ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 202/1389/21
провадження № 51-4677км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Чабанюк Т. В.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Стадниченка В. Ю. (в режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040660000032, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 6 місяців.
Згідно з вироком суду 11 січня 2021 року приблизно о 13:00, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), разом зі співмешканкою ОСОБА_3 та знайомим ОСОБА_4, під час демонстрування останньому одноствольної гладкоствольної мисливської багатозарядної рушниці, проявляючи грубу необережність, оскільки заподіював загрозу для життя та здоров`я оточуючих, шляхом направлення зазначеної стволу рушниці в бік людей, діючи із злочинною необережністю, ігноруючи та грубо порушуючи правила безпеки поводження зі зброєю, тримаючи рушницю двома руками в горизонтальному положенні, ствол якої був направлений в сторону ОСОБА_3, проявляючи злочинну недбалість при поводженні зі зброєю, тримаючи вказівний палець правої руки на спусковому крючку рушниці натиснув його, внаслідок чого відбувся постріл, та поцілив шротовим зарядом в праву клубову ділянку тулубу останньої, спричинивши їй тілесні ушкодження, яке ускладнилося розвитком виражених явищ шоку та крововтрати, які стали безпосередньою причиною смерті останньої.
Апеляційний суд задовольнив апеляційні скарги засудженого та потерпілої. Вирок суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання змінив. На підставі статей 75, 76 КК звільнив останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та поклав на нього певні обов`язки. В іншій частині вирок суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, суд апеляційної інстанції при застосуванні до засудженого положень ст. 75 КК свого рішення належним чином не мотивував, не врахував суспільну небезпеку, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та його наслідки - загибель людини, тому ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню. Крім цього вказує на те, що апеляційний суд, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, врахував ті ж самі обставини та відомості, що характеризують особу засудженого, на які послався і суд першої інстанції при призначенні покарання.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити. Засуджений, його захисник та потерпіла заперечували проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 434 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновків суду про доведеність винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 119 КК, прокурор у касаційній скарзі не оспорює.
Щодо доводів прокурора, викладених у його касаційній скарзі, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м`якості, то колегія судів дійшла наступного висновку.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 119 КК, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК є нетяжким, наслідки його вчинення - смерть ОСОБА_3, особу засудженого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно, не має на утриманні непрацездатних осіб та неповнолітніх дітей, не страждає тяжкими захворюваннями, не є інвалідом. Обставиною, що пом`якшує покарання, судом визнано щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.