цій справі судового збору за подання позовної заяви на підставі статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків подано відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому вказує на безпідставність доводів відповідача та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.