ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/2187/16
касаційне провадження № К/9901/32538/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2017 (суддя - Костенко Д.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 (головуючий суддя - Літвіна Н.М., судді - Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі № 826/2187/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (далі у тексті - ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ", Товариство, позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 04.11.2015 № 100250006/2015/00009 та рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 04.11.2015 № 100000011/2015/000160/2.
Обґрунтовуючи позовну заяву позивач вказав на невідповідність оскаржуваних рішень вимогам статей 53, 54, 55, 58 Митного кодексу України (далі у тексті - МК України) та на те, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих ним товарів і відмовив позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості, оскільки містили повну і достовірну інформацію про вартість оцінюваного товару і додаткових витрат, що підтверджують правильність заявленої позивачем митної вартості товарів за першим методом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2017, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017, адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 04.11.2015 № 100250006/2015/00009 та визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 04.11.2015 № 100000011/2015/000160/2.
Рішення судів мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості і не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що рішення були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується про поверховість розгляду справи судами в частині дослідження факту не надання позивачем документального підтвердження дійсної вартості придбаного ним товару, поставленого з-за кордону, а саме: не підтверджено дійсної вартості товару та вартості ціни транспортування та навантаження товару.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними, а доводи касаційної скарги є безпідставними.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 26.07.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що 27.07.2015 позивачем укладено контракт купівлі-продажу з ексклюзивними правами № 1 з Фірмою "Gimoka s.r.l." (Італія) (Продавець) та відповідно до інвойсу від 28.10.2015 № 6020/2015 придбано, на умовах EXW (Andalo Valtelino), товар (кава в зернах та мелена), визначеного найменування, асортименту, кількості та ціни, на загальну вартість 46 139, 76 Євро.
Товариство подало Товар до митного оформлення згідно з ВМД від 03.11.2015 №100250006/2015/130558/001 та задекларувало його митну вартість згідно із ст. 58 МК України за першим методом (за ціною договору) у загальному розмірі 1 200 386, 36 грн (47 277, 20 Євро), що складається з фактурної вартості оцінюваного товару 1 171 506, 36 грн (46 139, 76 Євро) і додаткових витрат 28 880, 00 грн (транспортування - 28 803, 00 грн; навантаження, вивантаження і обробка - 77 грн).
Судами встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості товару - за ціною договору - декларант подав до митного оформлення наступні документи: зовнішньоекономічний договір та додаткові угоди до нього; інвойс Фірми "Gimoka s.r.l."від 28.10.2015 № 6020/2015; пакувальний лист Фірми "Gimoka s.r.l." від 28.10.2015 № 7390; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 28.10.2015 №0824281; прайс-лист виробника від 01.09.2015 із перекладом; сертифікат про походження товару № Т/0496322; копія договору про надання транспортних послуг від 10.02.2015 № TZ-10/02 з додатковими угодами до договору № 1 від 13.02.2015, № 2 від 07.02.2015, № 3 від 07.09.2015; книжку МДП (Carnet Тіг) від 29.10.2015 № XQ.76524881; довідку про транспортні витрати від 03.11.2015 № 684; заявку на перевезення від 27.11.2015; листи Фірми "Gimoka s.r.l." б/н від 22.07.2015, 23.07.2015, 10.09.2015 із перекладом; ліцензія ексклюзивної дистрибуції від 01.01.2015 із перекладом; витяг з інтернет-сайту щодо біржових котирувань кави від 03.11.2015; експортна декларація 15ITQXJ010049483E1; висновок Київської Торгово-промислової палати від 02.11.2015 №Ц-1154; видаткові накладні та інші документи.
Додатково декларантом надавалися відповідачеві акт про надання послуг № 3081, рахунок-фактура № 3081 від 03.11.2015, додаток №2 до зовнішньоекономічного договору.
Київською міською митницею скориговано митну вартість товару з заявленої декларантом до 61 909, 92 Євро, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2015 № 100000011/2015/000160/2. На підставі даного рішення відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.11.2015 № 100250006/2015/00009.
Із матеріалів справи вбачається, що зважаючи на визначену відповідачем митну вартість товару позивач подав до митного оформлення нову ВМД від 04.11.2015 № 100250006/2015/130575, згідно з якою проведено митне оформлення товару, а позивачем додатково сплачено ПДВ на 85 001, 22 грн, імпортний збір на суму 36 957 ,05 грн, мито на суму 18 478, 52 грн.
Надалі, позивач звертався до Київської міської митниці із заявами про перегляд рішення про коригування митної вартості, до яких додавав додаткові документи на підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Листами від 08.12.2015 № 7455/10/26-70-25-02-06 та від 04.01.2016 № 01-06, копії яких наявні у справі відповідач повідомив про відсутність підстав для скасування вказаного рішення.
Не погоджуючись із спірними рішеннями відповідача позивач звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції щодо неправомірності оспорюваних рішень Митниці, виходячи з такого.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, скаржник посилається на необхідність надання додаткових документів у зв`язку з тим, що у наданих декларантом документах відсутнє документальне підтвердження дійсної вартості придбаного ним товару, поставленого з-за кордону, а саме: не підтверджено дійсної вартості товару та вартості ціни транспортування та навантаження товару.
Спростовуючи ці доводи суди попередніх інстанцій, із висновками яких погоджується колегія суддів Верховного Суду, вірно зазначили наступне.
У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.