ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 161/351/21
провадження № 51-4659км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
захисника Саковської Л. В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Волинського апеляційного суду від 6 липня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020035130000089, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Боратин Луцького району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міскрайнного суду Волинської області від 12 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього певні обов`язки.
Згідно з вироком суду 11 серпня 2020 року приблизно о 13:30 ОСОБА_1, перебуваючи на території домогосподарства, що по АДРЕСА_2, діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав ОСОБА_2 одного удару кулаком в обличчя, від якого останній втратив рівновагу і впав на лівий бік. Після цього ОСОБА_1 сів зверху на тулуб потерпілого і завдав йому не менше чотирьох ударів кулаком по голові, в результаті чого ОСОБА_2 було заподіяно легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та тяжких тілесних ушкоджень.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував та ухвалив в цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку засудженого, суд апеляційної інстанції приймаючи рішення про скасування вироку в частині звільнення від відбування покарання з випробуванням, належним чином не врахував дані про його особу, а також обставини, що пом`якшують покарання. Крім того, судом не надано оцінки обставинам, що передували вчиненню кримінального правопорушення, а саме тому, що конфлікт було спровоковано самим потерпілим. Відтак покарання призначене апеляційним судом, є явно несправедливим через суворість, тому рішення суду підлягає скасуванню.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженого, потерпілий просить залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу засудженого і просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК в касаційній скарзі не оспорюються і згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК Судом не перевіряються.
Доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, на думку Суду, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Так, кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КК настає за заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження. Санкція вказаної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що не погодившись із вироком місцевого суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності цього рішення виклав змістовні, конкретні доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає вимогам КК, та просив скасувати вирок місцевого суду й ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання, яке потрібно відбувати реально.
При цьому, прокурор наголошував на тому, що судом першої інстанції при призначенні покарання не було враховано ставлення засудженого до вчиненого та наслідків злочину, позицію потерпілого, а також безпідставно визнано обставиною, що пом`якшує покарання - щире каяття, оскільки заподіяну злочином шкоду ОСОБА_1 не відшкодував.